№ 483

Аналітичне моделювання та ГІС-технології в гідрохімічних дослідженнях прісноводних систем. Ямборак Р.С.

Запропоновано використання методів математичного моделювання для виконання автоматизованого комплексного аналітичного оцінювання результатів спостережень державної системи моніторингу за станом поверхневих вод на прикладі річкових систем Подільського Придністер’я. Ключові слова: природно-ресурсний потенціал, екологічна безпека, моделювання, структура показників, екологічна якість, критерії якості, геоекологічний моніторинг, ГІС-технології.

Географічні аспекти становлення та функціонування банківської системи Європейського Союзу. Безуглий В.

Проаналізовано сучасні моделі інтеграції європейської банківської системи, історичні особливості формування та розвитку. Представлений соціальний географічний опис основних макрорегіонів Європейського союзу з питань розвитку банківського і фінансового секторів.

Роль природних чинників у формуванні рекреаційного господарства регіону. Пушкар Б.Т.

Досліджено вплив природних умов і чинників на формування рекреаційного господарства, окреслено їх пріоритетне значення для регіону та розвитку туризму.

Тенденції монополізації світового продовольчого ринку. Гостюк М.Т.

Показано, що вузьке коло провідних компаній у сфері генної інженерії і фармацевтичної хімії використовують потенціал міжнародних організацій для монополізації ринку. Світовому ринку диктуються номенклатура товарів, технології їх виготовлення, порядок проходження торговельних мереж. Фактично виводяться з ринку альтернативні найменування продукції, які можуть скласти конкуренцію провідним профільним концернам. Ці наміри зустричають опір на інституційному рівні, а також […]

Методика та алгоритми конструктивно-географічного дослідження лісів і лісових ресурсів Волинської області. Юровчик В.Г.

Подані методи та методика дослідження лісів, лісових ресурсів та лісового господарства Волинської області. Розроблені та обґрунтовані відповідні алгоритми конструктивно-географічного дослідження лісів і лісового господарства Волинської області. Ключові слова: Картографічна модель лісистості, метод моделювання, алгоритм конструктивно-географічного дослідження.

Історико-географічні передумови формування сучасної поселенської мережі Карпатського регіону. Матеящук-Любківська Л.В.

На сучасну демографічну ситуацію України «особливі ситуації», які десятиліттями створювали умови, щоб вижити українців і інших людей – штучно створені. Це – голодомори 1921, 1932-1933, 1946 років, які в центрі Європи на очах цілого цивілізованого світу забрали життя більше 10 мільйонів працелюбних українських селян. Наступна хвиля усунення українських людей – Друга світова війна. Ключові слова: […]

Історичні передумови формування поняття “сталий розвиток” в Україні. Лапушняк М., Колісник О.

Останніми роками в Україні значно пожвавився науковий і практичний інтерес до проблеми вивчення питання сталого розвитку, з одного боку, як поняття, а з іншого – як процесу. Але ідея сталого розвитку стосується не тільки сучасності: вона адресована водночас як нинішнім, так і прийдешнім поколінням. Це ідея рівноправ’я всіх поколінь і всіх людей кожного покоління, справедливості […]

Аналіз основних елементів інфраструктури ринку земель в Україні. Печенюк В.О., Маковєєв А.С.

Розглянуто проблеми становлення найважливіших елементів інфраструктури ринку землі, зокрема таких, як іпотека земельних ділянок, Державного земельного банку в Україні, земельних аукціонів, маркетингового обслуговування ринку землі. Ключові слова: ринок земель, земельний аукціон, державний земельний банк.

Об’єкт, предмет і завдання будівельної індустрії як наукової дисципліни та особливої галузі господарства. Бурка В.Й.

Розглядається сутність об’єкта, предмета та завдання географії будівельної індустрії як важливого розділу суспільної географії. З’ясування цих питань дозволяє розробити науково-методичні підходи до вивчення якісних та кількісних характеристик рівня, напрямів і перспектив розвитку будівельної індустрії України. Об’єктом вивчення географії будівельної індустрії є галузь матеріального виробництва – будівельна індустрія. Предметом географії будівельної індустрії є вивчення закономірностей галузевої […]

Динаміка економічного розвитку прикордонного Сучавського повіту Румунії (в умовах перехідного періоду ринкових реформ). Думітраш Д.

Здійснений аналіз соціально-економічного розвитку повіту (в рамках спільної програми “Верхній Прут”), який засвідчує, що тут склалася відносно сприятлива ситуація. Повернення до традиційних галузей промисловості (лісова, целюлознопаперова, харчова), виготовлення екологічно чистих продуктів харчування, екологізація всього виробництва, розвиток туризму, падіння рівня безробіття. Доводиться, що в регіоні відбулося на завершення перехідного періоду ринкових умов. Ключові слова: соціально-економічний розвиток, […]

Думка громадськості щодо туристичного використання середньовічних замків і фортець в Україні (за матеріалами анкетування в Хмельницькій області). Аніпко Н.П., Мельник О.А., Мельничук К.В.

