7 years ago
No comment

Sorry, this entry is only available in
Ukrainian
На жаль, цей запис доступний тільки на
Ukrainian.
К сожалению, эта запись доступна только на
Ukrainian.

For the sake of viewer convenience, the content is shown below in the alternative language. You may click the link to switch the active language.

Для оцінки екологічного стану регіонів, річкових басейнів, природних територіальних комплексів, окремих компонентів природного середовища і об’єктів використовуються поняття «екологічна напруженість» і «кризова екологічна ситуація». Ці терміни є взаємодоповнюючими, і їх одночасне вживання посилює значущість оцінок несприятливих для людини змін, що відбуваються в природі в результаті його господарської діяльності, а також унаслідок саморозвитку природи і її компонентів. Термін «екологічна напруженість» означає як різні стани природного середовища, що визначаються господарською діяльністю та внаслідок чого відбуваються зміни екосистеми в цілому, втрата його властивостей, що забезпечують нормальну життєдіяльність і життєзабезпечення людину, так і природні умови або розвиток природних процесів і явищ, несприятливих для здоров’я, мешкання і господарювання людей.

При такому підході екологічна напруженість на річках, зумовлена русловими процесами, являє собою, по-перше такі зміни річкових русел унаслідок антропогенних дій на них, які приводять до порушення річкової екосистеми і нормальних умов життєдіяльності і життєзабезпечення людей; по-друге, вона є наслідком небезпечних проявів руслових процесів, пов’язаних з розмивами (намиваннями) берегів і дна, що призводить до руйнування житлових, інженерних, господарських об’єктів і комунікацій, які викликають аварії або порушення їх функціонування, що спричинює необхідність вживання захисних заходів і кінець кінцем відображається на життєдіяльності людей. Ступінь екологічної напруженості визначається в цьому випадку поєднанням параметрів, що характеризують зміненість русел, швидкість прояву і розповсюдження несприятливих і небезпечних процесів і явищ.

Гранична екологічна напруженість відповідає кризовій екологічній ситуації КЕС. Стосовно річкових русел під КЕС розуміються їх незворотні зміни під впливом антропогенних дій, що призводять до знищення або деградації річкової екосистеми, а, з погляду природних передумов, – такі прояви руслових процесів, які складають загрозу функціонуванню інженерних споруд або призводять до руйнування берегових і руслових об’єктів та інших результатів господарської діяльності й життєзабезпечення людини на річці. Зростання ступеня екологічної напруженості можна розглядати спочатку як появу первинних ознак КЕС, а потім – передкризовий стан річкового русла.

Екологічний стан річкових русел виникає і розвивається при освоєнні річок і прибережних територій не тільки унаслідок безпосередньої дії антропогенного чинника і розвитку природних передумов, пов’язаних з природним проявом руслових процесів.

Подібно самим річкам, що є нижніми ланками в системі водних потоків, і їх русловому режиму, визначуваному природними умовами на всій території річкових басейнів, екологічна напруженість на них залежить ще й від стану ерозійно-руслових систем у цілому, тобто є похідними змін і процесів, що відбуваються в межах річкових басейнів. Проте характер зв’язків в системі дуже складний і неоднозначний, що пояснюється різною реакцією кожної її ланки на антропогенні дії, природні процеси і, відповідно, на той або інший ступінь екологічної напруженості.