Корисні копалини Хмельницької області
Хмельницька область багата на різноманітні нерудні корисні копалини. Серед них переважають природні будівельні матеріали, чому сприяють як кристалічні породи Українського щита, так і осадочні комплекси його західного схилу. У межах щита зосереджені поклади гранітів і каоліну. Серед осадочних порід західного схилу щита наявні значні скупчення вапняків, цегельно-черепичних глин і суглинків, пісків, окремі родовища крейди, мергелю, пісковиків, гіпсу, бентонітових глин. Крім цього, в області є поклади торфу, фосфоритів, невеликі рудопроявлення поліметалів, флюориту та інших корисних копалин.
Поклади гранітів зосереджені в основному в Шепетівському, Полонському, Старокостянтинівському та Славутському районах. Тут поширені переважно сірі граніти чудново-бердичівського типу. Їх масиви виходять на денну поверхню або покриті невеликою товщею осадочних утворень і зручні для розробки. Тут працює ряд великих механізованих кар’єрів, продукція яких не тільки задовольняє місцеві потреби у природних кам’яних будівельних матеріалах, але і відправляється в інші райони. В основному граніти переробляються на щебінь, який широко використовується у дорожному будівництві. Найбільші кар’єри для видобутку граніту біля міст Полонного, Шепетівки та сіл Нової Синяви, Кудинки. Ряд невеликих кар’єрів розміщений у долинах річок Случ, Південний Буг, Хомора, Корчик.
Поклади первинних каолінів переважно приурочені до житомирських гранітів і пов’язані з корою їх вивітрювання. Потужність каолінів здебільшого не перевищує 5… 10 м. Найбільш відомі родовища Судимонтське і Купиненське Шепетівського району, Майдан-Волянське та Буртинське Полонського району. Каолін цих родовищ використовується для виробництва вогнетривкої цегли, шамотного порошку та інших виробів.
Вапняки поширені серед відкладів силурійської і неогенової систем.
Поклади вапняків силурійської системи виходять на поверхню у південно-західній частині області в долині Дністра та його лівих приток — Збруча, Жванчика, Смотрича, Тернави, Студениці та ін. Вони зеленувато-сірого і темно-сірого кольору, дуже щільні, скритокристалічні, придатні для виготовлення щебеню, бутового каменю, випалювання вапна тощо. З деяких їхніх відмін можна виготовляти облицювальні плитки. Каменоломні силурійських вапняків є в околицях Кам’янця-Подільського, сіл Великої Слобідки, Устя, Студениці та ін.
Вапняки неогенової системи є в різних районах області, але найбільші поклади їх зосереджені в межах Товтрової гряди. Рифові вапняки Товтрової гряди широко використовуються для виробництва щебеню, випалювання вапна, в цукровій промисловості та для інших потреб. Щільні різновидності цих вапняків мають досить високі декоративні якості — їх можна використовувати для виготовлення облицювальних плиток. Потужність окремих рифових тіл досягає 100…110 м. Найбільші кар’єри для видобування цих вапняків біля сіл Закупне, Нігин, Вербка, Привороття, Гуменці. На базі Гуменецького родовища рифових вапняків працює потужний Кам’янець-Подільський цементний заводі
У складі рифових споруд поширені також органогенно-детритові вапняки, які добре піддаються механічній обробці (розпилюванню, обтесуванню), що дає змогу виготовляти з них стандартні стінові блоки та різноманітні фігурні виробив Потужність вапняків — 10..12 м. Найбільші родовища біля сіл Іванківці та Привороття.
За межами Товтрової гряди багато черепашкових, органогенно-детритових та оолітових вапняків сарматського ярусу невеликої потужності (1,5…5,0 м). Вони використовуються в основному для місцевих будівельних потреб. Усього в області розвідано близько 20 родовищ вапняків, більше половини з них уже розробляється.
У північно-західній частині області (Білогірському районі) наявні значні поклади крейди, а в південно-східній (басейни рік Ушиці та Калюса) — мергелів крейдової системи, які придатні для виробництва цементу.
В області 80 родовищ лесів, лесовидних суглинків і глин четвертинної системи. На цій базі працює ряд заводів по виробництву цегли та черепиці. Значні поклади пластичних глин наявні серед відкладів неогенової системи.
Поклади пісків приурочені до відкладів четвертинної, неогенової, палеогенової і крейдової систем. Найбільше народногосподарське значення мають четвертинні піски. Значні поклади їх є в Славутському районі (Славутське, Крупецьке, Цвітохське родовища). В основному це піски будівельні, придатні для будівельних розчинів, дорожного будівництва тощо. Кварцові піски Славутського родовища можна використовувати для виробництва скла. Неогенові кварцові піски найбільше розвинені у південній частині області, але незначної потужності (2…6 м). їх застосовують у будівництві. Піски палеогенової і крейдової систем (переважно зелені кварцово-глауконітові) поширені менше, промислового значення не мають, але місцями їх теж використовують як будівельний матеріал.
Найбільші поклади пісковиків пов’язані з відкладами верхнього протерозою. Вони відслонюються по Дністру і його лівих притоках Калюсу і Ушиці. Промислова розробка не ведеться, хоч подекуди населення використовує їх для будівельних потреб.
Гіпс є лише у південно-західній частині області, на території Кам’янець-Подільського району. Відомо декілька родовищ гіпсу, пов’язаних з відкладами тортонського ярусу неогенової системи. Гіпс високоякісний, придатний для гіпсування ґрунтів, будівельної справи, медичних та інших потреб. Білі дрібнозернисті різновидності гіпсу можна використовувати для виготовлення облицювальних плиток.
У південно-східній частині області біля с. Стара Ушиця є промислове скупчення бентонітових глин (Пижівське родовище).
Наявність значних покладів окремих видів мінеральної сировини (лесово-суглинистих порід, глин, вапняків, гранітів, каоліну, піску, гіпсу) дає змогу значно розширити виробництво будівельних матеріалів не лише для потреб своєї області, але й для інших районів республіки.
З паливних матеріалів області є значні поклади торфу. Вони приурочені в основному до заболочених частин заплав Хомори, Случі, Південного Бугу, Горині та їх приток.
Скупчення фосфоритів пов’язані з відкладами верхнього протерозою — калюськими верствами (первинні фосфорити) і сеноманського ярусу крейдової системи (перевідкладені кокреції фосфоритів). Найбільші скупчення первинних фосфоритів відомі у відслоненнях по Ушиці від с. Велика Кужелева до с. Сокілець і в пригирловій частині цієї ріки. Перевідкладені фосфорити у сеноманських відкладах є в ряді пунктів Новоушицького, Віньковецького та Ярмолинецького районів. Проте промислових покладів фосфоритів в області не виявлено.