2 роки тому
Немає коментарів

УВАГА ЦЯ ЧАСТИНА ТЕКСТУ МІСТИТЬ ЕЛЕМЕНТИ КОМУНІСТИЧНОЇ ПРОПАГАНДИ!

Хоч би які великі були задачі і роботи, про які ми говорили в попередніх розділах, значення метеорології виступає особливо яскраво в справі, яку ми ведемо з особливою гордістю і в якій з усією повнотою відображається блискучість великої Сталінської епохи, світлий геній і небачені сили її творця, нашого батька, товариша і вчителя — Йосифа Віссаріоновича Сталіна — в поча­тій з його ініціативи грандіозній перебудові природи, боротьбі за покращення клімату.

Великий фронт цих робіт — прориття каналів, створення зрошувальних систем, які охоплюють площі, більші, ніж території багатьох європейських держав, закладання державних полезахис­них смуг — проходить далеко від місця проживання і роботи ба­гатьох з нас, але план в цілому і в прекрасних деталях його глибо­кого задуму здійснюється навколо кожного з нас, жителя квіту­чого Радянського Союзу.

В південній і південно-східній частині Європейської території СРСР майже в кожному колгоспі закладаються полезахисні лісові смуги, будуються ставки і водойми, змінюється режим рік. В бага­тьох місцях осушуються болота, закріпляються яри, впроваджу­ються травопільні сівозміни, поширюються нові сільськогосподар­ські культури. Небачено збільшуються врожаї. Росте механізація. На кожній з перелічених тут ділянок необхідна і корисна праця метеоролога, можлива і бажана участь і шкільної метеорологічної станції.

Нагадаємо, чого ми чекаємо в розумінні зміни клімату від реа­лізації Сталінського плану перетворення природи.

Кращу відповідь на це питання дає стаття проф. С. П. Хромова «Климат в Сталинском плане преобразования природы», вміщена в № 4 «Вестника Ленинградского университета» за 1951 рік.

У дуже ясній і дохідливій формі змалювавши зумовленість клімату, розглянувши прибуток-витрату променистої енергії (ра­діаційний баланс), кругообіг води (вологообіг), кругообіг повітря (атмосферну циркуляцію) і найтісніший зв’язок між ними, а також з географічними факторами — широтою місцевості, висотою її і характером підстилаючої поверхні, С. П. Хромов робить такий висновок: «Тепер найбільш реальними постають зміни, по-перше, фізичних властивостей поверхні суші (її вологості, гідрографічної сітки, рослинного покриву), по-друге, зміни площ внутрішніх водойм (утворення водосховищ, зменшення дзеркала озер і внут­рішніх морів і т. ін.), по-третє, зміни мікрорельєфу підстилаючої поверхні (боротьба з ярами, закріплення пісків та ін.)».

Розглянувши потім у світлі нових даних природу суховіїв і умови посух, автор говорить: «Степове лісонасадження є найбільш ефективний засіб зміни характеру підстилаючої поверхні, а з нею і клімату через рослинну ланку».

«Кліматична дія лісової смуги в своїй основі має вплив на вітер»… «Колгоспні лісові смуги в значній мірі повинні також відігравати водорегулюючу роль»… «На півдні України випарову­вання в міжсмужних полях знижене не менш ніж на 10—15%, а в суху і жарку погоду — на 25—30%»… «При переході повітряної течії з поля на залісену площу і при підійманні її над лісом збільшується конвекція, а з нею і хмароутворення».

Наводячи ці уривки, ми маємо на увазі дати загальний напрям керівнику і учням шкільного метеорологічного гуртка щодо вибору об’єктів і видів спостереження з метою сприяння роботам по зміні клімату.

Якщо в цій справі така важлива зміна умов зволоження поверх­ні грунту — необхідно слідкувати за ефектом снігозатримання на полях і снігонагромадження лісозахисними смугами.

Якщо встановлено роль і значення місцевих водойм — необ­хідно виразити її кількісно для кожної водойми, змалювати межі її впливу.

Необхідно вивчати кліматичну дію ярів, пісків, режим заплав та ін.

Дуже уважно треба підійти до з’ясування дій всіх найближчих лісових смуг.

Як зазначає проф. С. П. Хромов, «слід розрізняти смуги непродувні (суцільні) і продувні (ажурні)»… «В першому випадку течія вітру в основному перевалює через смугу, а в другому вона проходить смугу як крізь сито, гублячи швидкість руху і не утворюючи завихрень»… «Продувна смуга робить більший вплив на вітер. Цей вплив поширюється до віддалі, рівної 40—50-кратній висоті дерев», а непродувна — тільки до 25—30-кратної висоти.

Для вивчення гідрометеорологічних умов навколо перелічених об’єктів потрібні, звичайно, відповідні спостереження.

Утворювати для цього постійні метеорологічні станції, природ­но, немислимо. Та й нема в цьому потреби.

Матеріал, який треба мати, можуть дати і тимчасові спосте­режні пости і експедиційні спостереження, і так звані метеороло­гічні знімання.

Експедиційна робота з метою дослідження районів, в яких здій­снюються роботи по великому плану перетворення природи, має тепер великий розмах. Організовують їх і Академія наук, і Головна Геофізична Обсерваторія, і різні інститути, університети і т. ін.

В ході робіт уточнюється методика подібних спостережень, створюється нова апаратура, виникають нові прийоми розробок.

При проведенні знімань спостерігають багато елементів, почина­ючи від умов радіації, всіх видів випаровування і аж до аерологіч­них спостережень.

В межах можливостей шкільної метеорологічної станції є спостере­ження над вітром, температурою і вологістю повітря, а також неінструментальні (візуальні) спостереження за програмою, викладе­ною в розділі III.

