3 роки тому
Немає коментарів

Державний ландшафтний заказник республіканського зна­чення (буковий праліс) Цецина має площу 430 га, розташований у зеленій зоні Чернівців, на правому березі Пруту. Вузький гребінь височини Цецина витягнутий з півночі на південь на два кілометри і має висоту 537 м н. р. м., відносні висоти становлять 250—300 м. Схили його круті і ускладнені густою сіткою крупно- та середньогорбистих зсувів, серед яких часті заболочені ділянки «мочари» й озера.

Резерват унікальних для Буковини насаджень знаходиться в уро­чищі «Лунка» Красноїльського лісництва і має площу 105,9 га. Роз­ташований він на краю Карпатських гір і охоплює водозбір верхів’їв Сіретелю. Серед смереково-ялицево-букового лісу трапляються лучні фітоценози. А над долиною Сіретелю при виході з гір височіють скелі — масивні брили вапняків.

До лісівничих пам’яток природи республіканського значення на­лежать, головним чином, ділянки лісу, цінні за своїм видовим скла­дом і такі, що мають важливе водорегулююче та ґрунтозахисне зна­чення:

1) дубовий праліс з дуба скельного віком 180 p., який знаходиться у Валя-Кузьминському лісництві та займає площу 5,0 га;

2) заповідна ділянка дуба скельного у Ревнянському лісництві на схилі височини Цецина площею 40 га;

3) дубово-буковий праліс віком 200 p., площею 10 га Рухотинського лісництва;

4) ялицево-дубовий ліс віком 90 p., площею 21 га, в Їжівцівському

лісництві;

5) буковий ліс урочища Яворів у Вижницькому лісництві (площею

85,3 га);

6) буково-ялицево-смерековий ліс — висотно-зональна смуга в уро­чищі «Буковина» — 10 га (Шепітське лісництво);

7) бучини, розташовані у східній частині області в Рухотинському лісництві (виділи площею 33 і 60 га);

8) міжрічанський ландшафтно-лісівничий комплекс, утворений сме­реко-буково-ялицевими насадженнями навколо штучних ставків на пло­щі 10 га, має науково-естетичне значення.

З історико-геологічних пам’яток відома карстова печера на березі Дністра (с. Баламутівка) з наскельними малюнками.

Ботаніко-геологічні пам’ятки наявні біля с. Хрещатик на схилі Дні­стра з виходом на поверхню девонських пісковиків, силурійських слан­ців та третинних вапняків.

Мартинівський ботаніко-геологічний виділ у долині р. Чорний Потік (правої притоки Дністра біля с. Погорілівка). Виходи гіпсів у долині утворили круті схили, на яких збереглася рідкісна для Буко­вини степова рослинність. Площа 35 га.

Ботанічні пам’ятки природи місцевого значення: 1) група вікових дубів урочища Банчени (колгосп «Перемога») Глибоцького району — 24 екземпляри, віком 120—250 p.;

2) смереково-ялицеве насадження у Селятинському лісництві пло­щею 4 га (кв. 39) віком 80 p.;

3) модринове насадження віком 150 p., площею 0,9 га у Межи-річському лісництві;

4) куртини тису ягідного віком 150 р. у Кучерівському лісництві. Геологічні: 1) скеля «Протяте каміння» у Вижницькому районі.

Рідкісний зразок форм вивітрювання;

2) печера Довбуша біля с. Підзахаричі, розташована в пригребневій частині хребта. Від печери відкривається панорама м. Вижниці;

3) скеля «Кам’яна багачка» в с. Усть-Путила, рідкісний зразок форми вивітрювання, пов’язаний з легендою;

4) скеля «Камінь Довбуша» в с. Розтоки Путильського району — вертикальне відслонення гірських порід, поставлених «на голову»;

5) камінь «Жаба» знаходиться на правому березі Черемошу на північній околиці с. Мариничі Путильського району. Брила пісковику розміром ЗХ6 м.

