9 місяців тому
Немає коментарів

Клімат Хмельницької області зумовлений її географічним положенням в центральній частині Правобережної України та впливом Волино-Подільської височини. Загалом він помірно-континентальний з м’якою зимою та досить теплим вологим літом. Значна протяжність об­ласті з півночі на південь зумовлює деякі відмінності клімату між пів­нічними та південними районами, особливо щодо теплозабезпеченості.

РАДІАЦІЙНИЙ РЕЖИМ

Одним із основних кліматоутворюючих факторів є сонячна радіація. Величина її залежить не тільки від широти, пори року і рельє­фу, але й від атмосферної циркуляції, особливо у помірних широтах, де хмарність може бути досить значною, а колір земної поверхні змі­нює відбиту радіацію протягом року до 75…80%.

На території області вже багато років ведуться спостереження над основними компонентами радіаційного балансу (табл. 1). Ми користу­ємося даними ст. Нова Ушиця, яка розміщена у південній частині області.

На перпендикулярну до сонячних променів поверхню сонячної енер­гії поступає значно більше (87,4 ккал/см2), ніж на горизонтальну. Вна­слідок великої хмарності більшу частину року переважає розсіяна ра­діація і тільки в червні—вересні, коли найменша хмарність, а висота сонця найбільша, пряма радіація перевищує розсіяну.

Чверть сумарної радіації відбивається від земної поверхні. Альбедо показує відношення відбитої радіації до падаючої. Особливо воно вели­ке взимку, коли земля вкрита снігом. В окремі дні від чистого снігу мо­же відбиватися до 85% радіації, що падає на нього. На загальні суми тепла, які поглинає земна поверхня, вказує радіаційний баланс. Ра­діаційний баланс — це різниця між сумарною сонячною радіацією, поглинутою земною поверхнею, та ефективним випромінюванням цієї поверхні. У цілому за рік він становить 43,3 ккал/см2, що на 3 ккал/смбільше, ніж, наприклад, у Києві, але на 10 ккал/см2 менше, ніж в Оде­сі. Тільки у грудні та січні при найменшій тривалості дня радіаційний баланс від’ємний. Найвищих значень він досягає у червні та липні. У цілому з травня по серпень на земну поверхню поступає 3/4 річної су­ми тепла.

ТЕМПЕРАТУРНИЙ РЕЖИМ

Температура повітря зумовлюється як радіаційним балан­сом, так і атмосферною циркуляцією (фізичними властивостями повітря­них мас, баричними системами та напрямом вітру в них). На темпера­туру приземного шару повітря певний вплив має поверхня: рельєф, ро­слинність, водоймища. Наприклад, циклони з повітрям морського похо­дження в холодну пору року зумовлюють підвищення температури, ін­коли відлиги, значну хмарність, тумани. Влітку, навпаки, з ними пов’я­зані не тільки опади, але й зниження температури. Антициклони та схід­ні вітри влітку зумовлюють суху ясну погоду, зростання температури повітря, а зимою — зниження.

Внаслідок зростання швидкості вітру, більшої активізації атмосфер­них процесів взимку міждобова зміна температури у півтора рази вища, ніж влітку.

У зв’язку зі значною меридіональною протяжністю області найбіль­ше температури змінюються з півночі на південь, особливо весною та восени, коли вони досягають 1,5°.

Наведемо середні місячні та річні температури повітря в основних пунктах області (табл. 2).

В окремі роки температура повітря може дуже відрізнятися від се­редніх багаторічних величин. Тому для більш детальної характеристики температурного режиму слід враховувати мінімальні та максимальні температури. Розрізняють середні й абсолютні екстремальні температури. Середні мінімальні температури — це середня температура в най­більш холодні години доби, абсолютний мінімум — найбільш низька температура, що зафіксована хоча б один раз протягом тривалого пе­ріоду спостережень (табл. 3).

