5 years ago
No comment

Sorry, this entry is only available in
Ukrainian
На жаль, цей запис доступний тільки на
Ukrainian.
К сожалению, эта запись доступна только на
Ukrainian.

For the sake of viewer convenience, the content is shown below in the alternative language. You may click the link to switch the active language.

Область об’єднує багато островів, що відокремлюють Мексіканську затоку і Карибське море від Атлантичного океану.

У географічному відношенні це велика острівна дуга, крайнім пів­денним пунктом якої є острів Гренада, північним — о. Гранд-Кіс на Малій Багамській банці, північно-східним — плоский острів Сомбреро, західним — мис Сан-Антоніо на о. Куба.

Архіпелаг складається з 3 основних частин: Великих Антільських. Малих Антільських і Багамських островів. За генезисом серед них є ма­терикові, вулканічні і коралові. Острови оточені великою материковою мілиною, що, немовби підводний міст, сполучає острови між собою. Поблизу знаходяться й значні глибоководні западини.

Найбільші Великі Антільські материкові острови: Куба (118 833 кв. км), Гаїті, Ямайка, Пуерто-Ріко і Пінос. Загальна площа островів становить 240 358 кв. км.

Острови мають різний вік. У багатьох місцях тут давні гори чер­гуються з молодими вулканічними і кораловими утворами.

Більшість гірських піднять Великих Антільських островів пов’язана з горами Центральної Америки. Так, Північна гірська дуга є продов­женням хребтів східної Гватемали. Через банку Містерьосу і острови Кайман вона переходить на південний схід о. Куби і продовжується горами Сьєрра-Маестро, що досягають 2000 мпотім на північ о. Гаїті, де називається Центральною Кордільєрою. Саме тут міститься найвища точка Вест-Індії гора Тіна (3140 м). Далі ця гірська дуга продовжується на о. Пуерто-Ріко і Віргінських островах.

Більшість гірських масивів досить розчленована тектонічними запади­нами і для них типова згладжена поверхня з досить стрімкими схилами і вузькими ущелинами. Плато і брилові гори майже цілком займають острів Ямайку і південну половину Пуерто-Ріко.

Лише північна частина Куби, Багамські острови, східна частина Гваделупи та інші, розташовані на північ від гірських дуг, мають низо­винний характер. Низовини складені кораловими вапняками і мають багато спільного з півостровами Юкатаном і Флорідою.

На багатьох з Малих Антільських островів підносяться конуси вул­канів, значна частина яких діючі. Найвищим тут є вулкан Суфрієр на о. Гваделупа (1484 м).Потужний також Мон-Пеле на о. Мартініка.

Внаслідок того, що майже вся область (за винятком північної частини Багамських островів) розташована на північ від північного тропіка, її клімат жаркий і вологий. Температурні амплітуди в знижених ділянках досить незначні (не більше від 5°). Середні температури найтеплішого місяця — серпня становлять +24°, +28°, а найхолоднішого — січня + 21°, +25°. Лише північна частина о. Куби зазнає вторгнення взимку холодних повітряних мас, і термометр у цей час може показувати +10°, +12°. У горах на висоті 3000 м бувають заморозки.

Максимум опадів на островах спостерігається влітку (червень—жов­тень), їх приносять північно-східні пасати. Особливо багато їх (понад 3000 ммвипадає на східних і північно-східних схилах гір. Внутрішні і південно-західні райони островів одержують до 1000 мм опадів. Взимку опадів буває значно менше, тому що в цю пору над островами вста­новлюється антициклональний стан погоди. В осінні місяці над острова­ми часто проходять тропічні циклони, що пов’язано із зміщенням на пів­день області високого тиску. Часто циклони набувають характеру урага­нів і завдають матеріальних збитків, особливо сільському господарству.

Великі Антільські острови мають густу річкову сітку, але річки їх короткі, хоч і повноводні. Окремі з них судноплавні.

Природна рослинність островів досить різноманітна і залежить від висоти місцевості. Прибережні низовини і схили гір, обернені до Атлан­тичного океану, в минулому мали багаті лісові масиви. Тепер великі простори тут зайняті різними тропічними культурами. В районах з не­достатньою кількістю опадів поширені ліси з опадаючим під час сухого періоду листям.

У внутрішніх районах поширена саванна рослинність з королівською пальмою, а на півдні ксерофітні зарості мімоз, різних кактусів, молочаїв, колючої пальми і чагарникових заростей. У горах ростуть деревовидна папороть, сосна, ялівець, лавр тощо. На високих ділянках гір (вище від 2500 мпоширені зарості карликової сосни, верес, верба, гірські луки.

Тваринний світ островів небагатий. З ендемічних видів тут водяться опосуми, золоті зайці агуті, єноти, з плазунів — ящірки ігуани, отруйні списоголові гадюки. Багато різних комах. У водних просторах багато промислової риби.