Проаналізовано уяви про основні просторові структурні елементи річкових долин з позицій геоморфології, ландшафтознавства, руслознавства. Основну увагу приділено днищам долин. Запропоновано спільну таксономічну систему. Розглянуто приклади по основних річках Чернівецької області. Ключові слова: річки, долини річок, русла, заплави, ландшафти річкових долин.
Досліджено динаміку кількості опадів та витрат води гірського Прута у 2008 р. Проаналізовано взаємозв’язок між випаданням опадів та формуванням витрат води і виникненням катастрофічного паводку Прута у липні 2008 р. Визначена роль максимальних опадів за добу у формуванні найбільших витрат води. Ключові слова: витрата води, кількість опадів, динаміка, басейн, паводок.
Густота ерозійного розчленування території та кути нахилу поверхні в межах Багненської долини мають значні територіальні відмінності. Картографічними розрахунками встановлено що, коефіцієнт густоти ерозійного розчленування території коливається в межах від 0,75 до 6 км/км2, кути нахилу поверхні змінюються від 0º до 10º. Ключові слова: морфометрія “Багни”, густота ерозійного розчленування території, кути нахилу поверхні.
Освоєння природи річок Придністер’я призвело до активного розвитку водно-болотних антропогенних ландшафтних комплексів – екотонів, які відіграють важливу роль в формуванні природи регіону. Водно-болотні екотони виконують буферну функцію між антропогенними водоймами і суміжними ландшафтами, характерною особливістю яких є мінливість і динамічність розвитку. Ключові слова: екотон, водно-болотні антропогенні ландшафти, ландшафтні комплекси, водні ландшафти, суміжні ландшафтні комплекси
Розглянуто головні підходи до виділення лавинних ПТК. Запропоновано власне розуміння термінів, які використовуються при таких дослідженнях. Проведена класифікація лавинних природних територіальних комплексів. Ключові слова: висотна місцевість, лавина, лавинний природний територіальний комплекс, природний територіальний комплекс.
Традиційні види господарювання у гірських територіях Черемошського межиріччя.
В результаті дослідження визначено що існує чіткий поділ басейну Сірету на території з різними рівнями антропогенного перетворення та екологічної стабільності який за конфігурацією близький до поділу басейну на три орографічних частини. До перетворених(екологічно не стабільних) територій належить майже 40% площі басейну Сірету,що призводить до змін характеру стоку, збільшує екстремальність повеней. Ключові слова: річковий басейн, антропогенна […]
Представлено результати геоморфологічного районування території Києва та його ближчих околиць, у першу чергу, під кутом зору можливості використання для прогнозу розвитку процесів зсування. Встановлено критерії розрізнення таксонів районування, до яких віднесено орографію, генезис рельєфоутворюючої частини геологічного розрізу, морфологію рельєфу, ярусне розташування рівнин різного генезису, домінуючі умови і чинники розвитку зсувних процесів, види господарської діяльності – […]
В статті розглядаються фізико -географічні особливості міжзонального геоекотону «лісостеп-степ» Лівобережної України. Визначені склад і розміри території. Розглянуто натуральні межі, природні умови і природні ресурси, ландшафти. Значна увага приділена геологічній будові території, охарактеризовані основні форми рельєфу. Висвітлені кліматичні і гідрологічні особливості геоекотону. Охарактирозовані ландшафти окремих фізико-географічних областей, які входять до складу міжзонального геоекотону «лісостеп-степ» Лівобережної України. […]
Проаналізовано територіальні особливості рельєфу Закарпатської області, розглянуто питання його туристичнорекреаційної привабливості, показано взаємозв’язок в умовах формування туристично-рекреаційних ресурсів та запропоновано туристичні маршрути різної категоріальної складності для подальшого перспективного розвитку туризму Ключові слова: рельєф, туризм, рекреація, види туризму, туристично- рекреаційні ресурси, туристичні маршрути.