У статті представлені результати анкетування в Хмельницькій області, яке проводилось з метою виявлення громадської думки щодо туристичного використання середньовічних замків та фортець. Анкетування було проведено протягом лютого 2009 року. Відповіді на чотирнадцять питань анкети дали 432 респонденти 20 районів Хмельницької області, а також міст обласного підпорядкування – Хмельницького, Кам’янцяПодільського, Шепетівки, Славути, Нетішина та Старокостянтинова. Анкетування […]

Вміст важких металів у грунтах дорожніх геосистем Прут-Дністровського межиріччя (в межах Чернівецької області). Ходан Г.Д.

Наведено дані дослідження вмісту важких металів у ґрунтовому покриві дорожніх геосистем. Проаналізовані можливі наслідки впливу важких металів на організм людини. Проведена обробка отриманих результатів хімічного аналізу ґрунтового покриву території дослідження. Встановлено, що вміст важких металів у ґрунтах дорожніх геосистем значно перевищує ГДК. Ключові слова: важкі метали, цинк, кадмій, мідь.

Розвиток мережі пунктів гідрологічних спостережень на території басейнів річок Дністра, Пруту та Сірету в межах Карпат та Передкарпаття. Настюк М.Г.

Річки відігравали і продовжують відігравати дуже велику роль в економічній і суспільних сферах держави. Територія басейнів річок Дністра, Пруту та Сірету є одним з найбільш паводконебезпечних регіонів Європи. Паводки завдавали значної шкоди народному господарству, призводили до значних руйнувань, а також не давали можливості проводити лісосплав. У зв’язку з цим логічною є увага до річок, а […]

Лісові ландшафти як чинник оптимізації екологічної стабільності території (на прикладі адміністративних районів Прут-Дністерського межиріччя). Данілова О.М., Сівак В.К.

У статті обгрунтовується значення лісових ландшафтів як чинника оптимізації екологічної стабільності теріторії ПрутДністровського межиріччя. На підставі коефіцієнтів антропогенної перетвореності виділені регіони за ступенем антропогенної перетвореності. Встановлено, що в Прут-Дністровському межиріччі переважають середньоперетворені території. Коефіцієнти екологічної стабільності указують на переважання в регіоні досліджень екологічно нестабільних територій. Ефективним методом впливу на екологічну стабільність території є вирівнювання дисбалансу […]

Ландшафтно-геохімічний аналіз сільських геосистем (на прикладі Драчинецької ключової ділянки Буковини). Танасюк М.В.

Проведено ландшафтно-геохімічний аналіз сільських геосистем (на прикладі Драчинецької ключової ділянки Буковини), який дозволяє оцінити сучасний екологічний стан природних компонентів, визначити динаміку їх змін та окреслити шляхи подальшого раціонального використання. Ключові слова: сільські геосистеми, екологічний стан, ландшафтні комплекси, ландшафтно-геохімічні дослідження, елементарні геохімічні ландшафти.

Ландшафтні комплекси території міста Коломиї. Нєвєнченко А.І., Присакар В.Б.

Досліджені ландшафтні комплекси міста Коломия. Представлені 5 видів ландшафтних місцевостей та 16 ландшафтних урочищ, з поміж яких, переважають долинні-терасові комплекси. Ключові слова: ландшафтні комплекси, ландшафтне урочище, ландшафтна місцевість, природні компоненти, домінантне урочище.

Ландшафтний геообраз археологічної пам’ятки “Дикий Сад” у Миколаєві. Кулаков В.В.

На основі гуманістично-ландшафтознавчих досліджень визначено поняття геообразу. Пізнавальні ціннісні риси гуманістичного ресурсного потенціалу (ГРП) ландшафтів давнього освоєння окреслено геообразом кіммерійського міста в межах м. Миколаєва. Запропоновано утилітарне використання ідеального геообразу – геосимулякра Акшайна – в соціокультурному вимірі. Ключові слова: гуманістичний потенціал ландшафтів, геообраз, геосимулякр

Структурно-функціональна організація системи водних потоків урбанізованої території. Ніколаєв А.М.

Системний аналіз усе частіше використовується для вивчення функціонування, саморегуляції, стійкості природних систем. З позицій системного аналізу успішно досліджуються і басейнові геосистеми урбанізованих територій. На основі вивчення її природних і техногенних елементів викладені уявлення автора про систему водних потоків урбанізованої території. Пропонована система розглядається як тривимірне утворення, що складається з природноантропогенної і техногенної підсистем. Система є […]

Антропогенні ландшафти Середнього Придністер’я. Крамская Г.І.

Об’єктом дослідження є територія Середнього Придністер’я, предметом вивчення являються його антропогенні ландшафти. Метою нашого наукового дослідження є здійснення всебічної і комплексної оцінки господарської освоєності всіх ландшафтних комплексів даного регіону. В роботі розкриті питання історії формування, здійснена класифікація, подана характеристика всіх класів антропогенних ландшафтів. Функціонування та динаміка всіх антропогенних ландшафтів є ще мало вивченими, оскільки розроблені […]

Сучасні зміни умов формування та окремих характеристик весняного водопілля річок України. Гребінь В.В.

Здійснено аналіз змін умов формування та проходження весняного водопілля на річках України з використанням ландшафтно-гідрологічного методу досліджень. Визначено зміни термінів водопілля, величини зменшення максимальних витрат, характеру гідрографа стоку в межах окремих ландшафтногідрологічних провінцій впродовж останніх двох десятиліть.