7 years ago
No comment

Sorry, this entry is only available in
Ukrainian
На жаль, цей запис доступний тільки на
Ukrainian.
К сожалению, эта запись доступна только на
Ukrainian.

For the sake of viewer convenience, the content is shown below in the alternative language. You may click the link to switch the active language.

1. Руслознавство як наука

Як галузь знання, вчення про руслові процеси зародилося у кінці ХІХ століття, але остаточно оформилося вже в середині третьої чверті ХХ століття. Протягом довгого часу теорія руслових процесів розвивалася переважно як прикладна наука, частина інженерної гідрології, що здебільшого розв’язувала конкретні гідротехнічні задачі. При цьому, вийшовши на фундаментальний рівень, вона стала розглядатися як розділ динаміки руслових потоків. Як природнонауковий напрям вивчення річкових русел довгий час обмежувалося накопиченням і систематизацією фактичного матеріалу з морфології та динаміки річкових русел. Синтез цих двох напрямів, теоретичне узагальнення та виділення при розв’язанні прикладних задач специфічних (руслових) задач зумовили те, що стало можливим говорити про самостійну наукову дисципліну – вчення про руслові процеси – галузі знань, що сформувалася на межі гідрології суші, геоморфології, інженерної гідрології та річкової гідравліки (динаміки руслових потоків).

Наявність предмета та об’єкта вивчення, цілей, задач, а також методів дослідження спричинила до виділення відповідної галузі знань, що займається вивченням руслових процесів, морфології та динаміки річкових русел, яку було запропоновано назвати руслознавством.

Руслознавство – галузь знань, що вивчає умови та процеси формування річкових русел та розробляє прийоми та методи їх регулювання. Предметом дослідження географічного руслознавства є річкове русло та процеси, які відбуваються у ньому при взаємодії потоку з ґрунтами, які його складають – ерозія, транспорт та акумуляція наносів, а також фактори, які їх визначають.

Географічне руслознавство вивчає зональні, регіональні (басейнові) та місцеві особливості прояву руслових процесів, обґрунтовує регіональні схеми розвитку руслових процесів за всією довжиною річок або на їх ділянках різної протяжності, виявляє взаємозв’язки з процесами у їх басейнах, вивчає та описує русла конкретних річок, розробляє наукові основи регіональних схем регулювання русел та управління русловими процесами. Останнє однаковою мірою стосується інженерного руслознавства.

Основу загального руслознавства складає його теоретична спрямованість, що розробляє системи основних ідей та уявлень про закономірності та суттєві зв’язки у взаємодії потоку та русла, яке визначає механізм руслових процесів, формування русел річок та руслового рельєфу та їх співвідношення з природними та антропогенними факторами. При цьому теоретичне руслознавство супроводжується розробкою математичних моделей руслових процесів. Задача теоретичного руслознавства полягає у відновленні механізму розвитку русла з часовими проміжками, на яких зафіксовано його певний стан.  У цих умовах функції безперервного спостереження за розвитком процесів та механізмами взаємодії потоку та русла практично у будь-якому масштабі часу, що забезпечує глибоке проникнення у фізичну сутність процесів, які визначають закономірності формування річкових русел, бере на себе експериментальне руслознавство. У залежності від поставлених задач воно тяжіє до географічного або інженерного руслознавства.

Однією з актуальних сучасних задач руслознавства є розробка прогнозів і прогнозних оцінок трансформації річкових русел в умовах глобальних змін природного середовища та клімату – його потепління або похолодання, збільшення або зменшення водності річок, зміна рослинності в межах річкових басейнів тощо. У зв’язку з цим у рамках географічного руслознавства важливе місце займає історичне руслознавство та палеоруслознавство, що вивчає історію розвитку річкових русел у процесі еволюції природного середовища, зміни, які відбуваються з руслами річок та їх рельєфом на історичному етапі, головним чином, за останні 50 – 100 років, у тому числі під впливом господарської діяльності.

Оскільки руслові процеси у природному стані та при їх антропогенній трансформації безпосередньо визначають умови життя та діяльності людей, перебування живих організмів у річках та на прирічкових територіях, від яких, у свою чергу, залежить здоров’я та життєзабезпечення людини, то предметом екологічного руслознавства є встановлення зв’язків річкового русла з оточуючим людину середовищем, розробка прогнозів його змін у розвитку руслових процесів та їх несприятливих наслідків для життя та діяльності людини, обґрунтування шляхів оптимізації заходів з регулювання та використання русел із точки зору створення таких умов, за яких вони зберігаються як природні об’єкти та забезпечується функціонування річкових екосистем.