Керівництво магістерськими роботами доручають кваліфікованим викладачам кафедр.

Обов’язки наукового керівника магістерської роботи такі:

1. надавати допомогу у виборі теми, розробленні плану (змісту) роботи, доборі літератури, виборі методів дослідження тощо; аналізувати зміст роботи;

2. визначати поетапні терміни виконання роботи;

3. контролювати виконання роботи;

4. доповідати на засіданні кафедри філософії про виконання та завершення роботи;

5. скласти письмовий висновок на магістерську роботу.

У висновку наукового керівника магістерської роботи викладають:

1. актуальність теми;

2. ступінь наукового та практичного значення праці;

3. рівень підготовки магістра до виконання професійних обов’язків;

4. ступінь самостійності у виконанні магістерської роботи;

5. новизну поставлених питань та оригінальність їхнього вирішення;

6. уміння використовувати джерела інформації, зокрема літературу;

7. ступінь володіння методами дослідження;

8. повноту і якість розроблення теми, завершеність роботи;

9. логічність, послідовність, аргументованість, літературну грамотність викладення матеріалу;

10. можливість практичного застосування роботи або окремих її частин;

11. висновок про те, якою мірою робота відповідає вимогам, що висуваються до таких праць;

12. характеристику діяльності випускника під час виконання магістерської роботи.

Висновок науковий керівник підписує особисто, зазначивши свої ініціали, прізвище, посаду, науковий ступінь, вчене звання, почесні звання та дату, а також завідувач кафедри про допуск студента до захисту магістерської роботи.

Рецензування магістерських робіт доручають висококваліфікованим спеціалістам виробничих, наукових та проектних організацій, працівникам і викладачам вищих навчальних закладів.

Рецензентом, бажано, щоб була стороння особа, яка не працює в університеті (в крайньому випадку з іншої кафедри).

Склад рецензентів затверджує декан факультету.

Завдання рецензента – допомогти державній комісії всебічно й об’єктивно оцінити магістерську роботу щодо її наукового та літературного рівня.

Отже, визначаючи якість магістерської роботи, рецензент повинен проаналізувати її, керуючись принциповими міркуваннями, що усувають будь-яку суб’єктивну думку.

Зазвичай рецензія складається з трьох частин: загальної, докладного аналізу та висновків.

У загальній частині рецензії викладають:

1. місце магістерської роботи серед творів, опублікованих на подібну тему, тобто що нового в ній або чим вона відрізняється від них.

2. актуальність теми дослідження, ступінь обґрунтованості наукових положень, висновків та рекомендацій, сформульованих у магістерській роботі. Визначаючи актуальність теми, доцільно вказати на її зв’язок із державними чи галузевими науковими програмами, пріоритетними напрямами розвитку науки й техніки. Оцінка обґрунтованості наукових положень, їхньої достовірності й новизни повинна відбивати як позитивні, так і негативні аспекти магістерської роботи, зокрема рецензент повинен наголосити на ключових проблемах, звернути увагу на висновки й твердження, що викликають сумніви. Рецензент оцінює висновки дипломника щодо значущості його праці для науки й практики та вказує новизну, перспективність, практичну цінність, можливі конкретні шляхи використання результатів дослідження.

3. відповідність матеріалу, зокрема ілюстративного, сучасним досягненням науки й техніки в даній галузі, а також чинним нормативним документам.

4. використання найновіших інформаційних джерел, зокрема літератури, у певній галузі (указати, які джерела застаріли).

5. характеристику термінології, структури й стилю магістерської роботи, її завершеність у цілому.

6. зауваження щодо оформлення магістерської роботи.
У докладному аналізі магістерської роботи наводять перелік помічених недоліків, наприклад: неточних і неправильних визначень та формулювань, смислових і стилістичних вад.

У висновках рецензент обов’язково оцінює магістерську роботу за національною шкалою: «відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно» та шкалою ЄКТС (A;B;C;D;E;F;FX). Оцінка «незадовільно» не є підставою для відхилення магістерської роботи від її захисту.

Рецензію складають в одному примірнику. Її підписує особисто рецензент, зазначивши свої ініціали, прізвище, посаду, науковий ступінь, вчене звання, почесні звання та дату. Підпис рецензента засвідчують в установі, в якій він працює, якщо ця рецензія зовнішня. А якщо міжкафедральна, то лише підпис рецензента.