7 років тому
Немає коментарів

Охорона природного середовища стала в нашій країні все­народною справою. Питаннями, пов’язаними з охороною природи та раціональним використанням природних ресурсів, займаються спеціа­лісти більшості галузей народного господарства. У Конституції (Основ­ному Законі) СРСР записано: «В інтересах нинішнього і майбутніх поколінь в СРСР здійснюються необхідні заходи для охорони і науково обґрунтованого, раціонального використання землі та її надр, водних ресурсів, рослинного і тваринного світу, для збереження в чистоті по­вітря і води, забезпечення відтворення природних багатств і поліпшен­ня середовища, яке оточує людину».

Правильна й ефективна організація природоохоронної роботи, нау­кове обґрунтування найбільш раціональних напрямків природокористу­вання можуть бути здійснені насамперед за умови ґрунтовного знання природних умов, їхньої специфіки і відмін в окремих регіонах країни (республіках, адміністративних областях, районах). Саме цей критерій ліг в основу написання нашої книжки.

Закарпаття — це область, природою якої цікавляться не тільки науковці та спеціалісти тієї чи іншої галузі господарства, але й знач­ною мірою широкі верстви населення. Мальовничі краєвиди Карпат, цілющі джерела, чудовий клімат, своєрідна архітектура сприяють ве­ликому напливу туристів і відпочиваючих. їм необхідно по-можливості повно розповісти про особливості природи Закарпаття та застерегти від навмисного чи ненавмисного її псування і нищення.

На сьогодні проведені великі та різноманітні дослідження природи Закарпатської області. Вивчена геологічна будова, корисні копалини, рельєф, клімат, поверхневі та підземні води, рослинний і тваринний світ, ґрунти, природні ландшафти. Результати цих досліджень опублі­ковані у різноманітних спеціальних виданнях: наукових записках, збір­никах конференцій тощо, і тому майже недоступні для широкого кола читачів, які цікавляться природою області.

Авторський колектив, що складається зі спеціалістів-природознавців, поставив перед собою завдання зібрати та систематизувати ці розріз­нені матеріали, щоб розповісти читачам про прекрасну природу За­карпаття, її особливості та завдання раціонального природокористу­вання. Матеріал до книжки підготували науковці львівських, черні­вецьких, івано-франківських та одеських наукових і навчальних закладів. «Передмову», «Загальний огляд», «Ландшафти і природні райони» написав проф. Львівського університету К. І. Гереyчук, «Геологічну бу­дову і корисні копалини» — ст. наук, співроб. Українського науково-дослідного геологорозвідувального інституту С. С. Круглов, «Мінераль­ні води» — наук, співроб. Одеського науково-дослідного інституту курортології І. М. Койнов, «Четвертинні відклади» — проф. Івано-Франківського інституту нафти і газу О. М. Адаменко, «Геоморфоло­гію» — доц. Львівського політехнічного інституту М. С. Демедюк, «Клі­мат» — доц. Львівського університету Г. Л. Проць, «Поверхневі води» — доц. Чернівецького університету М. І. Кирилюк, «Рослинність» і «Охо­рона природи» — д-р біол. наук С. М. Стойко, «Фауну хребетних» — проф. Львівського медичного інституту К. А. Татаринов, «Грунти» — доц. Львівського університету С. В. Трохимчук.

Значну допомогу у виконанні цієї роботи надали наук, співроб. від­ділу охорони природи Інституту ботаніки АН УРСР П. Р. Третяк, який написав підрозділ книги «Снігові лавини та сніжники», доц. Львівсь­кого університету Ю. П. Єрмоленко, що зробив ряд фотознімків для цієї книжки. Старші лаборанти географічного факультету Львівського університету М. Й. Мілянич, М. М. Пакуля, М. І. Сиротюк допомогли виготовити картографічні схеми та укласти список літератури. Усім згаданим товаришам науковий редактор книги висловлює щиру подяку. Окремо висловлюємо подяку доц. Львівського університету М. М. Кой­нову за цінні поради щодо змісту рукопису, які сприяли поліпшенню книжки.