5 years ago
No comment

Sorry, this entry is only available in
Ukrainian
На жаль, цей запис доступний тільки на
Ukrainian.
К сожалению, эта запись доступна только на
Ukrainian.

For the sake of viewer convenience, the content is shown below in the alternative language. You may click the link to switch the active language.

Відкриття Америки — Нового Світу — пов’язане з пошуками мор­ського шляху до Індії. її відкрив у 1492 р. Христофор Колумб. Проте, як випливає із скандінавських саг, це відкриття не було першим. Ранні плавання європейців до північно-східних берегів Північної Америки від­булися ще у X ст. Близько 982 р. в Гренландії поселився з кількома супутниками Ейрік Рауді (Рудий), вигнаний з Ісландії за тяжкі про­вини. У 1000 р. син Ейріка Лейф Щасливий спорядив судно, на якому, рухаючись з Гренландії на південь, досяг скелястої землі, яку назвав Хеллуланд — «Країною плоских каменів» (очевидно, це був півострів Лабрадор).

Плаванням Лейфа Щасливого його сучасники не надавали великого значення, але з ними, без сумніву, пов’язані пізніші відкриття, здійснені на захід від Гренландії в пошуках Північно-Західного проходу.

Паралельно з відкриттям X. Колумба було зроблене повторне (після норманнів) відкриття Північної Америки. Так, у 1497 р. венеціанець Дж. Кабот, який був на службі в англійського уряду, відкрив острови Ньюфаундленд і Гренландію. В 1513 р. губернатор Пуерто-Ріко Понсе де Леон досліджував береги Флоріди. В 1517 р. іспанці відкрили пів­острів Юкатан і затоку Кампече. У 1524 р. флорентієць Вераццано до­слідив східне узбережжя Північної Америки від 33° пн. ш. до Ньюфаунд­ленду і піднявся вгору по р. Гудзон.

У період з 1534 по 1542 рік француз Жак Картье відкрив протоку Бель-Іль і вивчав береги затоки Св. Лаврентія та річку цієї самої назви; відкриті на північному сході материка землі він назвав Новою Фран« цією.

Продовжуючи справу Дж. Кабота, М. Фробішер у 1576 р. досяг Баффінової землі, а Д. Дейвіс (1585—1587 pp.) піднявся протокою, названою пізніше його ім’ям, до 72°12′ пн. ш. Г. Гудзон в 1667—1671 pp. від­крив річку, протоку і затоку, які тепер носять його ім’я.

У кінці XVI ст. виникають перші колонії Англії на атлантичному узбережжі (Віргінія, Нова Англія).

Пізніші відкриття і дослідження у Північній Америці можна поді­лити на три частини: дослідження південних територій, берегів північ­ної частини і внутрішніх районів континенту.

Відкриття і дослідження в південній частині Північної Америки при­падають переважно на першу половину XVI ст. і були здійснені голов­ним чином іспанцями.

Вперше Панамський перешийок перетнув у 1513 р. В. Бальбоа, який і досяг берегів Тихого океану, а А. Пінеда обійшов північні береги Мексіканської затоки (1519 р.) і відкрив пониззя р. Міссісіпі; Е. Кортес досягнув Мексіки і завоював тут країну ацтеків (1519—1521 pp.), а по­тім відкрив півострів Каліфорнію (1523 p.).

На завойованих землях іспанські конкістадори мечем встановлювали своє панування, внаслідок чого Іспанія перетворилася у велику коло­ніальну країну того часу.

Крім іспанців, до берегів Північної Америки в XVI ст. добиралися португальці і французи.

Великий вклад у справу дослідження і вивчення Північної Америки внесли росіяни. Російські дослідження, початком яких можна вважати відкриття в 1648 р. Семеном Дежнєвим Берінгової протоки, особливо розширилися у XVIII ст. С. Берінг і О. Чириков відкрили в 1728 р. острови Діоміда і Св. Лаврентія, а в 1741 р.— північно-західні береги материка на південь від Аляски і кілька Алеутських островів. І. Федоров і М. Гвоздьов дослідили в 1732 р. мис Принца Уельського і на­несли на карту американські береги в Берінговій протоці. Г. Прибилов у 1786—1787 pp. відкрив острови Св. Георгія і Св. Павла. Г. Шеліхов на о. Кадьяк, півострові Кенай і О. Баранов на островах архіпелагу Олександра заснували кілька російських поселень.

Внаслідок російських досліджень на початку XIX ст. було вивчено не лише північно-західне узбережжя Північної Америки, а й західне — до широти бухти Сан-Франціско.

У 1816 р. О. Коцебу відкрив затоку на північному заході Аляски, яка тепер носить його ім’я. У 1842—1844 pp. Л. Загоскін проводив дослі­дження на узбережжі затоки Нортон, у басейнах річок Юкон і Кускоквім.

Відкриття і дослідження внутрішніх областей Північної Америки, що розпочалося майже одночасно з дослідженням берегів, здійснювали експедиції й окремі мандрівники різних країн — Англії, Франції, США та ін.

Уже в середині XVII ст. французи відкрили Великі озера, а в кінці того ж століття верхню течію Міссісіпі з її притоками. У XVIII ст. англійці відкрили великі північні озера і річки в Канаді. Відкриття англійців і французів, як і раніше іспанців, супроводжувались колоніальними загарбаннями і знищенням корінного населення Північної Америки — індіанців. З кінця XVIII ст. на нові землі зазіхають також і США, які за півстоліття розширили свої володіння від Аппалачів до Каліфорнії. Першими відкриттями і дослідженнями американців було відкриття Кордільєр, Колумбійського плато та ін. З другої половини XIX ст. вони проводять детальніші географічні дослідження, які підпо­рядковані насамперед меті збільшення капіталістичних прибутків, на­живи різних ділків.