2 роки тому
Немає коментарів

Деякі птахи пристосувалися до гніздування в стрімких схилах ярів, берегових урвищах, на кам’яних нагромадженнях, куди хижі ссавці добратися не можуть. Тут утворився своєрідний комплекс пташиного населення, яке походить з гір, пустинь або з лісу. До них приєднуються птахи із сусідніх територій, залежно від тієї зони, де знаходиться яр чи берегове урвище. Типових видів тут небагато. Основу їх становлять ракшоподібні — звичайна бджолоїдка, рибалочка, сиворакша, деякі горобині — берегова ластівка, кам’янки. Ракшоподібні переселилися з далекого півдня; у них яскраве оперення, характерне для тропічних птахів.

У нашій країні ведеться боротьба з ерозією ґрунтів і, зокрема, з ярами. Тому площі, придатні для гніздування цих птахів, весь час зменшуються. Але стрімких схилів ще досить багато по берегах річок, морському узбережжю.

Найпридатнішим ґрунтом, у якому птах може вирити нору з гніздовою камерою, є глина або чорнозем. Вони майже не осипаються, нори в них довговічні, і птахи займають їх по кілька років підряд. У твердому ґрунті робити нори птахам досить важко: у них немає відповідних для цього пристосувань. їхні ноги та дзьоб по суті мають інше призначення. Ось чому ця робота займає дуже багато часу. Так, рибалочка, у якого нора довжиною близько метра, риє її 7—12 днів, а звичайна бджолоїдка, яка має нору до двох метрів — 10—20 днів. Іноді можна спостерігати, як той чи інший птах почав рити нору, а потім чомусь кинув її, а наступної весни він або інший птах закінчує роботу.

У сипучому піщаному ґрунті нори недовговічні, а в деяких випадках їх навіть не вистачає на один гніздовий сезон, особливо тоді, коли берег підмиває водою. Тому птахи роблять повторні нори і повторні кладки. Звичайно пташенята виводяться досить пізно і не можуть літати, коли настають осінні похолодання.

Нетипову групу птахів у ярах і берегових урвищах становлять випадкові поселенці: філій, хатній сич, боривітер, сокіл-сапсан, галагаз, огар, голуби, хатні та польові горобці. Вони використовують для гніздування готові нори, ніші, різноманітні заглибини. Особливо часто заселяють стрімкі схили ярів горобці. Такі обережні птахи, як філін, гніздяться в глухих ярах. На полях, біля води (почасти у воді), на луках, що прилягають до ярів і урвищ, птахи знаходять для себе й своїх пташенят достатньо корму: комах, дрібну рибу, гризунів. Яри, берегові урвища завдяки своїй важкодоступності оберігають рідкісних та малочислених птахів.

Золотиста бджолоїдка

Наче позолочене оперення має цей птах завбільшки а шпака. Гніздиться він у південній частині Радянського Союзу — від Молдавії до Алтаю. Північні колонії бджолоїдки знаходяться біля Новгорода-Сіверського (що на Чернігівщині), Рязані, Куйбишева, Барнаула. Місцями гніздування їх є стрімкі схили ярів, урвищ, де в ґрунті вони риють нори. У кінці нору розширюють і поглиблюють, щоб вийшла гніздова камера. На Україну бджолоїдки прилітають у кінці квітня — на початку травня. Самка відкладає 6—8 білих яєць, з яких через 20 днів виводяться пташенята. У другій половині липня вони залишають гніздо і. вже у серпні — вересні відлітають. Тримаються птахи зграйками по 5—30 особин. Зимують в Африці, на п-ові Аравія та Індії.

Бджолоїдки приносять велику користь сільському господарству, бо знищують кузьку, листоїдів, хрущів, саранових, трав’янистих клопів — шкідників зер­нових та інших культур.

