Державні заказники
Державний ландшафтний заказник республіканського значення (буковий праліс) Цецина має площу 430 га, розташований у зеленій зоні Чернівців, на правому березі Пруту. Вузький гребінь височини Цецина витягнутий з півночі на південь на два кілометри і має висоту 537 м н. р. м., відносні висоти становлять 250—300 м. Схили його круті і ускладнені густою сіткою крупно- та середньогорбистих зсувів, серед яких часті заболочені ділянки «мочари» й озера.
Резерват унікальних для Буковини насаджень знаходиться в урочищі «Лунка» Красноїльського лісництва і має площу 105,9 га. Розташований він на краю Карпатських гір і охоплює водозбір верхів’їв Сіретелю. Серед смереково-ялицево-букового лісу трапляються лучні фітоценози. А над долиною Сіретелю при виході з гір височіють скелі — масивні брили вапняків.
До лісівничих пам’яток природи республіканського значення належать, головним чином, ділянки лісу, цінні за своїм видовим складом і такі, що мають важливе водорегулююче та ґрунтозахисне значення:
1) дубовий праліс з дуба скельного віком 180 p., який знаходиться у Валя-Кузьминському лісництві та займає площу 5,0 га;
2) заповідна ділянка дуба скельного у Ревнянському лісництві на схилі височини Цецина площею 40 га;
3) дубово-буковий праліс віком 200 p., площею 10 га Рухотинського лісництва;
4) ялицево-дубовий ліс віком 90 p., площею 21 га, в Їжівцівському
лісництві;
5) буковий ліс урочища Яворів у Вижницькому лісництві (площею
85,3 га);
6) буково-ялицево-смерековий ліс — висотно-зональна смуга в урочищі «Буковина» — 10 га (Шепітське лісництво);
7) бучини, розташовані у східній частині області в Рухотинському лісництві (виділи площею 33 і 60 га);
8) міжрічанський ландшафтно-лісівничий комплекс, утворений смереко-буково-ялицевими насадженнями навколо штучних ставків на площі 10 га, має науково-естетичне значення.
З історико-геологічних пам’яток відома карстова печера на березі Дністра (с. Баламутівка) з наскельними малюнками.
Ботаніко-геологічні пам’ятки наявні біля с. Хрещатик на схилі Дністра з виходом на поверхню девонських пісковиків, силурійських сланців та третинних вапняків.
Мартинівський ботаніко-геологічний виділ у долині р. Чорний Потік (правої притоки Дністра біля с. Погорілівка). Виходи гіпсів у долині утворили круті схили, на яких збереглася рідкісна для Буковини степова рослинність. Площа 35 га.
Ботанічні пам’ятки природи місцевого значення: 1) група вікових дубів урочища Банчени (колгосп «Перемога») Глибоцького району — 24 екземпляри, віком 120—250 p.;
2) смереково-ялицеве насадження у Селятинському лісництві площею 4 га (кв. 39) віком 80 p.;
3) модринове насадження віком 150 p., площею 0,9 га у Межи-річському лісництві;
4) куртини тису ягідного віком 150 р. у Кучерівському лісництві. Геологічні: 1) скеля «Протяте каміння» у Вижницькому районі.
Рідкісний зразок форм вивітрювання;
2) печера Довбуша біля с. Підзахаричі, розташована в пригребневій частині хребта. Від печери відкривається панорама м. Вижниці;
3) скеля «Кам’яна багачка» в с. Усть-Путила, рідкісний зразок форми вивітрювання, пов’язаний з легендою;
4) скеля «Камінь Довбуша» в с. Розтоки Путильського району — вертикальне відслонення гірських порід, поставлених «на голову»;
5) камінь «Жаба» знаходиться на правому березі Черемошу на північній околиці с. Мариничі Путильського району. Брила пісковику розміром ЗХ6 м.