Надзвичайно низькі температури повітря спостерігали в січні 1940, 1954, 1963 pp., а також у лютому 1929, 1954, 1956 pp. Їх зумовило про­никнення арктичного повітря в антициклонах. Особливо знижувалась температура повітря в нічні години. У середньому тривалість періоду зі стійкими морозами коливається від 63 днів у Ямполі до 73 днів у Вовко­винцях.

Середні максимальні температури — це середня температура в най­більш теплий час доби, абсолютний максимум — найвища температура протягом усього періоду спостережень (табл. 4).

Надзвичайно високі температури повітря спостерігали у липні 1938, 1963 pp., а також в серпні 1946, 1952, 1963 pp., що зумовлено адвекцією дуже прогрітого континентального помірного повітря з Балканського півострова. З морським повітрям у теплих секторах середземноморських циклонів пов’язані й високі температури взимку.

У кінці весни та на початку осені майже щорічно бувають примо­розки. Останній приморозок в середньому спостерігається 20—28 квітня, причому його закінчення залежить не тільки від широти, але й харак­теру рельєфу: на півночі області та в замкнутих улоговинах приморозки більш тривалі та інтенсивні.

В окремі роки весняні приморозки закінчуються в першій декаді квітня, як це було в 1930, 1937, 1962 pp., а в Кам’янці-Подільському й 24 березня (1897 p.). У холодні весни приморозки можуть тривати до 20—23 травня, як це було в 1952 р.

Перший приморозок в середньому настає у кінці вересня або в пер­шій декаді жовтня. Але в окремі роки він може бути в середині вересня (1945 р.) або лише в середині листопада (осінь 1958, 1960 pp.).

Таким чином, середня тривалість безморозного періоду становить від 152 (Ямпіль) до 176 (Кам’янець-Подільський) днів, коливаючись в окремі роки від 115 (Хмельницький, 1952 р.) до 225 (Кам’янець-По­дільський, 1932 р.) днів.

Найбільш небезпечні пізні весняні приморозки. Вони затримують ріст рослин, різко знижують врожайність фруктових та ягідних культур і навіть можуть призвести до загибелі рослин. Приморозки на поверхні ґрунту весною приблизно на тиждень закінчуються пізніше, ніж у по­вітрі, а починаються восени на 2—3 дні раніше. Приморозки можна пе­редбачати. Штучне підвищення температури на 2…30 вже дає змогу попередити шкідливий вплив їх на рослини.

У третині всіх днів холодного періоду року спостерігаються відлиги. Чим більший за тривалістю період з відлигою, тим вища температура повітря. Наприклад, за спостереженнями, у 8% днів з відлигами вона становить від 5 до 6° і у 2% днів — від 11 до 13° тепла (Кам’янець-Подільський).

Важливі явища, які відбуваються в природі, характеризуються да­тами стійкого переходу температури повітря через різні межі (табл. 5). Наприклад, дата стійкого переходу температури повітря через 0° засвідчує початок, а потім і кінець зими. Стійкий перехід температури через 5° зумовлює період вегетації більшості рослин, а через 10° — активної вегетації сільськогосподарських культур і вегетації теплолюбивих ро­слин. Перехід температури через 15° умовно вважають за початок і кі­нець літа.

Розвиток рослин, їх районування та планування сільськогосподар­ських робіт залежать від сум активних температур, які накопичуються протягом теплого періоду року. З північного заходу на південь області вони збільшуються від 2420° (Ямпіль) до 2765° (Кам’янець-Поділь­ський).

Річний хід температури повітря на території області найбільше змі­нюється від березня до квітня (зростає на 7°), від вересня до жовтня у північній половині області (знижується на 5,5…6,0°), від жовтня до ли­стопада на південній половині (знижується на 6,1…6,2°).

Найменше змінюється температура повітря в періоди січень—лютий та липень—серпень — від 0,7 до 1,2°. Річна амплітуда температури по­вітря збільшується з північного заходу на південь і схід від 23,6° (Ям­піль) до 24,5° (Кам’янець-Подільський, Вовковинці), що свідчить про зростання континентальності клімату на південний схід.

