7 years ago
No comment

Sorry, this entry is only available in
Ukrainian
На жаль, цей запис доступний тільки на
Ukrainian.
К сожалению, эта запись доступна только на
Ukrainian.

На городах та попід тинами можна побачити однорічну рослину з розкішним розгалуженим суцвіттям, що складається з великих яскраво-блакитних зірчастих квіток. Стебла до 50—60 см заввишки, облистнені великими цілокраїми листками. Всі зелені частини рослини густо вкриті шорсткими волосками, тому й назвали «бораго» (Borago officinalis L.), що в перекладі з іспанської мови означає «космата борода». Від цього роду і вся родина дістала свою назву — шорстколисті. На Україні рослину називають огірочник лікарський.

Колись цю рослину супроводжувала гучна слава. Найславетніші рицарі, виступаючи на турнірах, прикрашали свої шоломи її яскравими квітками. Вважалося, що бораго надає людині сили, мужності, бадьорості, підвищує настрій, поліпшує самопочуття. Рослина, батьківщиною якої є Сірія, «підкорила» давні імперії — Рим і Грецію. Стародавні римляни говорили: «Сад без бораго — серце без мужності». Не тільки рицарі перед двобоєм випивали чашу напою з бораго, а й воїни в походах, особливо перед боєм, піднімали войовничий дух стравами або напоями з цієї рослини. Історія донесла до нас і слова пісні, що її співали воїни Стародавнього Риму: «…підкріпившись огірковою травою, я завжди іду сміливо». Вином, настояним на листках і квітках бораго, частували гостей на святах, щоб прогнати поганий настрій та тугу. Звідси виникла інша її назва — «веселяща трава». Рослина підсилювала аромат напоїв і при цьому не надавала їм ніякого присмаку.

Така популярність рослини не була безпідставною. Як виявилось, всі її частини містять речовини, що мають тонізуючу дію. Використовували бораго проти багатьох хвороб, як заспокійливий, болезаспокійливий, протизапальний засіб. 1 досі листки і квітки використовують у гомеопатії. Отже, й видова назва «лікарський» дана рослині небезпідставно.

Новий спалах популярності бораго стався тоді, коли його почали вирощувати як овоч. Справа в тому, що стебла, листки і квітки рослини їстівні, поживні, мають аромат свіжих огірків. Завдяки останній особливості бораго дістав свою другу назву «огіркова трава». Як замінник огірків бораго швидко поширився по Європі. Цьому немало сприяла невибагливість, холодостійкість рослини.

Огірочник лікарський

Огірочник лікарський

Розмножується огіркова трава насінням, яке має високу схожість і сходить майже через тиждень після висівання. Насіння, посіяне восени, сходить навесні, раніше від усіх інших овочевих культур, причому сходи можуть використовуватися в їжу. Рослина швидко розвивається, і на все літо господар забезпечений смачною поживною зеленню для салатів, холодних борщів, гарнірів тощо.

Квітками прикрашали страви, виготовляли з них ласощі, використовували для поліпшення аромату квасу та інших напоїв. Популярність огіркової трави росла. Нею зацікавилися промисловики і незабаром почали використовувати в лікерній та кондитерській промисловості. Виявилось, що в листках бораго міститься каротин, вітамін С, мінеральні солі, органічні кислоти, а в квітках — ефірна олія.

Помітивши, що бджоли виділяли її серед інших рослин, бораго зацікавились як перспективним медоносом. Крім того, огіркова трава не тільки сама не уражується шкідниками і хворобами, а й якоюсь мірою оберігає від них своїх сусідів по городу. Огіркову траву вирощували також як кімнатну рослину. Одночасно квітник і город, і аптека на підвіконні. Виготовляли з бораго і фарбу.

Вирощували огіркову траву й на Україні, але особливого захоплення у населення вона не викликала. Можливо, тому, що основний її суперник — огірок — культивувався в Росії ще з XV ст. Та навіть і там, де заморський овоч припинили висівати, вона росла. Без підтримки людини огіркова трава продовжувала існувати. Витривалість, невибагливість і висока врожайність забезпечували їй щорічне поновлення.

Як і цвітіння, плодоношення огіркової трави триває протягом цілого літа і осені. Насіння легко осипається, частина його проростає наприкінці літа, решта рано навесні. Схожість насіння висока, і на місці відмерлої рослини з’являється велика кількість сходів, які швидко розвиваються в дорослі особини. Незважаючи на це, огіркова трава не дуже засмічувала городи, не виходила за їх межі, і власники ніколи не вважали рослину бур’яном. Так і залишилася вона на Україні як своєрідний залишок культури минулих часів. І можна лише пошкодувати, що така рослина не знайшла тут належної оцінки, хоча деякі городники-любителі намагаються відновити цю культуру.