7 years ago
No comment

Sorry, this entry is only available in
Ukrainian
На жаль, цей запис доступний тільки на
Ukrainian.
К сожалению, эта запись доступна только на
Ukrainian.

У 1809 р. в Росію завезли айлант найвищий (Ailanthus altissima (Mill.) Swingle) — високе струнке дерево, яке на той час було вже досить поширене в культурі. Зокрема, в Європі воно було відоме з 1751 p., незабаром потрапило і до Америки. Стрункий стовбур, увінчаний густою кроною, досягав 20—30 см заввишки. Непарноперисті темно-зелені листки, понад 50 см завдовжки трохи нагадували листя пальм або гігантського ясена, а зелені непоказні квітки, зібрані в довгу волоть, підсилювала цю схожість. Восени крону розцвічували яскраві червоно-коричневі плоди — крилатки. Про декоративність цього мешканця тропічних лісів свідчила навіть його назва утворена від слова, яким туземці називали одну з місцевих рослин — «небесне дерево». У деяких країнах закріпилася назва «рай-дерево» та «боже дерево».

Родом айлант з Китаю, тому в Росії його почали називати китайським ясеном. Проте айлант завезли не для того, щоб прикрашати парки. Листки айланта використовувалися на корм шовкопряда і як антивірусний і інсектицидний засіб, сік з кори — на виготовлення ліків, лаку, олійних фарб, красива щільна деревина — для різних виробів і як цінна сировина для виготовлення паперу, з вугілля виготовляли порох. До того ж айлант відзначався надзвичайно швидким ростом — до 3 м на рік, був посухостійкою невибагливою рослиною.

Айлант найвищий

Айлант найвищий

У Росії айлантом зацікавилися насамперед як кормом для шовкопряда, після того як стало відомо його використання з цією метою в Індії, Китаї і Японії. Вирощували його в парках, зокрема на Харківщині в Основянському (тепер Краснокутському) парку, а з 1914 р.— в Криму, в Нікітському ботанічному саду. Південний берег Криму найбільше сподобався айланту. Дерева швидко росли, легко поновлювалися кореневою порослю, причому паростки поширювалися на 15—20 м від материнської рослини. Непрохані мешканці з’являлися в парках, садах, на пустирях, узбіччях доріг і позбутися їх було непросто. Усі спроби витіснити айлант з захопленої ним території виявилися марними. Чужинець так і залишився на кримській землі.

За межами України в нашій країні айлант прижився на Чорноморському узбережжі Кавказу.