В більшості випадків спостереження робляться шляхом утво­рення «розрізів» або «створів», для чого спостережні пункти роз­ташовують через визначені віддалі по обидві сторони спостережу­ваного об’єкта, дія якого на волого-повітряний режим вивчається.

Якщо переважний інтерес являє температурний режим — по створах можуть бути розташовані самописці в спеціальних захис­них будочках Алісова, про які ми згадували, або термометри в захистах Борисова. В умовах шкільних спостережень така осна­щеність, проте, малоймовірна, тому ми будемо говорити тільки про інший, дуже поширений і порівнюючи доступний спосіб, при якому по створу розміщуються спостережники, по двоє на пункт, озброєні вентиляційними психрометрами (рис. 41) і ручними анемомет­рами (рис. 44) з вимпелками до них або вітромірами описаної вище конструкції.

«Щільність», тобто число спостережних пунктів, потрібних у кожному окремому випадку, залежить від міцності досліджу­ваного об’єкта.

Через лісозахисну смугу може бути достатня установка 10 пунк­тів. При спостереженні впливу ставка їх може знадобитись 20 і більше. Запастись такою кількістю вітромірів ще якось можна, але дістати 20 психрометрів важко навіть для дуже міцної органі­зації.

Тимчасом всі спостереження по створу повинні бути одночас­ними, інакше будуть незрівнянними.

Вихід знаходимо в такому: розставивши спостережників у раніше вибраних і строго визначених пунктах, які не слід зміню вати на протязі всієї серії спостережень, керівник забезпечує сигна­лізацію для одночасних підрахунків (прапорцем, якщо є місце, видне всім спостережникам, трубою або пострілом і т. п.) і дає вка­зівки спостережнику, який працює в пункті посередині створу, відлічивши після сигналу психрометр і зробивши записи, в той же час перебігати до дальшого пункту, робити відрахунок тут і, при можливості, ще і в третьому. Так само роблять спостережники ін­ших пунктів, де є психрометри, прямуючи до центра створу.

Спостереження, зроблені в межах 12—15 хвилин, можна вважа­ти порівнянними при всіх умовах, і, таким чином, при наявності 3—4 психрометрів можна обслужити створ понад 1 км завдовжки, роз­ташувавши в ньому 12—15 пунктів. Спостереження по створах слід проводити в ті ж строки, в які їх роблять на метеорологічному майданчику, бо методика використання польових спостережень передбачає «прив’язку» їх до стаціонарних, і, отже, треба, щоб не порушувалась порівнянність.

Матеріал для повнішого з’ясування принципів і методики польових метеорологічних знімань можна знайти в розділах 22, 23, 24 роботи С. О. Сапожнікової «Микроклимат и местный климат» (Гидрометиздат, 1950), в яких говориться про методи і організа­цію цих спостережень і оброблення матеріалів знімань.

На жаль, автор цієї роботи допускає нечіткі назви досліджень, які він наводить, зокрема неправильно користується поняттям мікроклімат; тому ми настійливо нагадуємо про види спосте­режень, подані на стор. 106.

В роботі С. О. Сапожнікової рекомендуємо звернути увагу на практичні поради автора, який має великий досвід проведення і оброблення метеорологічних знімань.

За вказівками С. О. Сапожнікової, особливості гідрометеоро­логічного режиму серед всякого травостою оцінюються в зіставлен­ні з чорним паром, що є загальноприйнятим стандартом.

При температурних зніманнях точність до одної десятої градуса автор вважає зайвою. Очевидно, достатня точність — до 0,5°.

Спостерігаючи вертикальні розрізи, тобто роблячи градієнтні спостереження за С. О. Сапожніковою, треба брати висоти 5, 20, 50 і 150 смщо обґрунтовується рядом переконливих міркувань.

Вентиляційний психрометр (психрометр Ассмана) С. О. Сапож­нікова вважає поки що єдиним приладом, придатним для спостере­жень над вологістю приземних шарів повітря. Прилад повністю допускає використання і в горизонтальному положенні. При кори­стуванні вентиляційним психрометром треба стежити, щоб весь прилад мав температуру, близьку до температури повітря, і тому його не можна пускати в дію раніше, ніж через 20 хвилин після ви­носу з приміщення, і не треба давати перегріватись на сонці. Такою ж повинна бути і температура води для змочування. При цих умовах перший відлік можна зробити через 3 хвилини після змочування і заведення, а дальші — через 1 — 1,5 хвилини. Одного змочення вистачить удень на 8—10 хв., вночі — на 20 хв.

При всіх видах знімань обов’язковими є записи характеристик, хмарності, вітру, зволоження підстилаючої поверхні і взагалі відбитків атмосферних умов на ній.

Анемометр ручний не застосовується при швидкостях вітру до 1 м/сек. Його використовують тільки у вертикальному поло­женні.

Вітромір Третьякова в деяких відношеннях навіть точніший від анемометра.

Через те що певних правил оброблення метеорологічних спосте­режень нема, дуже цінні описи окремих прийомів, які наводяться С. О. Сапожніковою, зокрема методу «приведення до норми», тобто переходу від даних короткострокових спостережень до так званих «нормальних» характеристик їх. Мікрометеорологічні спостережен­ня являють собою такий благодатний грунт для з’ясування ме­ханізму видозмін (трансформації) фізичних здатностей повітря в різних умовах, що саме в цьому напрямі, в постановці оброблення даних мікрознімань, і здається найпривабливішою постановка пер­ших дослідних робіт гуртка юних метеорологів.

comments powered by HyperComments