2 роки тому
Немає коментарів

Успіх роботи гуртка залежить від правильної його організації. Ми рекомендували б створювати гуртки з «дійсних членів» і «уч­нів — любителів метеорології».

Ініціативна група повинна складатися з учнів V класу, але гурток не замикається в складі їх, залучає і старших дітей, при­чому серед останніх відразу ж треба організувати змагання за здо­буття звання дійсного члена гуртка.

Умовами обрання в дійсні члени повинні бути прочитання в засіданні гуртка не менше двох рефератів популярних робіт з метео­рології, рекомендованих керівником, і активна участь у спосте­режній роботі, а також у поточному обробленні й узагальненні спостережень. Дійсним членом гуртка може стати тільки той, хто освоїв спостереження за програмою шкільної метеорологічної станції.

Особливістю метеорологічної роботи є її розміреність, безперерв­ність у спостереженнях, негайна обробка поточних спостережень, систематична й безперебійна інформація обслужуваних потреб відомостями, здобутими від спостережень, і взагалі — найсуворіша дисципліна.

Учні повинні все це цілком ясно усвідомлювати і, записуючись у гурток, брати відповідні зобов’язання.

При розподілі обов’язків неодмінно треба брати до уваги, чи далеко живе школяр від школи, чи вільний він розпоряджатися своїм позакласним часом і, звичайно, його нахили.

Основним змістом роботи гуртка повинно бути:

1. Розширене вивчення основ метеорології. Природно виникав питання, до яких же меж треба доводити це розширення програми.

Важко, звичайно, назвати точні межі, але слід було б умови­тися, що програмою-мінімумом повинно стати прагнення добитися такої міри метеорологічної грамотності учнів, при якій всяке метеорологічне явище, будь-яка зміна умов погоди і спричиню­вані ними наслідки були б зрозумілі учневі; щоб він мав правильні уявлення про погодоутворення, умів на основі записів метеорологічних спостережень уявити собі стан погоди, а на основі кліматич­них характеристик — особливості будь-якого клімату.

Досягається це систематичними (щотижневими) лекціями керів­ника гуртка та заслуховуванням і обговорюванням рефератів учнів.

2. Основні спостереження над погодою у постійній точці (на метеорологічному майданчику).

Спостереження ці треба робити в загальноприйняті у метеоро­логії строки і з точним додержанням інструкції.

Щодо цього розділу роботи існують трохи суперечливі погляди. Деякі викладачі вважають, що учневі досить тільки ознайомитися з принципами спостережень. Ми дивимося глибше на педагогічне значення метеорологічних спостережень, цілком поділяючи по­гляди Т. П. Герасимової, роботу якої розглянемо далі.

3. Ведення «щоденників погоди» (неінструментальних спосте­режень).

4. Спеціальні спостереження: по службі попередження про приморозки, фенологічні спостереження, агрометеорологічні спо­стереження (стан посівів та ін.) і снігомірні знімання.

5. Служба інформації: а) ведення «дошки погоди»; б) розси­лання бюлетенів погоди і передача їх по телефону; в) приймання по радіо прогнозів погоди і поширення їх.

6. Спеціальні дослідження. Вивчення: а) впливу водойм на волого-тепловий режим навколишніх просторів; б) впливу полеза­хисних лісових смуг; в) волого-теплових умов у шкільних примі­щеннях та інших будівлях і місцях громадського користування.

7. Кліматологічні розробки.

8. Популяризація метеорології.

Незалежно від обсягу устаткування метеорологічного майдан­чика, про що ми будемо говорити далі, як тільки будуть введені спостереження над температурою повітря — за чинними в нас правилами спостережень, треба було б робити їх чотири рази на добу, через однакові інтервали в 6 годин.

Строки спостережень установлено: о 01 годині (ніч), 07 год. (ранок), 13 год. (день), о 19 год. (вечір) за місцевим сонячним часом.

Як видно з цих строків, метеорологічна станція повинна працю­вати цілу добу, що в шкільних умовах неможливо. Така робота складна і для ряду інших (відомчих) метеорологічних станцій. Тому Гідрометеорологічна служба СРСР допускає деяку зміну: строки 07, 13 і 19 год. лишаються обов’язковими для всіх, а за­мість 01 допускається строк 21 год., причому робиться це з метою зберегти можливість мати порівняльні середні добові величини. На регулярних станціях ці середні виводять підсумовуванням даних за строки 01 + 07 + 13 + 19 і діленням на 4, а при полег­шених строках — діленням суми за 07, 13 і 21 годину на 3 (див. додаток 1).

