4 місяці тому
Немає коментарів

Продуктивні сили суспільства, як відомо, являють со­бою знаряддя праці, засоби виробництва та людей, що здійснюють матеріальне виробництво. Вони є його най­більш рухомими елементами. Розвиток і зміна вироб­ництва починається завжди з розвитку і зміни продук­тивних сил і, в першу чергу, із зміни знарядь праці. Тому вивчення процесу становлення і розвитку продук­тивних сил є основним у розкритті процесу формування виробничих і всіх інших суспільних відносин.

Вивчення об’єктивних законів і функціональних зв’яз­ків між матеріальними факторами життя, матеріальною культурою, соціально-економічними явищами взагалі на будь-якому етапі розвитку стародавнього суспільства дозволяє археологам відтворити історію життя старо­давніх народів у всій його багатогранності. Вивчаючи виробництво давніх суспільств, дослідники передусім оцінюють значення таких компонентів продуктивних сил, як знаряддя праці і об’єкти праці, технологію виробни­цтва, виробничі пристрої та ін.

Досліджуючи зміст і значення знарядь праці кожної конкретної епохи, археологи враховують виробничі на­вики людей того часу. Кожну археологічну знахідку во­ни розглядають не тільки як категорію, але і як резуль­тат пізнання людиною в процесі життя тих або інших законів і явищ природи. Кожна археологічна знахід­ка — це матеріалізований згусток людської праці частка історії народу, працею якого був створений предмет.

Серед великої кількості археологічних знахідок різ. них епох визначне місце завжди займали знахідки дав­ньої металургії і металообробки. Металургія і метало­обробка, яким присвячена ця книга, залишилися про­відною галуззю, що визначала технічний рівень вироб­ництва. Під металургійним виробництвом слід розуміти два поняття: видобуток металу (металургія) і вироб­ництво речей з металу (металообробка). Рівень розвит­ку металургії і металообробки в значній мірі визначає ступінь технічного прогресу і впливає на характер сус­пільних відносин. З розвитком металургії ще виразніше, ніж в попередній час, спостерігається нерівномірність розвитку окремих регіонів, відбувається перехід старо­давнього населення від полювання та рибальства до землеробства і скотарства, а в суспільному житті — від матріархату до патріархату.

Розвиток металургії бронзи і поява значної кількості бронзових знарядь праці сприяли дальшому розвитку скотарства, землеробства та товарного обміну. Вже на початку бронзового віку, а в південних районах Східної Європи, Середземномор’я, Передньої Азії — мабуть, ще в кінці мідного віку, завершився процес виділення ско­тарських племен з маси інших, насамперед землероб­ських. Це був перший великий суспільний поділ праці, як писав з цього приводу Ф. Енгельс. Виділення скотар­ських племен знаменувало собою початок нагромаджен­ня багатств, насамперед худоби і товарів, одержаних в обмін на продукти скотарства, у руках окремих сімей всередині родових колективів.

Зміцнення патріархального ладу, зосередження ба­гатств у руках родової та племінної знаті, поява лишків продуктів і можливості використання додаткової праці людини привели до виділення з родових колективів ба­гатої майнової верхівки та появи примітивного рабства. Спочатку цей процес проходив у скотарських племен, а потім і серед землеробських. Він започаткував розклад первіснообщинного родового ладу.

Ще більші зміни в економічному і суспільному роз­витку давніх народів принесло виробництво заліза — металу, якому, за висловом Енгельса, не міг протистоя­ти жоден камінь, жоден з інших відомих тоді металів. Залізо сприяло швидкому розвитку землеробства і ско­тарства, ремесла і торгівлі. На основі цього прискорив­ся процес розкладу первіснообщинного ладу, виникла приватна власність і майнова нерівність, з’явилися кла­си й утворилися найдавніші рабовласницькі держави на території СРСР.

На сучасному рівні науки провідне місце в методиці вивчення давньої металургії, поряд з традиційним типо­логічним методом, відіграють нові методи досліджен­ня — структурний і спектральний аналіз, фізичне моде­лювання і хіміко-технологічний аналіз. Вони допомага­ють археологам визначити хімічний склад руд, дізнатись про техніку і технологію одержання металу і виготов­лення речей із нього, розкрити внутрішню будову та якість металів і сплавів. Це в цілому дає можливість ширше судити про ступінь технологічних навиків і про характер організації самого металургійного виробни­цтва.

Автори книги в тій чи іншій мірі застосували нові ме­тоди вивчення давньої металургії і металообробки. Це дало їм змогу по-новому вирішити ряд питань металур­гійного виробництва в Українських Карпатах. В дора­дянській літературі, присвяченій стародавній історії краю, зустрічаються голослівні твердження про те, що цей район в епоху міді — бронзи і заліза, знаходячись на значній відстані від давніх світових цивілізацій, вель­ми відставав як в економічному, так і культурному від­ношенні порівняно з іншими районами. Насправді ж вивчення археологічних джерел про кольорове і чорне металургійне виробництво, а також нові археологічні дослідження свідчать про цілком протилежне. В епоху бронзи і заліза північно-східний район Карпат стає од­ним із найбільших центрів бронзоливарного, залізодо­бувного і залізообробного виробництва Центральної Єв­ропи.

В основу книги лягло багаторічне вивчення колекцій мідних, бронзових і залізних знарядь праці, зброї, побу­тових речей і прикрас, які лині зберігаються у фондах Закарпатського краєзнавчого музею. Окрім цього, чи­тач у книзі знайде матеріали найновіших археологічних досліджень, які велись авторами за останнє десятиріч­чя і мають пряме відношення до вивчення давньої ме­талургії в Українських Карпатах. Книга охоплює знач­ний підрізок часу: від появи першого металу — міді — IV тис. до н. є. і до давньоруських металевих виробів ІХ—ХІ ст. В пій читач знайде систематизований і уза­гальнений фактичний матеріал, який характеризує одну із провідних галузей виробництва давнього населення Українських Карпат — кольорову і чорну металургію.