2 місяці тому
Немає коментарів

На території Івано-Франківської області виявлені родовища нафти та газу, озокериту, кам’яної і калійної солей, сірки, будівельних мате­ріалів, а також є сприятливі умови для розшуків мідноколчеданних та поліметалічних руд, мінеральних вод з бальнеологічними властивостями.

Горючі корисні копалини (нафта, газ, озокерит, буре вугілля). З територією Внутрішньої зони Прикарпатського прогину пов’язуються багаті нафтові (Долина, Битків, Ріпне, Космач), газові (Бабче) і озо­керитові (Дзвиняч, Старуня) родовища.

У зовнішній зоні прогину розміщені газові (Косівське) і бурову­гільні (Ковалівка) родовища.

Долинський нафтопромисловий район простяга­ється між Долиною та Болеховим і є одним з найбільших родовищ на Україні. Родовище відкрили в 1950 р. Щодо структури, то воно прив’я­зане до асиметричної антиклінальної складки з пологим (15—20°) пів­денно-західним крилом, частково перекритим насувом Берегової скиби.

Битківське нафтогазове родовище також належить до великих і міститься за 10 км на південь від Надвірної в межах Бе­регової скиби.

Косівське газове родовище розташоване за 4 км на північний схід від Косова. Газоносними є відклади верхнього тортону (косівська світа) і нижнього сармату, які утворюють асиметричну бра-хіантиклінальну складку, витягнуту в карпатському напрямі.

Крім перелічених родовищ, заслуговують на увагу невеликі Ріпнян­ське, Струтинське і Майданське нафтові родовища та забуті нафтові промисли в Покутських Карпатах Слобода Рунгурська та Космач.

Старунське і Дзвиняцьке озокеритові родовища розміщені в межах Богородчанського району. Поклади озокериту при­в’язані до соленосних міоценових відкладів і були вже відомі в мину­лому сторіччі.

Оскільки попит на нафтопродукти зростає, привертають увагу по­ширені в Карпатах бітумінозні аргіліти олігоцену (менілітові верстви), які можна використати, застосовуючи суху перегонку при температурах до 500° С, для одержання цінних дестилатів нафтового ряду, а також як сировину для виробництва легких будівельних матеріалів (карпа­зит). Практичне використання менілітової сировини значною мірою за­лежатиме від удосконалення технології їх освоєння.

Неметалічні корисні копалини. Серед неметалічних корисних копа­лин на території Івано-Франківщини на перший план висуваються ро­довища кам’яної і калійної солей, сірки та будівельних матеріалів. Особливо слід відзначити такі корисні копалини, як гіпс, фосфорити, графіт і мінеральні води.

Графіт. У Чивчинських горах виходять сильно графітизовані сланці, серед яких місцями трапляється високий вміст графіту.

Кухонні та калійні солі є в моласових нижньоміоцено­вих відкладах Внутрішньої зони Прикарпатського прогину. Значними вважаються Трбстянецьке, Калуш-Голинське родовища калійної та ку­хонної солей.

Гіпс і ангідрит трапляються у смузі виходів верхньотор­тонських відкладів тираської світи, гіпсоангідритові утворення якої не­рідко досягають потужності 10—25 м і більше. Гіпсоангідритовий гори­зонт у минулому в деяких місцях (район Журавна та інші) розроблявся за допомогою невеликих кар’єрів.

Самородна сірка та її промислові поклади в основному по­в’язані з метасоматичними вапняками тираської світи (верхній тортон), які то залягають в покрівлі гіпсів та ангідритів, то переверствуються з ними. Загальна потужність хемогенних і карбонатних відкладів колива­ється у межах 20—40 м.

Мінеральні води трапляються в долині Чорного Черемошу (с. Бур­кут) та в басейні р. Шибени, здавна відомі й вуглекислі мінеральні джерела. Мінеральна вода в Буркуті за якістю нагадує «Нарзан».

Висока якість мінеральних вод і мальовнича природа Карпат дають підстави сподіватися, що в цих місцях незабаром розпочнеться сана­торно-курортне будівництво.

Будівельні матеріали (пісковики, вапняки, гравій, галечник) для виготовлення бутового каменю є в достатній кількості і цілком забез­печують зрослі потреби народного господарства. У багатьох місцях (Га­лич та ін.) виходять глини, придатні для виробництва цегли та черепиці.

comments powered by HyperComments