7 років тому
Немає коментарів

Витік, або початок ріки, – місце, з якого з’являється постійне русло річкового потоку. Витоком може бути стік з озера або потічок, що витікає з джерела, льодовика, болота.

Витрата води – об’єм води, що протікає за одиницю часу через живий переріз потоку.

Верховодка – сезонна вода – безнапірний горизонт підземних вод, який залягає близько до земної поверхні і не має суцільного простягання. Рівень верховодки залежить від гідрометеорологічних умов. Ця вода легко забруднюється, зникає в суху пору року або промерзає зимою.

Вітрові течії – течії, що виникають під впливом сили тертя вітру об водну поверхню. Вітрові течії називають також дрейфовими, якщо їх спричиняє вітер, сталий за напрямом і часом (напр., північна пасатна течія, течія західних вітрів тощо).

Водний баланс – кількісна характеристика всіх форм надходження і витрат води в межах країни чи окремих її ділянок. Елементи водного балансу – атмосферні опади, поверхневий та підземний притоки і стоки, конденсація вологи, випаровування тощо.

Водний переріз – поперечний переріз водотоку. Виділяють живий водний переріз – частина де швидкість течії більша від межі чутливості приладів, і мертвий простір – частина, де швидкість течії менша від межі чутливості приладів.

Водний режим – зміна рівнів та об’ємів води в річках, озерах, водосховищах і болотах, пов’язана із сезонними змінами клімату. Виділяють паводки, повені, межені.

Водозбірний басейн – водозбірна площа, – територія, з якої в дану ріку чи річкову систему стікають поверхневі чи підземні води.

Водність річок – кількість води, що несуть річки за певний період часу (рік, місяць, повінь) у порівнянні із середнім значенням для цього періоду.

Вододіл – лінія на земній поверхні, що розділяє стік атмосферних опадів по схилах, які спрямовані в різні сторони (здебільшого між двома суміжними потоками або їх системами – басейнами рік та морів).

Рис. В 1. Зображення вододілу

Рис. В 1. Зображення вододілу

На рівнинах вододіл нерідко знаходиться на межиріччях, і лінію його визначити важко, а в горах вододіл різко виражений і збігається з лінією гребеня хребта.

Рис. В 2. Види вододілів Види вододілів: 1.	Плоскі, широкі, слабо розчленовані не глибоко врізаними річкови-ми долинами, без яружно–балкової мережі. 2.	Плоскі, розчленовані ярами й балками тільки по краях, без їх гли-бокого проникнення вглиб вододілів. 3.	Плоскі, з чіткоподібною будовою, розчленовані глибоко ярами й балками, але не перерізані ними. 4.	Плоскі, у вигляді ізольованих ділянок, відокремлених одна від од-ної сідловинами внаслідок перерізання вододілів яружно–балковою мережею. 5.	Куполоподібні внаслідок змикання опуклих схилів балок. 6.	Дахоподібні. 7.	Гребенеподібні. 8.	У вигляді окремих пагорбів або сопок–останців, розкиданих серед рівнинних просторів. 9.	Гребенеподібні зі східцеподібними схилами.

Рис. В 2. Види вододілів
Види вододілів:
1. Плоскі, широкі, слабо розчленовані не глибоко врізаними річкови-ми долинами, без яружно–балкової мережі.
2. Плоскі, розчленовані ярами й балками тільки по краях, без їх гли-бокого проникнення вглиб вододілів.
3. Плоскі, з чіткоподібною будовою, розчленовані глибоко ярами й балками, але не перерізані ними.
4. Плоскі, у вигляді ізольованих ділянок, відокремлених одна від од-ної сідловинами внаслідок перерізання вододілів яружно–балковою мережею.
5. Куполоподібні внаслідок змикання опуклих схилів балок.
6. Дахоподібні.
7. Гребенеподібні.
8. У вигляді окремих пагорбів або сопок–останців, розкиданих серед рівнинних просторів.
9. Гребенеподібні зі східцеподібними схилами.

Водомірний пост – 1) місце, обране для систематичних гідрологічних спостережень за певною програмою й методикою. Більш сучасний термін – гідрологічний пост; 2) Пристрій для систематичних вимірів (реєстрації) висоти рівня води; неодмінна належність – висотний репер, тобто знак даного пункту з відомою абсолютною висотою.

Рис. В 3. Водомірний пост

Рис. В 3. Водомірний пост

Водоспад – падіння води в річці в місцях різкої зміни висоти її дна з утворенням майже прямовисного уступу. Ріка, перетинаючи місцевість, що складається послідовно то з твердих, то більш пухких порід, врізається в податливі до розмиву породи набагато швидше, ніж у більш стійкі. В результаті цього в руслі ріки виникають уступи, з яких скидається водний потік. Вода може падати по кількох уступах, утворюючи серію водоспадів (каскади).

Водосховище – штучна водойма (озеро), створена з метою регулювання стоку, у зв’язку з роботою ГЕС чи іншою народогосподарчою необхідністю. Водосховища поділяються на 2 типи: озерні й річкові. Для водоймищ озерного типу (наприклад, Рибінського) характерне формування водних мас, істотно відмінних за своїми фізичними властивостями від властивостей вод припливів. Течії в цих водосховищах переважно зумовлюються вітрами. Водоймища річкового (руслового) типу (наприклад, Київське) мають витягнуту форму, течії в них здебільшого стокові; водна маса за своїми характеристиками близька до річкових вод. Основними параметрами водоймища є обсяг, площа дзеркала й амплітуда коливання рівнів води в умовах його експлуатації.

Воклюзи – джерела в карстових областях, що являють собою вихід на денну поверхню підземної річки, відзначаються потужною і постійною витратою води. Воклюз уперше описаний у Франції у районі Воклюз, де знаходиться найглибше у світі джерело (на глибині 225 м).

Рис. В 4. Воклюз

Рис. В 4. Воклюз