5 років тому
Немає коментарів

Багаторічна рослина з подвійною бульбоцибулиною. Листки мечовидні або лінійно-ланцетні. Великі рожево-фіолетові квітки з неправильною, майже 2 губою оцвітиною зібрані в однобічне суцвіття на верхівці високого (ЗО 60 см заввишки) квітконоса. Тичинок 3, маточка 1 з нитковидним стовпчиком і 3-ма майже пелюстковидними приймочками. Плід оберненояйцевидний або видовжено-оберненояйцевидна коробочка

10 — 14 мм завдовжки. Цвіте в червні — липні. Пагіння достигає в серпні. Росте на вологих луках, у чагарниках, на галявинах у лісовій і лісостеповій зонах правобережної частини України і в Карпатах.

Латинська назва роду утворена від латинського слова, що означає шпага, меч (від форми листків). Видова назва в перекладі з латинської мови – черепи-частий. Українська і російська назви відображають особливості листків рослини.

Рослина добре пристосована до перехресного запилення. У молодих квітках стовпчик і приймочки містяться над пиляками і притиснуті до верхніх пелюсток, а в більш стиглих — стовпчик нахилений донизу, а приймочки перекривають комахам шлях до нектару. Комахи, переважно бджоли, в одних квітках вимазуються пилком і переносять його на приймочки більш стиглих квіток, запилюючи їх.

Рід косариків широко відомий. Розкішні садові гладіолуси з квітками неперевершеної гами кольорів належать до цього роду. Їх скромні дикорослі родичі, звичайно, поступаються красою. але теж декоративні. Косарики черепичасті потребують охорони, занесено до Червоної книги УРСР. Розмножуються насінням і вегетативно.

На Україні росте 4 дикорослих види косариків і кілька культурних, представлених багатьма сортами.

Косарики черепичасті, Шпажник черепичатый, GLADIOLUS IMBRICATUS L.

Косарики черепичасті, Шпажник черепичатый, GLADIOLUS IMBRICATUS L.