10 months ago
No comment

Sorry, this entry is only available in
Ukrainian
На жаль, цей запис доступний тільки на
Ukrainian.
К сожалению, эта запись доступна только на
Ukrainian.

For the sake of viewer convenience, the content is shown below in the alternative language. You may click the link to switch the active language.

Ровенська область багата на нерудні корисні копалини, серед яких найбільш поширені будівельні матеріали: вапняки, глини, піски та інші.

Український щит, що займає східну частину області (близько 30% усієї пло­щі), містить численні родовища гранітів, сієнітів, габро. Ці кристалічні породи строкатого ксльору є цінним будівельним, декоративним облицьовувальним матеріа­лом. Особливо відомі на Ровенщині світло-рожеві та сірі граніти. Вони виступають у Рокитнівському, Березнівському, Корецькому районах у вигляді окремих блоків або перекриті пісками, суглинками льодовикового походження потужністю не більше 10 м. Ці породи добувають в кар’єрах сіл Клєсів, Рудня, Корець, Чабель. Запаси кам’яних матеріалів практично необмежені.

Велику цінність має базальт. Ним вимощують шляхи, викладають фундаменти, облицьовують будинки тощо. Він поширений у вигляді окремих виступів на захід від Українського щита в Костопільському, Ровенському та Володимирецькому райо­нах. Базальт (родовища біля сіл Базальтове, Берестовець, Полиці, Мутвиця та ін.) виходить на поверхню або перекритий пісками невеликої потужності; його добувають у кар’єрах відкритим способом. Запаси базальту дуже великі.

Внаслідок вивітрювання кристалічних порід (в основному гранітів) на території Українського щита виникло багато родовищ глин — каолінів. Це сировина для фарфоро-фаянсової промисловості і промисловосте вогнетривких матеріалів. Промислові поклади каоліну відомі біля сіл Остки, Глинне, Клєсів, смт Рокитне Рокитнівського району, Закорчицьке Корецького району.

У західній частині області, у межах схилу Українського щита, де граніти і гранітогнейси занурюються на велику глибину, в геологічній будові переважають осадові породи, розробляються родовища інших корисних копалин. Тут найбільш поширені лес, глина, крейда, пісковики тощо.

У лісостеповій зоні майже всі цегельні заводи працюють на місцевій сировині — лесових суглинках. Запаси їх необмежені. Менше в цьому районі використовують вогнетривкі глини. Гончарні глини відомі в Острозькому (м. Острог, села Вілія, Могиляни) і в Здолбунівському (с. Залібівка) районах.

Особливо цінні кембрійські глини, з яких виготовляють гончарні грубки. Роз­робляються кембрійські глини відкритим способом у кар’єрі біля с. Хотин Ровен­ського району.

Крейда дуже поширена в південній частині області, як наприклад, на північних околицях Ровно, Клевані, Гощі, Здолбунова, де вона виходить на поверхню або перекрита лесовими утвореннями. На півночі, ь межах Полісся, крейда трапляється у відслоненнях на схилах долин Случі, Горині (села Степань, Злазне, Зульня) та в багатьох інших місцях. Крейду використовують для виготовлення фарб, замазок, з чистих її покладів випалюють вапно. До складу портланд-цементу, який виробляють у Здолбунові, входить і крейда, як одна зі складових частин цього цінного будівель­ного матеріалу.

Вапняхи поширені на півдні області, де вони виходять на поверхню по схилах ярів біля населених пунктів Нова Мощаннця, Глинськ, Ступне, Тайкури (Здолбу­нівський район), Курозванн, (Гощанськш’і район) та в інших місцях. Вапняки-чере­пашники, оолітові вапняки використовують як матеріал для обкладання стін та для випалювання вапна. Велика пористість та шаруватість погіршує будівельні власти­вості цих порід.

Пісковики відносно рідко виходять на поверхню. У відслоненнях вони трапля­ються на схилах ярів та річок в Острозькому (м. Острог, села Лючин, Новомалин), Гощанському (с. Колесники), Ровенському (с. Ходоси) районах. При метаморфізації пісковики перетворюються у дуже міцну породу — кварцити. Кварцити відомі в с. Повча Дубнівського району, в с. Метків Ровенського району. Пісковики і кварцити використовують як будівельний матеріал. Гарним матеріалом є рожевий пісковик верхньокрейдяного віку. Ним облицьовують цоколі будинків (наприклад, деякі кор­пуси Українського інституту інженерів водного господарства облицьовані піско­виком).

Уся північна частина області, приблизно 70% площі, перекрита товщею пісків потужністю 5—15 м з прошарками суглинків льодовикового та алювіального поход­ження. Піски також трапляються на півдні в лісостеповій зоні, у заплавах річок Горинь, Случ (алювіальні) та у відслоненнях ярів (палеогенові та неогенові). Алю­віально-флювіогляціальні піски неоднорідні за механічним та мінералогічним скла­дом. З мінералів тут переважає кварц (70—90%), польові шпати (10—25%), доміш­ки глинистих мінералів, окислів заліза тощо. Запаси їх необмежені.

Дуже цінними є палеогенові піски, які майже мономінеральні (100% кварцу). Кварцові піски — сировина для скляної промисловості. Палеогенові піски відомі бі­ля с. Колоденка, поблизу Ровно, сіл Повча (Дубнівський район), Сінне, Курозвани (Гощанськнй район) та інших. У палеогенових пісках можна знайти невеликі куски скам’янілої смоли — янтарю. Найчастіше янтар трапляється на лівому березі Гори­ні, від с. Бережииця до с. Лютипськ Дубровпцького району і на лівому березі Случі, під с. Прислуч до смт Беречне. З янтарю виробляють прикраси: ікиг.іста, брошки, шпильки, мундштуки, запонки. Янтар використовують як ізоляційний матеріал в електромоторах.

Значну частину області займає Полісся. У цій зоні є луже багато родовищ тор­фу. На півдні області торф приурочений до заболочених частіш заплав; річок. У серед­ньому потужність торфових шарів — 1,5—2,5 м, іноді досягає 7—8 м. Вміст неорга­нічних речовин становить 5—28%. Промислове значення мають родовища Чудниця, Тесів у Гощанському районі, Межирічі та інші.

З інших корисних копалин, які не мають промислового значення, слід відмітити фосфорити, мідь, графіт, гіпс.

Фосфорити (хімічна сировина для виготовлення добрив) знайдені на правій заплаві Горині біля с Хотин Ровенського району. Тут у кембрійських глинах нерів­номірно розсіяні конкреції фосфоритів розміром від 1—2 см до 20—30 см. Старі роз­робки міді виявлено в урочищі Дубник-Медище Ровенського району. Графіт у сланцях знайдено біля сіл Корець і Більчаки. Болотні залізні руди виявлено в Рокитнівському і Березнівському районах. Взагалі болотні руди Ровенщини не мають практичною значення для металургійної промисловості.