Бджолоїдками птахи називаються через те, що в похмуру погоду ловлять бджіл, оскільки тоді інших комах у повітрі дуже мало. Іноді птахи сідають біля входу у вулик і ловлять бджіл, які з’являються на льотку.

Бджолоїдка золотиста

Бджолоїдка золотиста

Сиворакші

На телеграфних проводах, на сухих товстих гілках дерев, чатуючи на комах, сидять зеленувато-голубі птахи завбільшки з голуба. Це сиворакші, або, як їх називають за звуки «рак рак», рак-ші. Поширені вони в Європейській частині СРСР, в Закавказзі, у Середній Азії, Казахстані та Західному Сибіру.

Прилітають сиворакші на місця гніздування досить пізно. У район Києва, наприклад, — у кінці квітня — на початку травня. Гніздяться вони в берегових урвищах, глибоких ярах, у щілинах та печерах скелястих гір або в дуплах дерев на узліссі. У степовій зоні вони часто влаштовують гнізда в залишених косих норах ховрахів, земляних зайців або тхорів. Гніздова камера іноді вистелена стебельцями рослин, але здебільшого в ній немає нічого. У травні — червні самка від­кладає 4—6 білих з полиском кулястих яєць. Відклавши перше яйце, починає насиджування, яке триває 18—19 діб. Пташенята народжуються голими, без пухового покриву, але відразу покриваються колодочками. Через 26—28 днів вони залишають гніздо.

Живляться сиворакші великими жуками, сарановими, капустянками. Іноді здобувають ящірок, жаб і дрібних гризунів.

Відлітають на зимівлю у кінці серпня і середині жовтня. У цей час тримаються групами до 20 особин, але кожен птах здобуває їжу незалежно від інших. Зимують в Африці, на півдні від Сахари.

На Далекому Сході в лісах живе родич сиворакші — широкорот. Теж гарна пташка, з червоним дзьобом і синьо-зеленим оперенням. Живиться різними комахами, яких ловить на льоту.

Широкорот — перелітний птах. Гніздиться в дуплах великих дерев.

Сиворакша

Сиворакша

Рибалочка

Невеличкий птах, трохи більший за горобця, сидить на гнучкій гілочці лози «з задумливим виглядом і дивиться у воду. Блискуче темно-голубе оперення його верхньої частини тіла контрастує з рудою нижньою частиною. Вражає довгий дзьоб. Ось птах каменем падає у воду і знову сідає на гілку» але з рибкою в дзьобі. Влучну хтось дав йому назву — рибалочка. Поширений цей птах у південній та середній частинах Радянського Союзу» від західних кордонів до пониззя Амуру» де є річки або озера. Прилітають до нас рибалочки у березні-квітні. Оселяються біля водойм» де є схили або круті береги. Роблять пори» в яких в квітні — червні відкладають по 3—7 яєць. Насиджують їх обидва птахи по черзі 21 день. Пташенята народжуються голі» але згодом у них з’являються колодочки пер з чохликом на кінці» і вони стають схожими на їжачків. Залишають гніздо на 24—26-й день після народження.

Основною їжею цих птахів є дрібні рибки-цьоголітки (плітка» в’язь, щука, верховодка та ін.). При нагоді рибалочки виловлюють водяних комах. Неперетравлені рештки риби (кістки) пташенята викидають прямо в гніздову камеру. Давні кістки, що лежать у гнізді кілька років, стають чорними, три- і дворічні — темно- і світло-коричневими, а цьогорічні — зовсім білі. Це дає змогу визначити, скільки риби приносять пташенятам батьки в різні роки.

Враховуючи те, що промислові риби доступні рибалочкам лише короткий період року і що цей птах нечисленний і дуже гарний, його не відносять до шкідливих тварин.

Родичами рибалочки, бджолоїдки та сиворакші є момоти. У тропічних лісах Центральної Америки живе синьобровий момот. У нього дуже видовжені середні рульові пера. Багато видів момотів обривають дзьобом на цих перах частину опахала, залишаючи на кінці «прапорець». Усі момоти яскраво забарвлені. Ловлять вони великих літаючих комах, а при нагоді їдять інших дрібних тварин (наприклад, плазунів).

