Григорій Юхимович Грумм-Гржимайло
(УВАГА!!! ДАНА КНИГА МІСТИТЬ ЕЛЕМЕНТИ КОМУНІСТИЧНОЇ ПРОПАГАНДИ)
Серед численних російських дослідників величезних просторів Центральної Азії одне з перших місць посідає Григорій Юхимович Грумм-Гржимайло. Поряд з П. П. Семеновим-Тян-Шанським, О. П. Федченком, М. О. Сєверцовим, М. М. Пржевальським, І. В. Мушкетовим, В. І. Роборовським та П. К. Козловим він вписав блискучі сторінки в історію російських географічних досліджень Азії.
Народився Григорій Юхимович у I860 р. в Петербурзі в сім’ї службовця. Коли йому було 10 років, помер його батько. Хлопцеві, як старшому в сім’ї, довелося поєднувати навчання у військовій гімназії з роботою, щоб утримувати сім’ю.
У 1879 р. Григорій Юхимович успішно закінчив військову гімназію. Цілком природно, що після закінчення цієї гімназії його чекала військова кар’єра. Але він вирішив вступити до університету. За 10 місяців Григорій Юхимович опанував латинську та грецьку мови і добре склав іспити на атестат зрілості. Він вступив на природничий відділ фізико-математичного факультету. В університеті Григорій Юхимович старанно вчився під керівництвом видатних професорів, працював у хімічній лабораторії, захоплювався зоологією безхребетних, особливо комах, багато читав, влітку збирав ентомологічні колекції в Криму, куди його було відряджено для боротьби з філоксерою, а поруч з цим давав приватні уроки, щоб мати потрібні засоби існування.
Після кримського відрядження (1881 р.) Грумм-Гржимайло написав свою першу наукову працю— «Несколько слов о чешуйчатокрылых Крыма». Коли він закінчував університет, йому трапилась нагода взяти участь у науковій експедиції в Середню Азію, яка намічалася на весну 1884 р. Григорій Юхимович спішно складає університетські іспити, стає кандидатом природничих наук і 14 лютого їде в Середню Азію.
Середню Азію вже 15 років досліджували російські вчені-мандрівники. Грумм-Гржимайло маї! лише перевірити зібраний його попередниками матеріал.
Перш ніж вирушити в експедицію, він старанно ознайомився з усією географічною літературою про Середню Азію.
Протягом 1884—1887 pp. Грумм-Гржимайло дослідив велику територію в гірській частині Середньої Азії, в тому числі Памір. Він провадив геодезичне знімання, метеорологічні та етнографічні спостереження, збирав зоологічні, зокрема, ентомологічні колекції.
Про наслідки своїх середньоазіатських експедицій він докладно написав у кількох творах. Географічне товариство високо оцінило його дослідницькі заслуги; воно зарахувало його в свої дійсні члени і нагородило срібною медаллю.
Протягом 1888 р. Грумм-Гржимайло досліджував Середній Урал і зібрав велику ентомологічну колекцію.
У 1889—1890 pp. Григорій Юхимович разом із своїм братом Михайлом, кількома козаками та двома перекладачами здійснив велику подорож у Центральну Азію. Вирушивши з Джаркента, він пройшов через Кульджу в Урумчі, дослідив північний схил Нянь-Шаню, дійшов до верхньої течії Хуанхе і озера Куку-Нор, звідти через Урумчі повернувся до Росії.
Під час цієї подорожі Грумм-Гржимайло зробив кілька цікавих відкриттів та досліджень. Він піднявся на вкриту вічним снігом ще невідому європейцям священну у китайців гору Богдо-Ола (3680 м).
Трохи на північ від Тянь-Шаню, у Джунгарській пустині, брати Грумм-Гржимайло натрапили на диких «коней Пржевальського» і першими з європейців піймали чотири екземпляри.
