Фердінанд Петрович Врангель
(УВАГА!!! ДАНА КНИГА МІСТИТЬ ЕЛЕМЕНТИ КОМУНІСТИЧНОЇ ПРОПАГАНДИ)
Фердінанд Петрович Врангель
Фердінанд Петрович Врангель народився у м. Пскові в 1796 р. У 1807 р. Фердінанд Петрович залишився круглим сиротою. У 1810 р. родичі віддали його до Морського корпусу.
Цікаві розповіді про невідомі краї учасника кругосвітньої морської подорожі Крузенштерна залишили глибокий слід на вразливого юнака.
В липні 1815 р. Врангель блискуче закінчив Морський корпус. Молодого мічмана було призначено на корабель «Автроил», який стояв тоді в Ревелі.
Через деякий час Врангель дізнався, що під командою В. М. Головніна готується кругосвітня подорож на шлюпі «Камчатка». Він вирішив здійснити свою давню мрію. На заочне клопотання про прийняття Врангеля до складу команди «Камчатки» Головнін відповів негативно. Тоді Врангель за годину до виходу «Автроила» з Ревеля подає рапорт про хворість і… зникає. Розгніваний адмірал наказує знайти Врангеля і доставити на корабель. Але Врангель у цей час уже плив на невеликому судні до Петербурга з 15 крб. у кишені. Тут він особисто звертається до В. М. Головніна з проханням взяти його в подорож. Головнін погоджується і зараховує Фердінанда Петровича молодшим офіцером «Камчатки». Мрія юнака здійснилась.
У серпні 1817 р. шлюп «Камчатка» вийшов у море і два роки був у подорожі.
Карта подорожей Ф.П. Врангеля
Служба на «Камчатці» була великою школою для Врангеля; він виявив себе здібним морським офіцером. На пропозицію Головніна його призначають начальником експедиції для дослідження берегів маловідомого на початку XIX ст. північно-східного Сибіру.
Цю подорож, яка тривала 5 років (1820— 1824), Врангель описав у своїй праці «Путешествие по северным берегам Сибири и по Ледовитому морю, совершенное в 1820, 1821, 1822, 1823 и 1824 годах зкспедицией под начальством флота лейтенанта Ф. П. Врангеля».
Через деякий час після повернення з подорожі Врангель. подав прохання про повторну подорож на північ. Але йому відмовили. Тоді Головнін, який удруге готувався до кругосвітньої подорожі, призначив Врангеля командиром військового транспорту «Кроткий».
«Кроткий» вийшов у подорож 23 серпня 1825 р. для доставки на Камчатку вантажу, а у вересні 1827 р. повернувся до Кронштадта.
В 1828 р. Врангель їде на Аляску на посаду управителя російських володінь.
За час свого перебування на Алясці Врангель дуже багато зробив для місцевого населення. Він дбав про поліпшення його життя, будував школи, лікарні; він не залишав жодної скарги без розгляду.
Одночасно Врангель займався і науковою роботою, вивчаючи життя і побут місцевого населення. На цьому матеріалі він надрукував у 1839 р. в журналі «Сын Отечества» працю «Обитатели северо-западных берегов Америки».
У 1838 р. Врангель залишив Аляску і виїхав до Петербурга. Тут його призначили керівником справ Російсько-американської компанії, а з 1840 p.— директором. На цій посаді він пробув до 1849 p., ставши контр-адміралом.
Після повернення з Аляски Врангель зустрівся в Петербурзі з своїм старим другом Літке. У них виникає думка створити центр, який міг би керувати російськими дослідниками. Так у 1845 р. виникло Російське Географічне товариство, яке користувалося широкою популярністю. Одним із засновників товариства був Ф. II. Врангель.
У 1849 р. Врангель виходить у відставку.
Через кілька років 58-річному віце-адміралові запропонували посаду директора гідрологічного департаменту. Врангель погодився і цілком віддався роботі.
У 1855 р. його було призначено морським міністром і членом Державної ради. Незабаром він одержав звання адмірала.
Роки важкої напруженої праці даються взнаки. Врангель почав хворіти і в 1864 р. змушений був залишити роботу.
25 травня 1870 p., на 74-му році свого життя, Ф. П. Врангель помер.
Врангель любив російський народ і бачив у ньому енергійного і невтомного борця за краще майбутнє. Сам Врангель усе своє життя віддав науці і російському флотові.
У своїй праці «Путешествие по северным берегам Сибири» він з гордістю говорив: «Обширний простір земної кулі, що міститься між Білим морем і Берінговою протокою, майже на 145° довготи по матерому берегу північної Європи й Сибіру відкрито й описано росіянами». Він говорив, що багато іноземців прагнули пройти через Північний Льодовитий океан, але далі Карського моря вони пробитися не могли. Вони або поверталися назад, або гинули у кригах північних морів. Лише російські люди, перемагаючи всі труднощі у боротьбі з суворою природою, досягли своєї мети.
Подорож Ф. П. Врангеля до північних берегів Сибіру в 1820—1824 pp. мала велике наукове значення.
Метою цієї експедиції було не тільки вивчити узбережжя від гирла р. Колими на схід до Колючинської губи, в районі Медвежих островів, а й відшукати землю на північ від Чукотського півострова. Він повинен був також визначити, чи сполучається Азія з Америкою.
Під час експедиції Врангель не знайшов острова, але точно визначив його місцеположення. Через це відкритий Лангом через 40 років острів на північ від Чукотки було названо островом Врангеля.
Ф. П. Врангель зібрав дуже цінний матеріал про маловідомий на той час район північно-східного Сибіру. Його карти не втратили свого значення і тепер. Врангель перший відзначив вплив Північного Льодовитого океану на клімат Росії. Він заснував першу метеорологічну станцію на півночі Якутії. Його праці з астрономії, геодезії, навігації, гідрографії відзначаються надзвичайною точністю.
Коли Державний адміралтейський департамент запропонував академікові Шуберту висловити свою думку про астрономічні праці Врангеля, то він, ознайомившись з ними, був здивований точністю визначених координат. Всього Врангель визначив 110 астрономічних пунктів.
Врангель наніс на карту узбережжя від гирла р. Колими на схід. На захід від Колими провадив роботу із своєю групою лейтенант Анжу. На підставі картографічних даних Врангеля та Анжу в Петербурзі було складено нові карти узбережжя.
Праця Врангеля дістала широке визнання не тільки на батьківщині, а й за кордоном. Яскраві картини суворої північної природи, нариси побуту та звичаїв місцевого населення, написані літературною мовою,— все це зробило його книгу дуже популярною, і перше видання розійшлося дуже швидко.
У своїй праці «Средства достижения полюса» Ф. П. Врангель задовго до Пірі вказав на можливість досягнення на собаках Північного полюса з північного берега Гренландії.
Великий розум, кипуча енергія, непоборна воля характерні для Врангеля. Йому, як патріоту своєї батьківщини, свого великого народу, якому він віддав своє багатогранне життя, по праву належить почесне місце серед видатних російських діячів минулого століття.