Пам’ятки садово-паркового мистецтва: 1) Ботанічний сад Чернівецького державного університету, заснований в 1877 p., складається з двох ділянок площею по 3,5 га. Нараховує більш як 600 видів дерев і чагарників. Дерева: болотний кипарис, каштан їстивний, тюльпанове дерево, платани, магнолії, бук червонолистий, черешня японська, тсуга канадська, гліцинія китайська тощо. Тут багата флора трав’янистих і культурних декоративних рослин, частина яких висаджена на спеціальних альпінаріях і кам’янистих гірках. Функціонують лабораторії, теплиці, музей, гербарій, нове приміщення оранжереї.
2) Дендропарк Сторожинецького лісового технікуму, заснований в 1912 p., має до 800 видів і форм дерев. Один з цікавих і багатих дендраріїв України. Займає площу 11,5 га. Велика і різноманітна колекція хвойних дерев, близько 20 видів кленів, 40 видів кизилників, багаті зібрання водяних та декоративних рослин. Рідкісними рослинами є шизандра китайська, ялина сербська, садові форми бука тощо.
3) Берегометський парк у підгір’ї, хоч невеликий за площею (3 га), але дуже цінний за складом порід. Парк засновано у 1890 р. З рідкісних дерев тут росте ялина балканська, ялівець віргін-ський, тсуга канадська, тис, гінкго, а також тюльпанове дерево.
4) Красноїльський парк має площу 12 га. Трапляються такі рідкісні для УРСР породи, як модрина тонколускувата, гінкго дволопатеве, липа розсіченолиста.
Місто Чернівці має добре впорядковані сім скверів. Міський парк культури ім. Калініна розмістився на площі 15 га. Один з кращих і цінних парків міста, в якому знаходиться більше 115 видів дерев, серед них платани, магнолії, бундук, верба вавілонська, дуб червоний, явір, бук тощо. На правому березі Пруту розміщений лісопарк Гореча, який займає площу 108 га. У складі насаджень дуб, граб, клен, липа, акація, ясен. Окремі дуби віком до 400 p., буки — до 100 р. Він має велике значення для закріплення правого схилу долини Пруту. До лісопарку підведено тролейбус і він став улюбленим місцем відпочинку населення. Великою популярністю серед населення користується долина Валя Кузьмина.
Але слід мати на увазі, що природоохоронна робота повсякденна і є ще багато завдань, які потребують розв’язання. Наприклад, необхідно провести:
1) повний облік і впорядкування джерел, в першу чергу в лісостепових і передгірських районах області. За час господарського освоєння території області дуже багато джерел зникло — замулено, навмисне засипано. Все це призвело до різкого зменшення живлення річок як дрібних, подібних до Совиці, Рингача тощо, так і до зменшення головних річок області — Пруту, Сірету, Черемошу, Дністра. Треба існуючі джерела впорядкувати (каптувати), зробити бетонні цямрини, побудувати жолоби і лотки тощо. Слід, опитуючи старожилів, виявити зниклі джерела і по можливості їх відновити і впорядкувати. Цю роботу, слід започаткувати школам за допомогою колгоспів та громадськості;
2) впорядкування кар’єрів, в яких видобувають будівельні матеріали. В області є понад 50 закинутих кар’єрів, які при невеликих затратах на їх рекультивацію могли б бути перетворені на водойми, спортмайданчики, залісені і використані для прикраси ландшафтів і для відпочинку. Зараз в області є більше 140 діючих кар’єрів по видобутку глини, вапняку, гравію, гіпсу, дуже багато дрібних кар’єрів місцевого користування. І переважна більшість з них не впорядкована, що дуже сприяє зародженню ярів, забрудненню річок і повітря, спричиняється до утворення зсувів тощо.
Цими рекомендаціями не вичерпуються завдання по охороні природи. Ми завжди мусимо пам’ятати слова Л. І. Брежнєва на XXV з’їзді КПРС про необхідність облагороджувати природу, допомагати природі повніше розкривати її життєві сили.