5 years ago
No comment

Sorry, this entry is only available in
Ukrainian
На жаль, цей запис доступний тільки на
Ukrainian.
К сожалению, эта запись доступна только на
Ukrainian.

For the sake of viewer convenience, the content is shown below in the alternative language. You may click the link to switch the active language.

Загальна кількість населення Північної Америки перевищує 320 млн. чоловік. Середня густота 12 чол. на 1 кв. км. Найгустіше заселені де­які острови на півдні Північної Америки, схід США, південь Канади. Гренландія, північ Канади, Аляска майже не заселені.

Населення континенту складається з кількох груп, різних за похо­дженням, расовою належністю і чисельністю: корінне населення — індіанці й ескімоси, нащадки європейських завойовників, вихідці з євро­пейських країн, вихідці з Азії і негри.

Іспанські завойовники почали називати корінних мешканців індіан­цями, помилково вважаючи, що відкриті X. Колумбом землі і є Індією.

Питання про походження індіанців довго лишалося не розв’язаним. Гіпотезу про одвічність корінного населення цього континенту тепер зовсім відкинуто, оскільки в Америці не знайдено залишків ні людино­подібних мавп, ні давньої людини. Гадали, що людина прийшла в Аме­рику з Європи через Атлантичний океан чи з Південно-Східної Азії через острови Тихого океану. Тепер більшість учених підтримує теорію, яка доводить, що предки сучасних індіанців переселилися в Америку із Схід­ної Азії через Берінгову протоку. Вірогідно, що це відбувалося вже в післяльодовиковий період, близько 15—30 тисяч років тому.

Усі індіанці мають спільні антропологічні риси, які зближують їх з монголоїдним населенням Азії. У них жовтуватий або червонувато-коричневий відтінок шкіри, жорстке пряме волосся на голові, слабко розвинуте волосяне покриття на тілі, широке обличчя і випнуті вилиці. Але на відміну від монголоїдів в індіанців відсутня монгольська склад­ка віка, порівняно великий рівний ніс.

Індіанці утворюють особливу гілку монголоїдної раси — американ­ську, або америндську.

Європейці застали індіанців на різних ступенях матеріальної і ду­ховної культури. Населення північно-західного узбережжя Північної Америки займалось рибальством і полюванням на морського звіра, меш­канці тайги і прерій були мисливцями. Племена південно-східної части­ни материка займались землеробством. Високу культуру мали народи Мексики і Центральної Америки — майя й ацтеки. Вони не тільки були вмілими землеробами, а й добрими архітекторами, мали писемність, знали обробку металів.

Мови корінного населення Північної Америки надзвичайно різнома­нітні: налічується до 1000 мов і діалектів, що об’єднуються майже в 100 лінгвістичних груп. Так, головними мовними групами індіанців є: атапаська, селиш, сну, хока, пенути, шошонська, кеддо, мускаги, нахуа, майя. За структурою мови індіанців досить складні і здебільшого на­лежать до так званих полісинтетичних мов.

Після відкриття Америки Колумбом в кінці XV ст. материк почали заселяти представники європейської раси. Прихід білих призвів до по­неволення корінних мешканців, до фізичного винищення цілих племен.

Першими переселенцями були іспанці. В Мексиці і в Центральній Америці вони підкорили індіанців, змішались з ними й утворили метис­ний антропогеновий склад. Проте в Мексиці і в деяких країнах Цент­ральної Америки до цього часу ще проживають індіанські племена, що зберегли свою мову і культуру. Всіх індіанців тепер налічується 9 млн. чол., з них у Мексиці — 6 млн., Гватемалі — 1,6 млн., в США — 520 тис, Канаді — 200 тис.

Менш численна друга група місцевого населення Північної Амери­ки — ескімоси. Вони проникли в Північну Америку також з Азії, але значно пізніше, про що свідчать археологічні знахідки, які відносяться приблизно до початку нашої ери.

Населення Північної Америки

Населення Північної Америки

Ескімоси розселилися по всьому північному узбережжі Америки — від Аляски до Гренландії. За фізичною типізацією і за мовою вони від­різняються від індіанців (ескімоси мають жовтий колір шкіри, вузький розріз очей, пряме жорстке чорне волосся, невеликий зріст) — це найтиповіші монголоїди. При розкиданості ескімоських племен у них спо­стерігаються варіації типів. Ескімосів близько 40 тис. чоловік.

Жоден народ земної кулі не зв’язаний з морем так тісно, як ескімоси. Тюлені, моржі, риба — основні продукти їх харчування. У пошуках звіра і риби мисливці виходять у море на своїх легких шкіряних чов­нах — каяках. Влітку ескімоси полюють на водоплавну птицю і канад­ських оленів карібу. Жінки в цей час збирають щавель, дудник, різні мохи, роблячи запаси на зиму.

Близькі до ескімосів за характером життя і рівнем розвитку — але­ути, їх збереглося дуже мало, якихось кілька тисяч у південно-східній частині Аляски.

Коли на північ почали проникати англійці, а пізніше й американці, становище корінного населення дуже погіршало. Простодушні і чесні мешканці півночі потрапили в кабалу до торговців, які споювали і об­дурювали їх.

Основну масу сучасного населення Північної Америки становлять представники європеоїдної раси. Територію Канади і США колонізу­вали переважно вихідці з Британських островів, а також з Франції. В цих країнах панує англійська мова, а в Канаді, крім того, поширена французька. Пізніше в Північну Америку переселилися вихідці і з ін­ших країн Європи, в тому числі і з України. У США нині проживає 1 млн. українців, у Канаді — 700 тис.

Значний процент населення Північної Америки становлять негри. Це нащадки рабів, привезених з Африки європейськими колонізатора­ми для роботи на плантаціях. Більша частина негрів (20 млн. чоловік) проживає в США. Становище їх у цій країні важке. Вони зазнають жорстокої дискримінації.

У більшості південних і в ряді північних штатів у законодав­чому порядку передбачено суворий расовий поділ. Фабрикантів, в яких є робітники тієї чи іншої раси, закон зобов’язує мати окремі приміщення для білих і для чорних робітників, окремий вхід і ви­хід до фабрики, окремі вбиральні, їдальні, перукарні тощо. Для негрів і білих повинні бути окремі школи і вчителі, окремі майдан­чики для ігор, окремі бібліотеки, лікарні, будинки сиріт і в’язниці. Багато негрів проживає на островах Карибського моря. Державною мовою Мексики та країн Центральної Америки є іспан­ська, на Гаїті, Мартініці, Гваделупі — французька, на Ямайці — англійська.