7 years ago
No comment

Sorry, this entry is only available in
Ukrainian
На жаль, цей запис доступний тільки на
Ukrainian.
К сожалению, эта запись доступна только на
Ukrainian.

Наявність великої кількості іноземних життєздатних видів вносить істотні зміни у видовий склад і структуру аборигенної флори. Як ми вже бачили на багатьох прикладах, ці пришельці не тільки осідають на окультурених землях, а проникають у природні ценози. Цей процес характерний і для України, на території якої майже не залишилося екосистем і рослинних угруповань, які тою чи іншою мірою не зазнали б впливу людини. Люди несвідомо допомагають пришельцям у боротьбі з місцевою флорою. Масове збирання корисних рослин виснажує угруповання місцевих видів, позбавляє рослини основної, необхідної умови продовження існування — насінного поновлення. На місці винищеної або порушеної рослинності формуються бур’янові угруповання, які стирають самобутність флори різних районів і надають їм одноманітного вигляду. Зникають у наших степах і лісах яскраві весняні квіти, рідкісними стають дедалі більше видів, а рослини, які ми звикли бачити лише на смітниках, часто відіграють помітну роль у природних угіддях.

Одноманітні жовто-зелені хвилі нетреби поглинули яскраве розмаїття заплавних луків, засмітили чисті коси наших річок. Повсюдно злинка канадська заполонила відкриті піщані простори і витіснює їх своєрідну флору. Замість запашних трав колихається в південних степах море гринделії розчепіреної. Так обертається проти людини її байдуже ставлення до природи.

Боротьба з бур’янами з року в рік посилюється. Завдяки роботі карантинної інспекції, загроза проникнення нових видів істотно зменшується. Основне її завдання — знизити чисельність тих адвентивних рослин, що під час воєнної розрухи поширилися на великій території, звідки їх тепер не так просто витіснити. Проте під наглядом внутрішньої карантинної інспекції перебуває лише 8 видів адвентивних бур’янів. Кілька десятків видів вивчають науковці сільськогосподарських закладів, ботанічних садів та деяких інших установ. Решта адвентивних рослин почувають себе у відносній безпеці. Річ у тім, що часто їх первісні осередки виникають на рудеральних місцезростаннях (тобто на пустирях, смітниках, біля житла, під парканами тощо) або біля доріг, тому не привертають уваги і не викликають тривоги. В таких місцезростаннях утворюються справжні резервати адвентивної флори. Тут збільшуються її колонії, тут накопичує вона сили для наступу на поля, тут знаходять притулок злісні бур’яни. Тому необхідною умовою попередження поширення небажаних «пришельців» є посилення нагляду за цими екотопами. Спостерігається збільшення ролі нових бур’янів, тому відомості щодо їх біології, екології та поширення конче потрібні. Адже у випадку швидкого розповсюдження того чи іншого виду, спричиненого появою якогось нового фактора або зміною зовнішнього середовища, «поведінку» рослини можна легко контролювати, маючи необхідні відомості щодо наявних осередків, біологічних та екологічних особливостей даного виду.

Одним з найефективніших засобів боротьби з небажаними переселенцями є охорона природи. Нині на Україні понад 400 видів природної флори потребують охорони і понад 600 видів адвентивних рослин поширюються по її території. Якщо на ділянках з порушеною рослинністю припиняється дія антропогенного фактора і встановлюється охоронний режим, через деякий час рослинні угруповання знову стають монолітними і витісняють «чужинців» із своїх природних територій. Це явище добре простежується поблизу заповідників. Немає тут ні високих стін, ні глибоких ровів, не використовуються ні гербіциди, ні інші заходи боротьби, але бур’яни, поширені навкруги, зупиняються на межі, немов натрапивши на невидиму перешкоду. Вітер, птахи, тварини, людина постійно заносять їх насіння на заповідну територію, проте вкорінюється воно тільки в тих місцях, де рослинний покрив внаслідок якихось причин розріджений. От і туляться невеликі колонії бур’янів здебільшого біля кордонів, на піщаних косах річок та інколи уздовж доріг.

Таким чином, боротьба з масовим поширенням адвентивних рослин сприяє охороні природи. Охороняючи природу, людина тим самим створює природний бар’єр з незайманих рослинних угруповань, опір яких «чужинці» неспроможні подолати. А в тих районах, де майже не залишилося природної рослинності, запобігти розповсюдженню адвентивних рослин можна штучним відтворенням на землях, що не використовуються в господарстві (яри, придорожні смуги тощо), багатовидових рослинних угруповань, які б за видовим складом і структурою наближалися до притаманній даній місцевості (ті, що були зведені людиною). Такі угруповання не тільки стануть на перешкоді розповсюдження бур’янів, а, взагалі, поліпшать екологічну ситуацію в регіоні, що в сучасний період має велике значення.