№ 616

Геолого-геоморфологічні структури видимої півкулі Місяця. Кирилюк С.М., Спатарь К.І.

На основі серії геологічних карт видимої півкулі Місяця удосконалено систему класифікації геологічних структур їх геоморфологічними проявами на поверхні. Виділено наступні геолого-геоморфологічні системи – Донектарсько-Нектарська, Нектарсько-Імбрійська, Імбрійська, Океанічна, Імбрійсько-Ератосфенська, Ератосфенська, Ератосфенсько-Коперніканська, Коперніканська. Ключові слова. Видима півкуля Місяця, геолого-геоморфологічні структури.

“Історичний атлас України” – картографа Юрія Лози. Пащенко В.М.

Фундаментальне картографічне узагальнення великого формату має підзаголовок “Найдавніше минуле. Русь (Київська держава, Галицько-Волинська держава”. Керівник проекту, головний автор та укладач Юрій Лоза залучив до авторського колективу атласа провідних творчих дослідників – географів, істориків, етнологів, мовознавців, мистецтвознавців. Цей оригінальний твір є найглибшим, найзмістовнішим картографічним зведенням знань із історії України.

Історико-географічні складові Мовознавчо-етнотопонімічних напрацювань професора К.М. Тищенка. Пащенко В.

Етнотопонімічні напрацювання професора К.М.Тищенка реалізують міждисциплінарну взаємодію знань – мовознавчих, етнологічних та історичних, географічних і природокористувальницьких, поєднаних метою і завданнями вивчення топонімії. Завдяки ґрунтовним, багатогранним напрацюванням К.М.Тищенка збагатилися кілька наук і дослідницьких напрямів: топоніміка, мовознавство, праісторичні та середньовічні розділи україністики, окремі напрями історії мов, етносів, регіонів і держав.

Безробіття у Чернівецькій області (за даними ринку праці 1995-2007 рр.). Лопушняк Л.В.

У статті встановлені основні категорії працівників (робітники, службовці, особи без професій), що у 1995-2007 рр. стали безробітними, виявлені причини безробіття, прослідковано зміну співвідношення категорій безробітних, які користувалися послугами служби зайнятості в Чернівецькій області. Ключові слова: безробіття, зареєстрований ринок праці, численність незайнятого населення (робітники, службовці, особи без професій) на зареєстрованому ринку праці Чернівецької області.

Умови формування та територіальна організація первісної поселенської мережі Іваничівського району Волинської області. Круль В.П., Ковальчук І.П.

У статті проведений аналіз формування та територіального устрою первісної поселенської мережі Іваничівського району Волинської області. На основі часово-просторових характеристик заселення запропоновані 12 етапів організації його мережі населених пунктів. Ключові слова: поселенська мережа, населений пункт, археологічна культура.

Природно-географічні особливості сільського розселення у межах Рожнятівського району Івано-Франківської області. Креховецька І.В.

В Україні впродовж десятиліть суттєво загострилися соціально-економічні проблеми сільських населених пунктів. Вони пов’язані, насамперед, із складністю демографічних процесів, занепадом основних видів сільськогосподарсько ї діяльності, недостатнім розвитком соціальної інфраструктури.

Історико-географічні особливості заселення території Чернівецької області. Костащук І.І.

Розглянуто процес заселення території Чернівецької області. Проаналізовано особливості появи давніх поселень та осередків життя населення в регіоні дослідження. Виділено три райони заселення території Чернівецької області.

Історико-географічні аспекти формування та розвитку курортних територій Закарпаття. Кампов Н., Касинець О.

Здійснено комплексний аналіз формування та розвитку курортної сфери, що дозволяє забезпечити пропорційний розвиток лікувального туризму, відпочинку та оздоровлення, його раціональне географічне розміщення. Ключові слова: курорт, курортна зона, санаторій, рекреація.

Формування демогеографічної ситуації в поселеннях етноконтактних територій Чернівецької області. Заблотовська Н.

Розглянуто демогеографічну ситуацію в етноконтактних районах Чернівецької області. Розкрито особливості перебігу демогеографічних процесів в регіону дослідження та їх роль у формуванні демогеографічної ситуації в Чернівецькій області загалом. Простежено вплив національної структури поселень етноконтактних територій на розвиток складових демогеографічних процесів. Ключові слова: природний рух населення, народжуваність, смертність, міграційні переміщення, національний та етнічний склад населення, статево віковий […]

Історико-географічні чинники становлення агропоромислового виробництва в Чернівецькій області в ХХ столітті. Грицку В.С.

У даному дослідженні на основі вивчення попередні наукових праць фахівців, розглянуті основні історико-географічні чинники становлення агропромислового виробництва Чернівецької області за період ХХ століття. Низький рівень розвитку господарства, повільне зростання продуктивності праці в умовах натурального господарства буковинської провінції Австро-Угорської імперії зумовили значну його залежність від природно-історичних факторів. Це привело до утворення різних форм економічної самооборони селян. […]

Динаміка сільськогосподарського освоєння Передкарпаття (на прикладі басейну ріки Бистриці). Бєлова Н.В.

Охарактеризовано динаміку сільськогосподарського освоєння Передкарпаття впродовж 1999-2012 років на прикладі басейну ріки Бистриці. Досліджено розподіл сільськогосподарських угідь річкового басейну по землекористувачам. Висвітлено негативні екологічні наслідки антропогенних перетворень. Ключові слова: річковий басейн, освоєність, земельні ресурси, сільськогосподарські угіддя, водозбірна територія, антропогенне навантаження, землевласники, користувачі.

