2 роки тому
Немає коментарів

Важливою умовою правильного розв’язання нашого завдання — дати посібник для керівника і учасників шкільного гуртка юних метеорологів — є чітке визначення завдань самого гуртка.

Як правило, практичні роботи з будь-якого предмета мають на меті не тільки закріплення знань учнів, але й поєднання теорії з практикою, пов’язання з технікою, сільським господарством, в практикою нашого соціалістичного будівництва, а також з жит­тєвим досвідом учня.

Щодо викладання географії, в курс якої включені і відомості з метеорології, то тут треба, як сказано в навчальній програмі з географії, «по можливості спиратися на вивчення фактів і явищ з життя свого району, що особливо стосується курсу фізичної географії в V класі».

Через це «ознайомлення радянських школярів з сучасною технікою і прищеплення їм трудових навичок», як писав академік К. Д. Зелінський в газеті «Правда» від 25. XII 1951 p., «мають величезне державне значення». Зважаючи на це, акад. Зелінський закликає відповідні кафедри вищих навчальних закладів і науково-дослідні інститути встановити зв’язок із станціями юних техніків, будинками і палацами піонерів, спільно намітити зміст і форми роботи по пропаганді науки і техніки серед школярів.

Таким чином, завдання всякого технічного гуртка школярів розширюється ще в бік ознайомлення з методикою наукової ро­боти.

Не можна забувати також і про популяризаторську, пропаганди­стську роль кожного шкільного гуртка — цього дуже важливого вогнища культури, особливо на селі.

На жаль, виконати всі ці умови для гуртка юних метеорологів багато важче, ніж для будь-якого іншого шкільного гуртка.

Як відомо, в середній школі систематично викладаються тільки елементарні відомості з метеорології, найзагальніші схеми процесів, що відбуваються в атмосфері, притому подаються вони дуже рано, на п’ятому році навчання, ще до ознайомлення учнів з фізикою, без знання якої майже неможливо засвоїти навіть основні елементи метеорології.

У дальших класах повертаються до метеорологічних питань тільки частково, при вивченні окремих розділів фізики (тиск, температура).

Трохи докладніше учні знайомляться після V класу з кліма­тами різних країн, особливо з кліматом СРСР в VII класі, але це мало поповнює знання їх з метеорології і тільки гостріше висуває потребу повторення предмета, бо неможливо створити живі, пра­вильні уявлення про клімативідірвано від розуміння метеороло­гічних явищ. Від недооцінювання цього і маємо так звані фор­мальні знання.

Таким чином, гурток юних метеорологів не може і не повинен обмежуватися складом учнів самого лише V класу, а до його складу керівник гуртка повинен залучати і учнів старших класів. Отже, перед організатором і керівником його постають завдання не просто повторення, а викладу учасникам гуртка на початку кожного навчального року основ метеорології і кліматології, без чого успішна діяльність гуртка навряд чи можлива.

Подаючи висвітлювані в дальших розділах рекомендації, ми не беремо на себе сміливості розв’язувати питання про викладання метеорології в середній школі. Є прихильники введення її як окре­мого предмета, поряд з астрономією. Інші спеціалісти висловлюються проти цього, посилаючись на надмірну переобтяженість і багато­предметність програми середньої школи.

Приєднуючись до першого погляду, ми не схильні, проте, розу­міти завдання надто просто і для початку вважаємо, що можна було б задовольнятися розширенням питань метеорології в курсі фізики, переключенням турбот про розвиток знань учнів у цій галузі на викладачів фізики в контакті з викладачами географії, у віданні яких мають лишатися питання кліматології.

Не треба думати, що така схема ускладнюватиме завдання. Вона випливає з природи самої науки метеорології і її відділу — кліматології. Співробітництво ж географів і фізиків полегшить і керівництво гуртком.

Організації гуртка повинні передувати бесіди учителя на тему про зміст і практичне значення метеорології, розраховані на при­вернення уваги учнів до цього цікавого предмета, виявлення учнів, що показали прихильність до метеорології ще в перших чотирьох класах школи і мають бажання працювати в гуртку, та створення ініціативної групи, яка надалі повинна проявити максимальну самодіяльність.

Ми свідомо рекомендуємо залучати до роботи в гуртку учнів, починаючи з V класу. Учні більш раннього віку були б тягарем для гуртка, робота якого, як побачимо далі, повинна мати не тільки навчальне, а, до певної міри, і службове значення.

Зважаючи на труднощі, на які може натрапити викладач гео­графії при читанні лекцій з метеорології за розширеною програмою, ми подаємо далі посилання на літературу, ознайомлення з якою є бажаним.

Разом з тим вважаємо доцільним порекомендувати у таких лек­ціях виходити з розгляду і пояснення визначних метеорологічних явищ, які незмінно трапляються у всіх сезонах, як, наприклад, ранніх або особливо сильних приморозків, затягування або ран­нього настання зими, особливостей сніготанення, посушливих періо­дів і т. ін.

Природа і взаємозв’язок метеорологічних явищ є такі, що яке б явище ми не почали розглядати, неминуче доведеться торкатися всього механізму, всього життя атмосфери.

comments powered by HyperComments