7 років тому
Немає коментарів

Екзогенні процеси, зовнішні процеси – процеси, що відбуваються на поверхні Землі або на невеликій глибині в земній корі, зумовлені енергією сонячного випромінювання, гравітаційною силою і життєдіяльністю організмів. До екзогенних процесів належать: вивітрювання, ерозія, денудація, абразія, екзарація та ін. Головні форми прояву екзогенних процесів на поверхні Землі: руйнування гірських порід і хімічне перетворення мінералів, з яких вони складаються (фізичне, хімічне, органічне вивітрювання); видалення і перенесення розпушених і розчинних продуктів руйнування гірських порід водою, вітром і льодовиками; відкладення цих продуктів на суші або на дні водних басейнів і поступове їх перетворення в осадові гірські породи. Екзогенні процеси зумовлюють морфоскульптуру земної поверхні, у поєднанні з ендогенними процесами формують рельєф Землі; утворюють товщі осадових порід і пов’язані з ними родовища корисних копалин.

Екологічне руслознавство – наймолодший напрям у вивченні руслових процесів, розглядає екологічні аспекти руслових процесів – в їх природному розвитку, при зміні спрямованості і характеру в результаті господарської діяльності, а також у разі таких трансформацій річкового русла (природних і антропогенних), які приводять до несприятливого стану самих річок і прилеглих до них територій, що становлять разом річкові екосистеми.

Ендогенні процеси – геологічні процеси, що відбуваються головно у надрах Землі, зумовлені її внутрішньою енергією, силою тяжіння і силами, що виникають при обертанні Землі. До ендогенних процесів належать: розпад радіоактивних речовин, різні хімічні реакції і перетворення підкорових мас, раптові розрядки виникаючої при цьому напруги та ін. Ендогенні процеси виявляються у вигляді тектонічних рухів (зокрема, у формі повільних піднять і опускань земної кори, складчастості, утворення великих елементів рельєфу, землетрусів), процесів вулканізму (підйому магми, виверження вулканів з утворенням вулканічних форм рельєфу), метаморфізму гірських порід і формування родовищ корисних копалини. Ендогенні процеси зумовлюють морфоструктуру земної поверхні й у поєднанні з екзогенними процесами беруть участь у формуванні рельєфу Землі.

Еолові відклади (від імені повелителя вітрів Еола в давньогрецькій міфології) – геологічні утворення, що виникають унаслідок осідання принесених вітром продуктів вивітрювання гірських порід або річкових, озерних, морських та інших відкладів. Утворюють дюни, бархани, піщані пасма та інші форми рельєфу.

Ерозійна тераса (корінна тераса) – річкова тераса, яка, на відміну від акумулятивних терас, майже повністю складена корінними породами, на площадці таких терас алювій відсутній або утворює дуже тонкий покрив. Ці тераси формуються при переважанні процесу ерозії над процесом акумуляції впродовж розвитку ріки.

Ерозійно–руслова система – це сукупність взаємозв’язаних форм рельєфу і процесів, зумовлених дією водних потоків на земну поверхню. Вони включають схили, на яких панують процеси змиву (ерозії) ґрунтів нерусловими тимчасовими потоками, яри, що є результатами лінійної ерозії тимчасових потоків, балки, струмки, малі, середні, великі річки, що здійснюють перенесення постійними потоками продуктів ерозії на водозборах, розмиви дна і берегів, акумуляцію наносів, і гирла річок, де домінують процеси спрямованої акумуляції.

Ерозія (від лат. erosio – роз’їдання) – руйнування гірських порід водним потоком, один з основних факторів формування рельєфу земної поверхні. Складається із механічного розмивання гірських порід (власне ерозія), хімічного розчинення матеріалу, з якого складаються породи, і шліфовки дна русла водотоку твердими уламками порід, які переносяться водою. Розміри водної ерозії залежать від маси води, що переносить потік (m), швидкості його течії (v) і визначається за формулою (m*v*v)/2. Ерозія зростає із збільшенням об’єму й укрупненням розмірів наносів, які переміщуються. Розрізняють лінійну і площинну ерозію.