9 років тому
Немає коментарів

Багаторічна рослина з кволим тонким стеблом, що стелиться між травами або чіпляється за них вусиками і зеленими гірляндами перекидається з рослини на рослину, високо підносячи розкішні суцвіття пурпурово-рожевих запашних квіток, зібраних у китиці. Листки з однією парою довгасто-еліптичних листочків і невеликими напівстріловид-ними прилистками закінчуються розгалуженими вусиками. Віночок з великим округлим парусом. З десяти тичинок 9 зростаються, а десята залишається вільною. Цвіте в червні — липні. Росте в степах, на степових схилах, рідше на остепнених луках і як бур’ян на обніжках на півдні лісостепової, степової зон і в Криму.

Видова назва в перекладі з латинської мови —- бульбиста (відбиває особливості будови кореневої системи: на тонкому кореневищі утворюються потовщені корені, схожі на редьку).

Вусики, які є видозміненими листочками, відіграють велику роль у житті рослини. Вони підносять кволе стебло чини до світла, тримають його вертикально, рухомо з’єднуючи рослину з опорою, що захищає її від зламування вітром або пошкоджень. Вусики дуже чутливі, реагують на найменші подразнення.

Чина запилюється бджолами, яких приваблюють яскравий віночок, ніжний аромат і солодкий нектар. Розмножується насінням і живцями. Живе до 8 років.

Добра кормова рослина, багата протеїнами. V потовщених коренях, так званих кореневих бульбах або кореневих шишках, містяться запаси поживних речовин. Варені корені їдять. З молодих листків готують салати. Чина бульбиста — медоносна і декоративна рослина. Серед родичів чини є й отруйні види. Так. чина посівна (L. sativus L.) призводить до паралічу кінцівок і ядухи у людей і тварин.

Чина бульбиста, Чина клубненосная, LATHYRUS TUBEROSUS L.

Чина бульбиста, Чина клубненосная, LATHYRUS TUBEROSUS L.