7 years ago
No comment

Sorry, this entry is only available in
Ukrainian
На жаль, цей запис доступний тільки на
Ukrainian.
К сожалению, эта запись доступна только на
Ukrainian.

Наприкінці XVIII ст. до України був приєднаний Крим і північне узбережжя Чорного моря. У степовій зоні почало інтенсивно розвиватися сільське господарство. Великі ділянки степу були розорані і перетворені на ниви. У степу випасалися численні отари овець, табуни коней, велика рогата худоба. Місця випасів і поля з’єднувалися мережею шляхів. Отже, досить було потрапити сюди невеликій кількості бур’янів, як вони швидко поширювалися. Розвиток сільського господарства стимулював будівництво залізниць. Перша з них була закінчена у 1863 p., а на кінець століття увесь південь України перетинали залізничні колії. І цілий натовп бур’янів з посушливих зон південних і південно-східних районів «рушив» залізницями на північ. Серед них був і коренепаростковий невеликий багаторічник з густо облистненим стеблом, прикрашеним на верхівці пишним суцвіттям білих квіток — хрінниця крупковидна (Cardaria draba (L.) Desv.) з родини капустяних. Природний ареал її охоплював Середземномор’я і Передню Азію. Насіння хрінниці крупковидної використовували як замінник перцю. Можливо, це і сприяло розповсюдженню її в різних місцевостях.

На сухому піщаному грунті насипів, що добре прогрівався сонцем і був малопридатний для місцевих рослин, хрінниця почувала себе добре.

У середині XIX ст. хрінницю крупковидну помітили на залізниці під Києвом. Це місцезнаходження вважали випадковим і не звернули на нього особливої уваги. На початку нашого століття проводилися дослідження по виявленню видового складу рослин деяких районів. Виявилося, що хрінниця встигла заселити залізниці майже всього півдня степових районів України, дісталася Бесарабії та території навколо річки Дон. Найбільш поширена вона була в Херсонській області і росла там не тільки на залізницях, а й на узбіччях шляхів, межах, перелогах, край полів. Особливої шкоди вона ще тоді не завдавала, її вважали типовою «залізничною» рослиною. Будівництво залізниць в інших районах значно прискорило її розселення. У 30-х роках XX ст. цей бур’ян дуже поширився по Україні і вже з’явився в Середній та Північній Росії.

У степових районах, які найбільше підходили їй за грунтово-кліматичними умовами, вона швидко акліматизувалася і стала небезпечним бур’яном.

Хрінниця крупковидна

Хрінниця крупковидна

Хрінниця крупковидна цвіте і плодоносить на другий рік. Одна рослина дає від 1200 до 4800 насінин і численну кореневу поросль — до 180 паростків на 1 м2. Навіть невеликі відрізки коренів здатні до розмноження.

Коренева система у хрінниці крупковидної дуже розвинута. В 1 м3 грунту довжина її коренів становить понад 36 м, на них утворюється близько 1000 кореневих бруньок. Особливо багато кореневих паростків розвивається восени. У цей час одна рослина може утворити їх до 25, а на 1 м2 їх розвивається до 300.

Збільшуються колонії хрінниці крупковидної на Україні. На північ вона просувається залізницями і шосе, досягла Ленінграда і Горьковської області. Поширилася на Кавказі, дісталася Східного Сибіру і Середньої Азії. Занесена вона вже і в Північну Америку, де росте по залізницях і шляхах, засмічує посіви, у Південну Африку.