Пам’ятки садово-паркового мистецтва: 1) Ботанічний сад Чернівецького державного університету, заснований в 1877 p., складається з двох ділянок площею по 3,5 га. Нараховує більш як 600 видів дерев і чагарників. Дерева: болотний кипарис, каштан їстивний, тюльпанове дерево, платани, магнолії, бук червонолистий, че­решня японська, тсуга канадська, гліцинія китайська тощо. Тут багата флора трав’янистих і культурних декоративних рослин, частина яких висаджена на спеціальних альпінаріях і кам’янистих гірках. Функ­ціонують лабораторії, теплиці, музей, гербарій, нове приміщення оранжереї.

2) Дендропарк Сторожинецького лісового тех­нікуму, заснований в 1912 p., має до 800 видів і форм дерев. Один з цікавих і багатих дендраріїв України. Займає площу 11,5 га. Велика і різноманітна колекція хвойних дерев, близько 20 видів кленів, 40 видів кизилників, багаті зібрання водяних та декоративних рослин. Рідкісними рослинами є шизандра китайська, ялина сербська, садові форми бука тощо.

3) Берегометський парк у підгір’ї, хоч невеликий за пло­щею (3 га), але дуже цінний за складом порід. Парк засновано у 1890 р. З рідкісних дерев тут росте ялина балканська, ялівець віргін-ський, тсуга канадська, тис, гінкго, а також тюльпанове дерево.

4) Красноїльський парк має площу 12 га. Трапляються такі рідкісні для УРСР породи, як модрина тонколускувата, гінкго дво­лопатеве, липа розсіченолиста.

Місто Чернівці має добре впорядковані сім скверів. Міський парк культури ім. Калініна розмістився на площі 15 га. Один з кращих і цінних парків міста, в якому знаходиться більше 115 видів дерев, серед них платани, магнолії, бундук, верба вавілонська, дуб червоний, явір, бук тощо. На правому березі Пруту розміщений лісопарк Гореча, який займає площу 108 га. У складі насаджень дуб, граб, клен, липа, акація, ясен. Окремі дуби віком до 400 p., буки — до 100 р. Він має велике значення для закріплення правого схилу долини Пруту. До лісопарку підведено тролейбус і він став улюбленим місцем відпочинку населення. Великою популярністю серед населення користується до­лина Валя Кузьмина.

Але слід мати на увазі, що природоохоронна робота повсякденна і є ще багато завдань, які потребують розв’язання. Наприклад, необхід­но провести:

1) повний облік і впорядкування джерел, в першу чергу в лісосте­пових і передгірських районах області. За час господарського освоєння території області дуже багато джерел зникло — замулено, навмисне засипано. Все це призвело до різкого зменшення живлення річок як дрібних, подібних до Совиці, Рингача тощо, так і до зменшення голов­них річок області — Пруту, Сірету, Черемошу, Дністра. Треба існуючі джерела впорядкувати (каптувати), зробити бетонні цямрини, побуду­вати жолоби і лотки тощо. Слід, опитуючи старожилів, виявити зниклі джерела і по можливості їх відновити і впорядкувати. Цю роботу, слід започаткувати школам за допомогою колгоспів та громадськості;

2) впорядкування кар’єрів, в яких видобувають будівельні мате­ріали. В області є понад 50 закинутих кар’єрів, які при невеликих за­тратах на їх рекультивацію могли б бути перетворені на водойми, спорт­майданчики, залісені і використані для прикраси ландшафтів і для відпочинку. Зараз в області є більше 140 діючих кар’єрів по видобутку глини, вапняку, гравію, гіпсу, дуже багато дрібних кар’єрів місцевого користування. І переважна більшість з них не впорядкована, що дуже сприяє зародженню ярів, забрудненню річок і повітря, спричиняється до утворення зсувів тощо.

Цими рекомендаціями не вичерпуються завдання по охороні при­роди. Ми завжди мусимо пам’ятати слова Л. І. Брежнєва на XXV з’їзді КПРС про необхідність облагороджувати природу, допомагати природі повніше розкривати її життєві сили.

comments powered by HyperComments