2 роки тому
Немає коментарів

Новий етап фізико-географічних до­сліджень на Україні розпочався після Великої Жовтневої соціалістичної ре­волюції. Вивчення природи республіки тісно пов’язувалося із запитами народ­ного господарства, з розв’язанням про­блем комплексного використання при­родних умов і ресурсів та раціональ­ного розміщення продуктивних сил. Комуністична партія і Радянська дер­жава на всіх етапах соціалістичного будівництва приділяли цим питанням велику увагу. Перші радянські геогра­фічні дослідження території УРСР бу­ло виконано у зв’язку із здійсненням Ленінського плану ГОЕЛРО. При Ака­демії наук УРСР, створеній після Вели­кого Жовтня, в 20-х роках працювала спеціальна Комісія по розробці проблем Великого Дніпра. Більшість наукових установ А її УРСР також розгорнули широке вивчення природних умов і при­родних ресурсів республіки. За завданням Держплану УРСР у 1922 р. було ви­конано роботи з природно-географічно­го районування України (А. П. Тутковський, Б. Л. Лічков). В цей час розпочали дослідження Український геологічний комітет (засн. у 1918 p.), Українське геодезичне управління (засн. у 1919 p.), Гідрометеорологічна служба (засн. в 1921 p.), Геофізична обсерваторія, Український науково-до­слідний інститут географії і картогра­фії (засн. 1926 p.). В 1928 р. було ви­дано перший «Географічний атлас УРСР». В роки перших п’ятирічок в ряді університетів (Київському, Одесь­кому, Харківському, Дніпропетровсько­му) було відкрито географічні або геолого-географічні факультети, які поча­ли готувати кадри географів, дослі­джувати природу і господарство рес­публіки. Значна роль у цьому нале­жить Раді по вивченню продуктивних сил Української РСР (ств. в 1934 p.). Велику роботу по географічному ви­вченню України проводили науково-до­слідні та проектно-розшукові установи і організації. Успіхи радянської геогра­фії в розробці теорії комплексного ви­вчення території СРСР для потреб при­скореного соціально-економічного роз­витку країни сприяли поглибленню га­лузевих і комплексних географічних до­сліджень території УРСР та її регіонів. У довоєнний період здійснено значні геологічні, геоморфологічні, кліматоло­гічні, гідрологічні, ґрунтознавчі, геоботанічні, зоогеографічні та ландшафтні дослідження, а також економіко-географічні роботи, в яких характеризувались природні умови і ресурси УРСР. Після Великої Вітчизняної війни 1941— 1945 pp. проведено дослідження приро­ди як окремих частин УРСР, так і рес­публіки в цілому. Результати цих до­сліджень опубліковано в монографічних працях з геології та геоморфології (В. Г. Бондарчук), гідрогеології («Гидрогеология СССР», т. V, Украинская ССР, 1971), антропогенових відкладів, геоморфології і палеогеографії (П. К. Заморій, П. М. Цись, К. І. Геренчук, О. М. Маринич, І. Л. Соколов-ський, М. В. Веклич), кліматології, агро- та мікрокліматології (І. К. Половко, М. І. Гук, Г. Ф. Прихотько, Г. П. Дубінський, В. П. Попов, М. І. Щербань), несприятливих при­родних процесів та явищ (К. Т. Логвінов, О. М. Раєвський, В. М. Бабічепко, М. Ю. Кулаківська, В. І. Ромушкевич, Г. І. Швебс, С. М. Перехрест), гідроло­гії (Г. І. Швець, В. О. Назаров, Б. А. Пишкін, Л. Г. Онуфріенко, II. Ф. Вишневський, В. Л. Максимчук, Й. А. Железняк, С. С. Левківський), ґрунтознавства і географії грунтів (Н. Б. Вернандер, І. М. Гоголев, М. К. Крупський).
За 1957—1968 pp. географами уні­верситетів і педінститутів виконані ро­боти з комплексного фізико-географіч­ного районування та ландшафтного картографування території УРСР. Ре­зультатом цих досліджень є монографія «Физико-географическое районирование Украинской ССР» (1968) та перша ландшафтна карта України в масштабі 1 : 2 500 000. У 1972 р. видавництво «Наука» в серії «Природные условия и естественные ресурси СССР» видало монографію «Украина и Молдавия». Було видано також ряд праць з результатами комплексних досліджень на Поліссі, в Українських Карпатах, лісостепу, адміністративних областях. Видавниче об’єднання «Вища школа» видає серію книжок про природу окре­мих областей УРСР.
В 1962 р. видано «Атлас Украинской и Молдавской ССР». Академія наук УРСР веде дослідження природних умов і ресурсів Чорного і Азовського морів. Природні умови і ресурси рес­публіки вивчаються науково-дослід­ними і проектно-розшуковими уста­новами і організаціями (Відділенням географії АН УРСР, географічними ка­федрами університетів і педагогічних інститутів, Українським республікан­ським управлінням по гідрометеороло­гії і контролю природного середовища, Укрземпроектом, Укрдіпроводгоспом, Діпромістом, Аероліспроектом та ін.), відділами Географічного товариства УРСР. Підсумки та перспективи гео­графічних досліджень обговорюються на з’їздах Географічного товариства УРСР, які регулярно скликаються (1964 p.— Київ; 1970 p.— Львів; 1975 p.— Харків; 1980 p.— Ворошиловград).
Розвиваються нові напрями дослі­джень: ландшафтно-геохімічний, ланд­шафтно-геофізичний, інженерно-гео­графічний, ландшафтно-меліоративний, моделювання тощо, проводяться стаціонарні комплексні фізико-географічні дослідження (Канівський, Шацький, Димерський та інші стаціонари). Нині зусилля вчених спрямовані на вивчення географічних основ природокористу­вання, пізнання сучасних фізико-гео­графічних процесів, природних умов і ресурсів для раціонального природоко­ристування, зміцнення зв’язків геогра­фічної науки з практикою, прогнозу­вання змін природних умов під впливом господарської діяльності і для оптимі-зації народногосподарського плануван­ня, на розвиток теорії географії та її конструктивних напрямів, поліпшення географічної освіти у вищій і середній школі, активну пропаганду географіч­них знань серед населення.

comments powered by HyperComments