Як показали дослідження, одержувані такими способами середні величини цілком можуть бути зіставлені як між собою, так і з дійсними середніми добовими, одержуваними від ділення суми щогодинних відліків на 24.

Хоч і в полегшених строках 07 і 21 години мало зручні для учнів, проте змінювати тут нічого не можна, і гурткові треба вдумливо ставитися до добору кадрів для спостережень.

Вести неінструментальні спостереження і щоденники погоди за цими спостереженнями значно простіше і доступніше, але обмежу­ватися тільки цими спостереженнями не можна.

Неінструментальні (візуальні) спостереження, хоч і мають велике значення як вправи для учнів, проте, не підкріплюючись інструментальними, не дають повного уявлення про погоду, і по­становку їх слід розглядати, головним чином, як перший етап, як підготовку до організації регулярнихзагальнометеорологічних спостережень.

Але й самі тільки загальнометеорологічні спостереження, без надання їм яскравого практичного значення, не зможуть захопити учнів і заповнити роботу гуртка: Ось чому потрібне включення в програму роботи гуртка служби попереджень заморозків, спосте­режень над сезонними явищами природи (фенологічні спостере­ження), спостережень за посівами і снігомірних знімань, тобто цілого комплексу завдань, зв’язаних з обслуговуванням сільського господарства, зосередивши останнє в спеціальній сільськогосподар­ській секції (див. розділ VIII).

Щоб відомості, які одержує гурток і його станція, систематично, передавались в розпорядження осіб, заінтересованих у цьому, рекомендується регулярний запис спостережень (крейдою) на спе­ціальних «дошках погоди» і розсилка щоденних бюлетенів. Для надання цим зведенням гуртка ще більшої цікавості корисно доповнювати їх прогнозами погоди, способи одержання яких будуть вказані нижче.

Нарешті, щоб розвинути в учнів нахил до дослідницької ро­боти, ми ввели до програми досліджень вивчення впливу колгосп­них ставків на волого-теплові умови, впливу полезахисних смуг, проведення деяких дослідних кліматологічних розробок тощо.

Для деяких спостережень і досліджень ще немає обов’язкових стандартних методик, а тому можливий широкий розвиток ініціа­тиви учнів і навіть одержання ними цілком оригінальних, нових і дуже цінних результатів.

Керівник гуртка повинен заохочувати учнів до такої роботи і дбати про залучення нових членів гуртка; для цього треба якнай­ширше популяризувати роботу гуртка.

Популяризаційна робота гуртка, на нашу думку, повинна полягати не тільки в розширених його засіданнях з постановкою інформацій, цікавих для всіх учнів школи, колгоспників, робіт­ників найближчих підприємств, айв демонструванні шкільної метеорологічної станції екскурсантам, вміщенні наслідків робіт гуртка в пресі та особливо в її суспільно корисній роботі.

Щодо форм щоденників погоди, інформацій, напряму спеціальних досліджень, а також популяризаційної роботи станції, то вміщені в цьому посібнику рекомендації мають характер навідних вказівок, і було б помилкою створювати на їх основі шаблони.

Творчі шукання, новаторство і обмін досвідом тільки пожвав­лять роботу, і найкращим виявом досягнень у ній ми вважали б появу в спеціальних педагогічних журналах повідомлень педаго­гів та учнів про роботу шкільних метеорологічних гуртків, про­позицій про поліпшення роботи, поширення мережі метеорологіч­них станцій та обмін досвідом.

Особливе місце в заняттях метеорологією в школі належить постановці спроб з окремих відділів її, особливо в курсі фізики. В цих спробах, крім з’ясування предмета, досягається ще й деяка підготовка до експериментаторської діяльності майбутніх метеоро­логів.

Проте в цьому посібнику ми позбавлені можливості подати відповідний розділ, що потребує просторових описів спроб. Демон­стрування ж різних «завбачальників погоди», в тому числі «жаб-барометрів», вміщуваних у банки, в яких вони то вилазять на верхні жердинки, то йдуть униз, а також різних гігроскопів, які нерідко називають барометрами і т. ін., ми розцінюємо як шкідливе спро­щенство і вульгаризацію, а тому і уникаємо згадувати про них.

Надаючи великого значення правильній подачі основ нашої науки, ми продовжуємо виклад обміркуванням насамперед програм­ного матеріалу з метеорології.

comments powered by HyperComments