7 years ago
No comment

Sorry, this entry is only available in
Ukrainian
На жаль, цей запис доступний тільки на
Ukrainian.
К сожалению, эта запись доступна только на
Ukrainian.

For the sake of viewer convenience, the content is shown below in the alternative language. You may click the link to switch the active language.

У функціонуванні річкової системи важливе місце займають руслові процеси. Знання закономірностей їх розвитку дозволяє раціональніше використовувати річки та їх екосистеми, а ігнорування призводить до негативних наслідків (руйнування гідротехнічних споруд, підмив берегів). Висвітлення питань стійкості річкових русел та інтенсивності деформацій – важливий та необхідний напрям сучасної гідрології як із наукової, так і з прикладної точок зору. Вивчення стійкості річкових русел тісно переплітається із дослідженнями їх горизонтальних переформувань, а саме їх чинників, направленості та інтенсивності.

При антропогенних впливах на річкові русла та басейни річок виникають додаткові (по відношенню до природних) небезпечні явища та ситуації для інженерних споруд, комунікацій, населених пунктів, сільськогосподарських угідь. Усі заходи та споруди, що створюються в басейні, долині та руслі річки можуть бути названі антропогенним навантаженням на руслові процеси. Воно здійснюється на фоні природно зумовлених процесів розвитку річкових русел, пов’язаних із взаємодією потоку та ґрунтів, що складають річище та постійно змінюються під впливом змін клімату та природного середовища.  Відомо, що при постійному  зовнішньому впливі, завдяки дії зворотних зв’язків, прагне досягти деякого динамічно стійкого стану. Природна саморегуляція русла – процес мало помітний у масштабі часу життя людини, оскільки природні фактори руслових процесів у природних умовах змінюються повільно та поступово, охоплюючи геологічні та історичні проміжки часу. Тому русло річки відрізняється  певною часовою стабільністю, проявом якої є стійкі гідролого-морфологічні залежності між гідравлічними елементами потоку та параметрами русла. За проміжки часу в десятиріччя – століття  на фоні помітних змін окремих елементів (форми поперечного перерізу, параметрів руслових форм та форм руслового рельєфу) такі макровластивості русла, як його морфодинамічний тип та середній похил, зберігаються постійними. Умовою стійкості русла до антропогенного навантаження можна вважати збереження вихідного типу русла та гідроморфологічних співвідношень, форми поздовжнього профілю. Реакція річкових русел на антропогенне навантаження відрізняється від реакції на зміну природного середовища тим, що воно викликає практично миттєву дестабілізацію русла та реакцію-відповідь різної інтенсивності та спрямованості.