У добовому ході найменші коливання температури зимою. Максимум їх звичайно припадає на 14 год., а мінімум — перед сходом сонця.

Цікаво знати глибину промерзання ґрунту у холодну пору року (табл.6).

АТМОСФЕРНА ЦИРКУЛЯЦІЯ ТА ВІТЕР

Протягом року на території області переважає західно-східний перенос. Інтенсивно відбувається трансформація атлантичного повітря в континентальне.

Циклони, що надходять з північної Атлантики, захоплюють терито­рію області своєю південною периферією. У холодну пору року збільшу­ється вплив циклонів середземноморського походження. Циклони зумов­люють значну хмарність та опади, зниження температури влітку та під­вищення її взимку. Зі Скандінавії у тилу атлантичних циклонів надхо­дить холодне повітря, що викликає приморозки у перехідні пори.

Напрям вітру визначається розподілом тиску повітря та характером атмосферної циркуляції. На території області у перехідні пори року найчастіше повторюються південно-східні вітри (20…30% усіх напрям­ків), трохи рідше (на 5% менше) — північно-західні вітри, які влітку стають переважаючими (30…40%), а на друге місце виходять західні вітри. Разом північно-західні та західні вітри у липні становлять 50… 55% усіх вітрів.

У січні повторюваність південно-східних і північно-західних вітрів майже однакова — в середньому по 20%. Влітку порівняно з зимою майже у півтора рази збільшується кількість днів з тихою погодою.

Північно-західні та південно-східні вітри протягом року мають і най­більшу швидкість. Особлигво це підтверджують спостереження у Кам’ян­ці-Подільському. Про швидкість вітру на території області свідчать да­ні табл. 7.

Збільшення швидкості вітру в холодну пору року пов’язане з ростом баричних і термічних градієнтів як між Атлантичним океаном та Євро­пою, так і між екватором та Північним полюсом.

Протягом доби найбільша швидкість вітру о 13 год., найменша — вночі. Особливо помітна ця різниця влітку, коли серед дня швидкість вітру не менше ніж у два рази перевищує швидкість о 1 год. ночі.

В окремі роки кількість днів з сильним вітром може значно переви­щувати середні дані (Кам’янець-Подільський — до 56 днів). Один раз в 10 років на всій території області можливі вітри швидкістю в 23…25 м/с.

ХМАРНІСТЬ І ВОЛОГІСТЬ ПОВІТРЯ

Залежно від умов утворення протягом року змінюється сту­пінь покриття неба хмарами. Про річний хід хмарності яскраве уявлен­ня дає кількість ясних і похмурих днів по сезонах (табл. 8).

Як бачимо, влітку кількість ясних днів на всій території області збільшується порівняно з зимою майже, втричі. Восени порівняно з ве­сною трохи більше як ясних, так і похмурих днів за рахунок напівясних. До південного сходу помітне деяке збільшення кількості ясних днів. У теплу пору року переважають купчасті хмари, в холодну — шаруваті.

Річний хід абсолютної вологості повітря характеризується максиму­мом у липні (15,0… 15,5 мб), коли найбільше випаровування, і мінімумом у січні (3,7…4,0 мб).

Відносна вологість порівняно з абсолютною температурою повітря має зворотний хід. Максимум її в листопаді—грудні (86…88%), а міні­мум звичайно у травні (6,6…70%). Особливо чітко виражений добовий хід відносної вологості влітку — серед дня близько 50%, а вночі по­над 80%.

ОПАДИ ТА СНІГОВИЙ ПОКРИВ

Від кількості опадів значною мірою залежить зволоження території. У той же час кількість опадів може досить сильно коливатись у часі. Найчастіше вони пов’язані з проходженням атмосферних фрон­тів циклонів, які пересуваються Атлантики на схід по центральних і північних районах Європи (табл. 9). Збільшення опадів влітку зумовле­но розвитком конвекції, особливо в умовах складного рельєфу.

У холодну пору року на території області випадає від 125 до 175 мм опадів. З північного заходу на південний схід кількість опадів знижу­ється.