Рибалочка

Рибалочка

Рожевий шпак

У минулі часи, коли польовим культурам на території нашої країни загрожувала сарана, був досить поширений рожевий шпак. Ще й зараз його можна побачити на півдні України. За поведінкою і польотом він дуже схожий на звичайного шпака, від якого відрізняється рожевим забарвленням черева та спини, а також до деякої міри біологією. Забарвлення решти оперення чорне. Молоді птахи бурі.

Цей дужа корисний птах ще зустрічається на Північному Кавказі, в Закавказзі, Середній Азії. Казахстані та на Нижньому Поволжі, тобто там, де водяться саранові.

На місця гніздування рожеві шпаки прилітають у травні. Оселяються вони колоніями по кілька сотень і навіть тисяч пар. Так, у східній частині Криму на горі Опук у колонії налічується 1500—2000 птахів щороку.

Гнізда рожеві шпаки будують у щілинах скель, між камінням, у норах обривів, зрідка під дахами будівель. Птахи відкладають 4—7 яєць блідо-сірого ко­льору, які насиджують близько двох тижнів. Як тільки пташенята залишають гнізда, птахи збираються в зграї і мандрують у пошуках їжі. В цей час їх можна іноді бачити разом із звичайними шпаками.

Зимують птахи в Індії, Передній Азії, на о. Шрі-Ланка.

Рожевий шпак за день з’їдав до 200 грамів комах. Це в два з половиною рази більше, ніж важить сам. Дуже корисний птах, справжній пострах сарани. Виловлювати рожевих шпаків категорично забороняється.

Шпак рожевий

Шпак рожевий

Щурики

На березі Дніпра тривожно металися маленькі пташки — берегові ластівки, або, як їх ще називають, щурики. Стурбованість птахів занепокоїла нас: щось скоїлося. Піднявшись на кручу, де в норах жили берегові ластівки, побачили, що земля тут вкрита слідами ратиць. Корови зруйнували сотні гнізд у верхній частині берега, під дерном. Рятувати ластівок було вже пізно. Пропали яйця, загинули пташенята і навіть дорослі птахи. Так через необачність людей, що пасли худобу, була зруйнована гніздова колонія пташок, які щогодини, щохвилини виловлювали комарів навколо цих же пастухів. Можна було обгородити колонію гнізд, як обгороджують у лісі мурашники.

Берегові ластівки поширені по всій території Радянського Союзу, за винятком Арктики. Оселяються вони недалеко від води, найчастіше на крутих берегах річок, трапляються їхні гнізда і на узбережжі моря, у силосних ямах. На Україні берегових ластівок можна бачити скрізь, де є відповідні місця для гніздування. Із зимівлі прилітають у кінці квітня — на початку травня. Нора птаха до метра й більше завглибшки, закінчується гніздовою камерою, у якій птах мостить гніздо із стебел трави й великої кількості пір’я різних птахів. У кладці 4—6 білих яєць. Птахи насиджують їх по черзі 12—16 днів. Залишивши гніздо через 16—22 дні, пташенята деякий час літають за батьками. Часто можна спостерігати, як над водою летять за пташкою двоє, троє або четверо пташенят. Відлітають берегові ластівки у серпні — жовтні. Зимують в Африці, Індії, Китаї.

Дехто вважає, що берегові ластівки поїдають бджіл. Але це не так. Основна їжа цих птахів — комарі, зокрема й малярійні, мухи. Потрібно всіляко охороняти цих птахів, оберігати їхні колонії.

Слід пам’ятати, що руйнувати гнізда, навіть тих птахів, які поїдають бджіл, категорично заборонено.

Ластівка берегова

Ластівка берегова

comments powered by HyperComments