Дискретність-континуальність ландшафту обумовлює високий потенціал використання в ландшафтознавчому картографуванні слабкоформалізованих методів. На цій основі розглянуто методичні засади і практичний досвід застосування алгоритму нечітких k-середніх для відображення та аналізу морфодинамічної конфігурації ландшафту. Ключові слова: нечіткий кластерний аналіз, ландшафтознавче картографування, нечіткі k-середні, морфодинамічні мікрогеохори, SRTM ЦМВ
Розглянуто місце та значення натурально-антропогенних ландшафтів у структурі сучасних ландшафтів, роль людини у стимулюванні процесів, що призводять до формування та розвитку натурально-антропогенних ландшафтних комплексів. За модельний регіон формування та функціонування натурально-антропогенних ландшафтів узято Середнє Придністер’я, природу і ландшафти якого віднесено до рівнинних, але пригірських, що підтверджено низкою чинників, характерних як для гірських (Карпати), так і […]
У статті розкрито особливості природної ландшафтної основи міста Коломиї та загальні риси історико-культурної спадщини її ландшафтно-архітектурних комплексів. Ключові слова: ландшафтно-архітектурна спадщина, ландшафтні комплекси, ландшафтно-архітектурні комплекси.
Розраховані коефіцієнти кількісного та якісного оцінювання екологічної стабілізації ландшафту. Запропоновано заходи стосовно підвищення стійкості ландшафту.
У статті охарактеризовано унікальні рекреаційні ландшафти Середнього Придністер’я. Розглянуто особливості природних умов і ландшафтів, які стали основою для формування й функціонування рекреаційних антропогенних комплексів, зокрема лікувального, оздоровчо-відпочинкового і спортивно-пізнавального підкласів. Особливості ландшафтної структури існуючих рекреаційних комплексів регіону розглянуті на прикладі натурної ділянки. Складено картосхему сучасних рекреаційних комплексів натурної ділянки і подано її детальну ландшафтну характеристику. […]
Висвітлено результати дослідження тенденцій розвитку структури ландшафтознавства на різних етапах розвитку географічної науки в Україні із застосуванням кількісних методів для забезпечення об’єктивності процесу оцінювання. Ключові слова: антропогенні ландшафти, антропогенні зміни ландшафтів, вітчизняне ландшафтознавство, напрями досліджень, кількісні методи.
Проаналізовано фактори ландшафтотворення в межах природного заповідника «Горгани», представлено матеріали польового ландшафтного картографування у вигляді ландшафтної карти заповідника на рівні висотних місцевостей і стрій та результати оцінки ландшафтного різноманіття території. Ключові слова: ландшафт; природний територіальний комплекс; ландшафтне різноманіття; Горгани.
Представлено аналіз ландшафтної структури Мармарошського масиву Карпатського біосферного заповідника. З’ясовано його місце у системі фізико-географічного районування Українських Карпат, особливості ландшафтної структури на рівні висотних місцевостей і стрій, а також ступінь антропогенної модифікованості природних територіальних комплексів. Ключові слова: природний територіальний комплекс; ландшафт; антропогенна модифікація; Мармарошський масив.
У статті представлені результати дослідження культурно-історичних ресурсів Городенківського та Тлумацького районів Івано-Франківської області. Розглядається їхня роль як складових частин культурно-історичних ландшафтів. Ключові слова: культурно-історичні ресурси, культурно-історичні ландшафти, археологічна культура, пам’ятка архітектури, Державний реєстр пам’яток.
У роботі розглянуто можливість впровадження на території Українських Карпат нової природоохоронної категоріїдля збереження геоспадщини – геопарків. Запропоновано на базі існуючих геологічних пам’яток, національних природних і регіональних ландшафтних парків створити три національних геопарки: два у гірській частині Українських Карпат (“Скелясті Бескиди” і “Вулканічні Карпати”) і один у передгір’ї на границі з Подільською височиною (“Галицьке Придністер’я”). Здійснено […]