У теплу пору року (з квітня до жовтня включно) інтенсивність опа­дів збільшується в середньому в три рази і становить від 370 мм на пів­денному сході (Руда—Гірчичнянська) до 468 мм на північному заході (Білозерка), тобто змінюється майже на 100 мм.

Залежно від кількості опадів у теплу пору року їх річний розподіл по території — від 500 мм на південному сході до 600 мм у північній частині області.

В окремі роки спостерігається значне відхилення сум опадів від ба­гаторічних величин, особливо в теплу пору року, коли вони мають зли­вовий характер (табл. 10).

Великі літні зливи нерідко призводять до катастрофічних паводків на ріках.

Про розподіл опадів у часі та їх інтенсивність свідчить кількість днів з опадами. Найбільше їх на півночі області (в Шепетівці 163 дні за рік), на півдні і південному сході менше (Кам’янець-Подільський 151 день). При цьому 35—40 днів опади у вигляді снігу, а 102—104 дні у вигляді дощу.

Найбільше днів з опадами взимку — 15—17 днів на місяць. Середня тривалість опадів у північній частині області становить понад 1050 год за рік (Шепетівка), зменшуючись на південь до 780 год у Кам’янці-Подільському

Сніговий покрив на території області з’являється в середньому у другій половині листопада (Шепетівка 15.ХІ, Кам’янець-Подільський 23.ХІ). В холодні роки він буває 5—10 жовтня, в теплі — в другій по­ловині грудня.

Стійкий сніговий покрив встановлюється на місяць пізніше — зви­чайно у другій половині грудня (17.ХІІ у Ямполі, 27.ХІІ у Хмельниць­кому). На початку березня сніговий покрив починає руйнуватись, а в. третій декаді сходить. Але в холодні весни сніговий покрив може затри­муватись до третьої декади квітня, а на півночі області й до початку травня. У теплі весни, навпаки, сніговий покрив може зійти вже у дру­гій половині лютого. Таким чином, загальна кількість днів зі сніговим покривом становить в середньому до 95 на півночі, зменшуючись на пів­дні до 75. На півдні майже в 1/4 усіх зим сніговий покрив нестійкий, а на півночі зим з нестійким сніговим покривом трохи менше. Це зумовле­но значним зростанням кількості відлиг на півдні області.

Найбільшої висоти сніговий покрив досягає у другій декаді лютого (10…16 см), зменшуючись на південь. Однак висота снігового покриву значною мірою залежить від рельєфу, рослинності, переносу його вітром у більш захищені місця.

Середні з найбільших декадних висот снігового покриву за зиму на 5 см більші, ніж за декаду. Сніговий покрив на всій території області може досягати 50…58 см. Середній запас води в снігу з найбільших де­кадних становить 30…45 мм.

АТМОСФЕРНІ ЯВИЩА

На території Хмельницької області спостерігаються тума­ни, ожеледь, паморозь, завірюхи, грози, град. Більшість з них — явища небезпечні і можуть завдати шкоди.

Тумани. На території області в середньому за рік буває від 35 до 55 днів з туманом. Таке значне коливання зумовлене рельєфом, рослин­ністю, наявністю водоймищ тощо.

Найбільше днів з туманами у листопаді (5—9) та грудні (10), най­менше — у червні (1 туман за 1—2 роки). В окремі роки кількість днів з туманами може збільшитись до 80—90 (Шепетівка, Хмельницький) — переважно в період з жовтня до березня.

З річного ходу кількості днів з туманами випливає їх тривалість. Наприклад, у Хмельницькому при середній тривалості туманів 381 год. за рік на холодний період року припадає 346 год, а на період квітень— вересень тільки 35 год.