До динаміки рослинного покриву Прикарпаття у пізньольодовиків’ї та голоцені (за даними палінологічного вивчення торфовища Підлужжя). Чумак Н.М.

Зміни рослинності та клімату Східного Передкарпаття були реконструйовані на основі палінологічного аналізу торфових відкладів Підлужжя. Відклади післяльодовиків’я, пребореалу, бореалу відділені від відкладів що утворились у субатлантиці, перервою в торфонакопиченні. Ключові слова: палінологічний аналіз, плейстоцен, голоцен, палеорослинність, палеоклімат, Передкарпаття.

Стратиграфічні геосайти скальської серії силуру Поділля: наукова значимість і проблеми охорони. Страшевська Л.В.

Завдяки своєрідній геологічній будові на території Поділля зустрічається значна кількість різноманітних геосайтів, серед яких особливу цінність мають комплексні та стратиграфічні геосайти, що представлені унікальними розрізами вендської і силурійської систем. Досліджено стратиграфічні геосайти силуру, особлива роль присвячена скальській серії, геосайти якої є важливим науковим та інформаційним ресурсом для вивчення історії геологічної розвитку Землі. Розглянуто сучасний стан […]

Вплив природних чинників на формування мінеральної речовини плейстоценових відкладів території України. Передерій В.І.

Розглянуто зміни мінеральної речовини як одного з елементів плейстоценових палеоландшафтів. Охарактеризовані основні чинники мінералоутворення (літогенна основа, тектонічний режим, рельєф, клімат, рослинність та мікроорганізми). Виявлені ознаки їх впливу на різні групи мінералів плейстоценових викопних ґрунтів і лесів різних регіонів України (Середнього Придніпров’я, Донбасу, Нижнього Придністров’я, Причорномор’я, Закарпаття). Визначені мінералогічні індикатори змін палеогеографічних умов, просторові та часові […]

Коробчине-Кар’єр – новий розріз плейстоценових відкладів на Побужжі. Матвіїшина Ж.М., Дорошкевич С.П.

На прикладі попередніх палеопедологічних досліджень нового розрізу плейстоценових відкладів Побужжя отримано нові палеогеографічні дані щодо впливу глобальних кліматичних подій плейстоцену на розвиток природи у минулому. Простежено залежність умов формування відкладів від регіональних та локальних факторів. Ключові слова: плейстоцен, палеопедологія, палеогеографія, викопні ґрунти, леси.

Еволюція природних обстановок плейстоцену і умови проживання давньої людини на прикладі розрізу Малий Раковець IV. Матвіїшина Ж.М., Кармазиненко С.П., Рижов С.М.

У статті наведені результати макро-, мікроморфологічних та археологічних досліджень палеолітичної стоянки Малий Раковець IV на Закарпатті. Показана роль мікроморфологічних досліджень для відтворення природних обстановок протягом палеогеографічних етапів плейстоцену і реконструкцій умов проживання давньої людини. На основі археологічних досліджень виділяються культурно-хронологічні комплекси від нижнього палеоліту до неоліту-бронзи і надається їх короткий типолого-статистичний аналіз. Завдяки кореляції педологічних […]

Сліди кріогенних процесів як індикатори палеокліматів плейстоцену Середнього Придністров’я. Кочерган Я.А.

Вивчення слідів кріогенних процесів у плейстоценових відкладах вирішує проблеми стратиграфії, та дозволяє реконструювати природні умови, за яких вони розвивалися. Для Середнього Подністров’я кріогенні утворення характерні для ґрунтово-лесових горизонтів пізньовалдайського кріохрону. Це заповнення льодових клинів, ґрунтові жили та соліфлюкційні деформації порід. Льодові клини також виявлені в покрівлі гравійно-галечникової товщі ранньоплейстоценової тераси. Ключові слова: кріогенні процеси, плейстоцен, […]

Палеосейсмодислокації в районі Дністровської ГАЕС – індикатори сейсмічних подій у регіоні Середнього Подністров’я. Калуш Ю., Рідуш Б.

Василівецькі сейсмо-гравітаційні дислокації утворилися під впливом гравітаційних процесів та сейсмічних подій інтенсивністю не менше 7 балів. Руйнування вапнякових скельних масивів, виявлене в районі розташування Дністровського гідровузла, вказує на підвищену сейсмічну небезпеку території. Це необхідно враховувати при розробці антисейсмічних заходів при будівництві та експлуатації споруд Дністровського гідровузла, захисту довкілля та населення від руйнівного впливу майбутніх землетрусів. […]

Розвиток трав’янистої рослинності на території Поділля у голоцені. Дєдов О.О.

Наведено узагальнення даних про розвиток ландшафтів і рослинності Поділля у голоцені. Встановлено циклічність у розвитку рослинності на його території, викликану змінами кліматичних умов. Запропоновано ймовірний напрямок майбутнього розвитку трав’янистої рослинності краю за умов сучасного потепління клімату. Ключові слова: стадіал, міжстадіал, ксерофітизація, мезофітикація, степи.

Розвиток ландшафтів Закарпаття у неоплейстоцені. Герасименко Н.П.

На основі результатів палінологічного та літопедологічного аналізу четвертинних відкладів розрізів рівнинної частини Закарпаття та передгірь реконструйовано розвиток зональних компонентів ландшафтів району. Запропоновано палеогеографічну кореляцію кліматолітів Закарпаття із гляціохронологічною шкалою Західної Європи та вказано на регіональні особливості розвитку ландшафтів району у неоплейстоцені. Ключові слова: палінологія; викопні грунти; палеоклімат; палеогеографічні етапи та стадії.