1 рік тому
Немає коментарів

Львівська область багата різноманітними корисними копалинами, які створюють необхідну матеріальну базу для розвитку енергетичної, хіміч­ної та інших галузей промисловості. У Передкарпатті з давніх часів відомі нафта, природний газ, кам’яна і калійна солі.

За останні десятиріччя відкриті нові великі поклади цих корисних копалин, а також родовища вугілля, самородної сірки, будівельних мате­ріалів, мінеральних вод.

Нафта і газ. Нафтові і газові родовища зосереджені в Передкарпатському прогині, хоча нафта є також і в Скибовій зоні Карпат (Східниця, Урич, Стрільбище), а невелике родовище газу відкрито й у девоні Волино-Подільської частини Руської платформи. У Зовнішній зоні Передкарпатського прогину відомі численні газові родовища, які пролягають між Краковецьким і Городоцьким розломами і в смузі біля насуву Внут­рішньої зони. Поклади залягають у антиклінальних структурах, у яких газ міститься у піщаних горизонтах сарматських відкладів, а також поро­дах тортону, крейди і юри. У межах області розвідано 12 родовищ. У Зов­нішній зоні було також відкрито одне нафтове родовище — Коханівське, де з юрських вапняків одержані притоки важкої в’язкої сірчистої нафти.

На Волині і в Побужжі пошуки нафти і газу розпочато порівняно недавно.

Кам’яне вугілля. Північну частину області займає Львівсько-Волинський вугільний басейн. Вугленосні нижньо- і середньокам’яновугільні відклади залягають під товщею крейдяних і юрських порід на глибинах від 250 до 500 мЗагальна площа басейну близько 10 тис. км2Вугільні шари, що досягають максимальної потужності 2,5 мє газовими, довго-полум’яними з калорійністю у межах 6190—8400 і зольністю близь­ко 25%.

Будівництво шахт і допоміжних промислових підприємств тут поча­то в 1949 p., а в 1957 р. перша шахта введена в дію. Тепер кількість їх досягла 20. Вони зосереджені в районі Червонограда, Белза і Сокаля. Крім вугілля, область має також значні запаси торфу, особливо в запла­вах Дністра (між Самбором і Миколаєвом) і Вишні.

Солі. Передкарпатський прогин, крім нафти і газу, має великі ресур­си кам’яної і калійних солей. На території Львівської області виявлено багато родовищ, які пролягають смугою вздовж краю Карпат. Всі вони належать до Бориславської підзони, на поверхні якої поширені воротищенські відклади. Останні майже повсюди соленосні; іноді кам’яна сіль утворює шари, складені з чистої солі, але частіше вона дуже забруднена глинистим матеріалом або утворює цемент у піщаних брекчіях. Калійні солі мають локальне поширення. Потужність шарів, які складаються з комплексу мінералів (сильвін, каїніт, лангбейніт, полігаліт та ін.), змі­нюється від декількох до десятків метрів. Серед розвіданих родовищ (Стебник, Моршин, Доброгостів, Борислав та інші) найбільш інтенсивно розроблюється Стебницьке.

Кухонну сіль виробляють в окремих місцях методом вилуження.

Сірка. У межах Волино-Подільської частини Руської платформи, у смузі, яка прилягає до Зовнішньої зони Передкарпатського прогину, є кілька родовищ самородної сірки (Немирівське, Язівське, Любенське, Роздольське) і численні сіркопрояви. Промислові накопичення сірки всю­ди виявлено в ратинських вапняках, які залягають у верхній частині тираської світи верхнього тортону, часто межують з гіпсами або розмі­щені в середині товщі гіпсів.

Мінеральні води. Важливим природним багатством області є міне­ральні води. Найбільш відомі Моршинські, Трускавецькі і Велико-Любенські джерела, а також Немирівське і Шкло (Див. розділ «Підземні води Львівської області»).