Завірюхи на території області бувають з жовтня до квітня включно, але в жовтні, листопаді та квітні їх може і не бути. За рік на півдні області в середньому 10 днів з завірюхами, на півночі — 18 днів. Най­більш часті завірюхи у січні та лютому (від 3 до 6 днів на місяць). В окремі роки кількість завірюх може збільшитись до 25—35 днів, а на півночі області до 45 днів. Загальна тривалість завірюх становить в середньому від 69 год (Кам’янець-Подільський) до 116 год (Шепетівка); з максимумом у лютому (відповідно 13 та 20 год). Найчастіше завірю­хи спостерігаються при північно-західних вітрах швидкістю 6…13 м/с.

Грози і град. Середнє число днів з грозою по території області ко­ливається від 23 в Городку, 26 в Хмельницькому до 32—33 (Ямпіль, Нова Ушиця, Кам’янець-Подільський). Бувають вони майже протягом всього року, крім січня, але найчастіше з травня по серпень включно (4—8 днів у місяць). В окремі роки кількість гроз може збільшитись до 41 (Шепетівка) — 53 (Нова Ушиця) випадків. Загальна їх тривалість становить від 53 до 68 год за рік, тобто у день з грозою біля 2 год, при­чому найбільш часто вони бувають у другій половині дня.

Середнє число днів з градом становить 1—2 випадки за рік, хоча в окремих районах град може випадати всього 1—3 рази за десять років (Базалія, Давидківці, Мала Слобідка, Грушка). Буває він з березня до листопада включно, хоч в березні, жовтні та листопаді спостерігається дуже рідко.

Найбільша кількість днів з градом на території області від 3 (Сла­вута) до 7 (Волочиськ) за рік.

Ожеледь і паморозь досить часто спостерігаються у холодну пору ро­ку. У середньому за період жовтень—квітень на території області буває від 7 (Городок) до 17 (Хмельницький) днів з ожеледдю. Найбільш ча­сто вона утворюється в грудні—січні (від 2 до 6 днів щомісячно).

Мжичка спостерігається в ті ж самі місяці; в середньому від 10 (Ямпіль, Городок) до 15 днів (Нова Ушиця). Найчастіше вона як і ожеледь утворюється в грудні-січні (3—5 днів щомісячно).

ПРИРОДНІ ПОРИ РОКУ

Зима. На території області зима починається з третьої декади листопада, та спочатку вона має нестійкий характер: темпера­тури повітря вдень часто плюсові, сніговий покрив нестійкий. Цей пе­ріод триває до другої половини грудня. У цей час переважають північ­но-західні та південно-східні вітри. Але частка останніх у північних районах області значно зменшується і перше місце займають вітри за­хідного напрямку. Зимові відлиги значною мірою пов’язані з вітрами західної чверті горизонту, які приносять відносно тепле повітря з Ат­лантики. Під час відлиг температура повітря навіть у січні може дося­гати 11° на півночі області та 15° на півдні.

Зимою переважає хмарне небо. Тривалість сонячного сяйва різко зменшується, радіаційний баланс у грудні та січні, а на півночі області і в лютому від’ємний. Стає більше днів з опадами, хоча кількість їх порівняно з літом приблизно у три рази менша (75…95 мм за сезон).

Найбільш холодний місяць — січень з середніми температурами від —5,0 до —5,5°С. У середньому в січні спостерігається, наприклад, у Кам’янці-Подільському 17 днів з температурами від —5° до +5° тепла і 6 днів з температурами нижче —10°, з яких 2 дні з температурою від —15 до —25°. Такі низькі температури зумовлені холодним арктичним повітрям. Загальна тривалість зимового сезону від 100 на півдні до 115 днів, на півночі області.

Весна починається з руйнування снігового покриву і стійкого переходу температури повітря через 0°. На півдні області це початок другої декади березня, а на півночі — кінець.

На початку весни температура повітря досить часто переходить че­рез 0° і особливо вночі спостерігаються приморозки. Переважають пів­денно-східні вітри.

У першій декаді квітня спостерігається стійкий перехід температури повітря через 5°, грунт повністю відтаює, починається вегетація ро­слин. У третій декаді квітня закінчуються весняні приморозки, хоча в дуже холодні весни вони тривають ще майже місяць. У цей же час температура повітря стійко переходить через 10°, починається період активної вегетації рослин.

