3 years ago
No comment

Sorry, this entry is only available in
Ukrainian
На жаль, цей запис доступний тільки на
Ukrainian.
К сожалению, эта запись доступна только на
Ukrainian.

Ровенська область багата на нерудні корисні копалини, серед яких найбільш поширені будівельні матеріали: вапняки, глини, піски та інші.

Український щит, що займає східну частину області (близько 30% усієї пло­щі), містить численні родовища гранітів, сієнітів, габро. Ці кристалічні породи строкатого ксльору є цінним будівельним, декоративним облицьовувальним матеріа­лом. Особливо відомі на Ровенщині світло-рожеві та сірі граніти. Вони виступають у Рокитнівському, Березнівському, Корецькому районах у вигляді окремих блоків або перекриті пісками, суглинками льодовикового походження потужністю не більше 10 м. Ці породи добувають в кар’єрах сіл Клєсів, Рудня, Корець, Чабель. Запаси кам’яних матеріалів практично необмежені.

Велику цінність має базальт. Ним вимощують шляхи, викладають фундаменти, облицьовують будинки тощо. Він поширений у вигляді окремих виступів на захід від Українського щита в Костопільському, Ровенському та Володимирецькому райо­нах. Базальт (родовища біля сіл Базальтове, Берестовець, Полиці, Мутвиця та ін.) виходить на поверхню або перекритий пісками невеликої потужності; його добувають у кар’єрах відкритим способом. Запаси базальту дуже великі.

Внаслідок вивітрювання кристалічних порід (в основному гранітів) на території Українського щита виникло багато родовищ глин — каолінів. Це сировина для фарфоро-фаянсової промисловості і промисловосте вогнетривких матеріалів. Промислові поклади каоліну відомі біля сіл Остки, Глинне, Клєсів, смт Рокитне Рокитнівського району, Закорчицьке Корецького району.

У західній частині області, у межах схилу Українського щита, де граніти і гранітогнейси занурюються на велику глибину, в геологічній будові переважають осадові породи, розробляються родовища інших корисних копалин. Тут найбільш поширені лес, глина, крейда, пісковики тощо.

У лісостеповій зоні майже всі цегельні заводи працюють на місцевій сировині — лесових суглинках. Запаси їх необмежені. Менше в цьому районі використовують вогнетривкі глини. Гончарні глини відомі в Острозькому (м. Острог, села Вілія, Могиляни) і в Здолбунівському (с. Залібівка) районах.

Особливо цінні кембрійські глини, з яких виготовляють гончарні грубки. Роз­робляються кембрійські глини відкритим способом у кар’єрі біля с. Хотин Ровен­ського району.

Крейда дуже поширена в південній частині області, як наприклад, на північних околицях Ровно, Клевані, Гощі, Здолбунова, де вона виходить на поверхню або перекрита лесовими утвореннями. На півночі, ь межах Полісся, крейда трапляється у відслоненнях на схилах долин Случі, Горині (села Степань, Злазне, Зульня) та в багатьох інших місцях. Крейду використовують для виготовлення фарб, замазок, з чистих її покладів випалюють вапно. До складу портланд-цементу, який виробляють у Здолбунові, входить і крейда, як одна зі складових частин цього цінного будівель­ного матеріалу.

Вапняхи поширені на півдні області, де вони виходять на поверхню по схилах ярів біля населених пунктів Нова Мощаннця, Глинськ, Ступне, Тайкури (Здолбу­нівський район), Курозванн, (Гощанськш’і район) та в інших місцях. Вапняки-чере­пашники, оолітові вапняки використовують як матеріал для обкладання стін та для випалювання вапна. Велика пористість та шаруватість погіршує будівельні власти­вості цих порід.

Пісковики відносно рідко виходять на поверхню. У відслоненнях вони трапля­ються на схилах ярів та річок в Острозькому (м. Острог, села Лючин, Новомалин), Гощанському (с. Колесники), Ровенському (с. Ходоси) районах. При метаморфізації пісковики перетворюються у дуже міцну породу — кварцити. Кварцити відомі в с. Повча Дубнівського району, в с. Метків Ровенського району. Пісковики і кварцити використовують як будівельний матеріал. Гарним матеріалом є рожевий пісковик верхньокрейдяного віку. Ним облицьовують цоколі будинків (наприклад, деякі кор­пуси Українського інституту інженерів водного господарства облицьовані піско­виком).

Уся північна частина області, приблизно 70% площі, перекрита товщею пісків потужністю 5—15 м з прошарками суглинків льодовикового та алювіального поход­ження. Піски також трапляються на півдні в лісостеповій зоні, у заплавах річок Горинь, Случ (алювіальні) та у відслоненнях ярів (палеогенові та неогенові). Алю­віально-флювіогляціальні піски неоднорідні за механічним та мінералогічним скла­дом. З мінералів тут переважає кварц (70—90%), польові шпати (10—25%), доміш­ки глинистих мінералів, окислів заліза тощо. Запаси їх необмежені.

Дуже цінними є палеогенові піски, які майже мономінеральні (100% кварцу). Кварцові піски — сировина для скляної промисловості. Палеогенові піски відомі бі­ля с. Колоденка, поблизу Ровно, сіл Повча (Дубнівський район), Сінне, Курозвани (Гощанськнй район) та інших. У палеогенових пісках можна знайти невеликі куски скам’янілої смоли — янтарю. Найчастіше янтар трапляється на лівому березі Гори­ні, від с. Бережииця до с. Лютипськ Дубровпцького району і на лівому березі Случі, під с. Прислуч до смт Беречне. З янтарю виробляють прикраси: ікиг.іста, брошки, шпильки, мундштуки, запонки. Янтар використовують як ізоляційний матеріал в електромоторах.

Значну частину області займає Полісся. У цій зоні є луже багато родовищ тор­фу. На півдні області торф приурочений до заболочених частіш заплав; річок. У серед­ньому потужність торфових шарів — 1,5—2,5 м, іноді досягає 7—8 м. Вміст неорга­нічних речовин становить 5—28%. Промислове значення мають родовища Чудниця, Тесів у Гощанському районі, Межирічі та інші.

З інших корисних копалин, які не мають промислового значення, слід відмітити фосфорити, мідь, графіт, гіпс.

Фосфорити (хімічна сировина для виготовлення добрив) знайдені на правій заплаві Горині біля с Хотин Ровенського району. Тут у кембрійських глинах нерів­номірно розсіяні конкреції фосфоритів розміром від 1—2 см до 20—30 см. Старі роз­робки міді виявлено в урочищі Дубник-Медище Ровенського району. Графіт у сланцях знайдено біля сіл Корець і Більчаки. Болотні залізні руди виявлено в Рокитнівському і Березнівському районах. Взагалі болотні руди Ровенщини не мають практичною значення для металургійної промисловості.