2 роки тому
Немає коментарів

Історично склалось те, що метеорологічна наука значну частину своєї уваги зосередила на питаннях впливу метеорологічних фак­торів на об’єкти сільського господарства. Можна стверджувати, що метеорологи в свій час випередили агробіологів і взяли на себе їх функції, описуючи не тільки метеорологічну обстановку, а й реакції на неї з боку рослинних і тваринних організмів.

В свій час, в період формування так званої сільськогосподар­ської метеорології основоположником її проф. П. І. Броуновим, це було явище дуже прогресивне.

Тепер можна думати, що багато дечого з кола сільськогосподар­ських спостережень метеорологічної служби повинно було б бути перекладене на органи соціалістичного землеробства, але, поки цього не відбулось, нашим метеорологічним станціям доводиться вести ряд не зовсім властивих їм спостережень, які називаються агроме­теорологічними. Для ширшого проведення їх в Гідрометеорологіч­ній службі введені спеціальні агрометеорологічні станції, а масові сільськогосподарські спостереження робляться всією сіткою станцій і постів загальнометеорологічних.

Виконуються ці роботи відповідно з «Порадниками по проведен­ню агрометеорологічних спостережень», які виходять від управлін­ня по обслуговуванню сільського господарства Головного Управ­ління Гідрометеорологічної служби при Раді Міністрів СРСР.

Четверте видання такого «Порадника» Гідрометвидав випустив в 1951 році, його можна придбати за допомогою найближчої метео­рологічної станції Гідрометеорологічної служби.

Порадник цей передбачає спостереження за вологістю грунту, інструментальні і візуальні спостереження за промерзанням і відтаванням грунту, спостереження за фазами розвитку сільсько­господарських культур (по 15 видах їх), за плодовими і ягідними культурами, субтропічними і травами по фазах їх розвитку; спо­стереження за станом сільськогосподарських культур щодо густоти їх, вимірювання висоти росту, ступеня поширення бур’янів, спосте­реження за пошкодженням культур як метеорологічними факторами, так і шкідниками і хворобами; фенологічні спостереження над ди­кою природою, спостереження за зимуючими культурами в осін­ній, зимовий і весняний періоди; спостереження за сільськогоспо­дарськими роботами.

Цілком очевидно, що всі ці види спостережень мають велике прак­тичне значення і виробничу цінність, насамперед для колгоспу, який школа обслуговує.

Проте зміст і обсяг цих спостережень і труднощі прив’язки їх до шкільної програми з метеорології не дозволяють нам рекомен­дувати цю серію спостережень гуртку юних метеорологів без від­повідної його перебудови. Таку перебудову ми мислимо у ви­гляді утворення сільськогосподарської (агрометеорологічної) секції гуртка, залучення до керівництва цією секцією учителя-біолога, який і повинен буде виробити конкретну програму для гуртка від­повідно до вказаного «Порадника» і встановити контакт з керів­ництвом відділу агрометеорології Управління Гідрометеорологічної служби УРСР.

comments powered by HyperComments