Кількість опадів весною зростає до 115…135 мм. Порівняно з зи­мою збільшується кількість ясних днів, меншає відносна вологість. У квітні значно зменшується кількість туманів, іноді бувають перші грози.

На початку другої декади квітня сіють ячмінь, у третій декаді квіт­ня, коли грунт на глибині 20 см стійко прогрівається до 10°, — цукро­вий буряк, на півдні області — кукурудзу.

Відновлення вегетації озимих зернових починається на початку квітня. У цей період виставляють вулики.

Літо починається у третій декаді травня, а на крайньому півдні у кінці другої декади. Повітря прогрівається до 15° і вище. На більшо­сті території області сезон триває до першої декади вересня, тобто 100—120 днів, в Кам’янці-Подільському до 12 вересня (116 днів).

Влітку переважають північно-східні вітри. Найбільш часто середні добові температури повітря коливаються в межах 15…25°С від 24 днів у червні до 28 у липні. Збільшується кількість ясних днів.

При адвекції прогрітого повітря з південних районів України мож­ливе підвищення температури до 36…38°, а в Кам’янці-Подільському навіть до 39°.

У зв’язку зі зростанням вологовмісту в повітрі та розвитком кон­векції різко збільшується кількість опадів — до 200…235 мм за се­зон, а в Білозірці до 257 мм. Опади часто мають зливовий характер і можуть супроводжуватися грозою (в середньому 5—6 днів на мі­сяць), а інколи й градом (1—2 випадки за сезон).

Літо — період активної вегетації рослин. Наведемо календар середніх дат окремих явищ природи на півночі та півдні області (табл. 11).

Осінь починається при стійкому переході середньої добової тем­ператури повітря через 15°С. На початку пори стоїть тепла, порівняно ясна погода. Але потім все частіше утворюються тумани, збільшується відносна вологість повітря, хмарність, кількість днів з опадами, хоч вони менш інтенсивні, ніж влітку — за сезон від 113 мм (Руда-Гірчич­нянська) до 154 мм (Білозерна). У жовтні переважають температури від 5 до 15° — в середньому 22 дні (Кам’янець-Подільський). По одно­му дню в 20 років середня добова температура повітря становить від —5 до —10°, або від +20 до +25°С.

Стійкий перехід температури повітря через 10° звичайно спостері­гається в самому кінці вересня, а на півдні області — у першій декаді жовтня. Після цього вже можливі перші осінні приморозки.

Таким чином, період активної вегетації рослин у північних районах області становить близько 155, а на півдні — 160—170 днів.

У листопаді на півночі області грунт промерзає на глибину 5…6 см.

За забезпеченістю теплом, кількістю днів з сніговим покривом, опа­дами, зволоженням і тривалістю сонячного сяйва територію області умовно можна поділити на три агрокліматичні район».

Північний помірний займає приблизно третину території області на північ від Волино-Подільської височини (Славутський район, частина Шепетівського і Полонського районів). Сума активних температур до 2450°, кількість днів з опадами більше 160 за рік, підвищена вологість повітря, тривалість сонячного сяйва менше 1800 год за рік, зі сніговим покривом 90—95 днів.

Помірно-теплий охоплює більшу частину території області, яка роз­ташована на Верхньобузькій та Случ-Хоморській височинах. Сума ак­тивних температур від 2450 до 2700°. Кількість опадів у деяких місцях найбільша в області.

Південний теплий займає райони, які прилягають до Дністра. Сума температур за вегетаційний період тут становить не менше 2700°. Кіль­кість опадів і зволоження найменші в області, хоча здебільшого вони оптимальні для розвитку рослин. Зі сніговим покривом 75 днів, а три­валість сонячного сяйва — близько 1900 год. за рік. Особливо теплий клімат у долині Дністра, гирлових ділянках долин його лівих приток. Тут вирощують баштанні культури, абрикоси, персики, виноград, кращі гатунки тютюна тощо.