На південь від Тянь-Шаню експедиція відкрила Люкчунську западину, яка лежить на 130 метрів нижче від рівня моря. Разом з тим експедиція здійснила геодезичне знімання 7250 кмшляху, зробила 140 гіпсометричних вимірювань, постійно провадила метеорологічні спостереження, зібрала великі колекції тварин, рослин і гірських порід, зібрала цікавий етнографічний матеріал.
У 1891 р. Григорій Юхимович прочитав на засіданні Географічного товариства захоплюючу доповідь про свою центральноазіатську експедицію.
У 1891 р. Географічне товариство нагородило його премією імені М. М. Пржевальського. Крім того йому було призначено довічну пенсію.
З 1891 р. Грумм-Гржимайло займається опрацюванням матеріалів своїх експедицій.
У 1893 p., у зв’язку з прокладанням Сибірської магістралі, йому було доручено докладно описати мало відому на той час Амурську область. Це доручення Григорій Юхимович виконав блискуче. Він зібрав великий друкований матеріал з географії, історії та економіки цієї області і, науково опрацювавши його, склав єдиний докладний нарис. Це був дуже цінний твір, який не втратив свого значення й тепер.
З 1894 р. Грумм-Гржимайло продовжує опрацьовувати матеріал своїх центральноазіатських експедицій. У 1896 р. вийшов, нарешті, з друку перший том його «Описання путешествия в Западный Китай». Після виходу цієї книги Нідерландське географічне товариство обрало Григорія Юхимовича своїм почесним членом. Пізніше виходить другий том «Описання путешествия в Западный Китай». Крім того, Грумм-Гржимайло друкує в журналах «Исторический вестник», «Русский вестник», в газеті «С.-Петербургские ведомости» ряд статей з географії, економіки, історії.
У 1903 р. Грумм-Гржимайло здійснює велику подорож у Західну Монголію й Урянхайський край (тепер Тувінська авт. область). Подорож ця мала дві мети: вивчити умови нашої торгівлі з монголами (за дорученням міністерства фінансів) і провести там всебічні наукові дослідження (за дорученням Географічного товариства). Григорій Юхимович виконав ці доручення і привіз багатий науковий матеріал.
Після повернення з відрядження Грумм-Гржимайло продовжує свою літературно-наукову діяльність. Він пише кілька наукових творів, в яких особливу увагу звертає на історичну географію Азії. У цій галузі Григорій Юхимович стає авторитетом як на батьківщині, так і за кордоном.
У 1907 р. вийшов з друку 3-й том «Описання путешествия в Западный Китай». За цю книгу Географічне товариство нагородило Григорія Юхимовича в 1908 р. Костянтинівською медаллю, а через два роки обрало його своїм почесним членом.
У 1908 р. Грумм-Гржимайло, за дорученням Міністерства фінансів, проїхав по Амуру від Срєтенська до гирла. В 1911 р. він обслідував Копет-Даг та південне узбережжя Каспійського моря; у 1912 р. досліджував Ленкорань та Каре, в 1913 р.— Далекий Схід, у 1914 р.— Саяни та Туву, де був присутній при закладанні міста Бєлоцарська (тепер Кизил).
У 1914 р. вийшов з друку перший том праці Грумм-Гржимайла «Западная Монголия и Урянхайский край».
Велику Жовтневу соціалістичну революцію Грумм-Гржимайло зустрів з радістю. Незважаючи на труднощі перших років радянської влади, він наполегливо працював. Уже в 1919 р. він закінчив 2-й том своєї праці «Западная Монголия и Урянхайский край». Ця праця була надрукована в 1926 р. В цьому ж році Грумм-Гржимайло закінчив перший випуск 3-го тома цієї монографії про Монголію.
Крім того, в роки радянської влади Грумм-Гржимайло публікує багато наукових статей у журналах «Новий Восток», «Краеведение».
У 1928 р. Григорій Юхимович за проханням Ученого комітету МНР написав докладну «Історію монголів» для монгольських середніх шкіл, а в 1930 р. склав історичний атлас до цього курсу. Одночасно він написав цілий ряд статей для енциклопедичного словника «Гранат».
У 1930 р. вийшов з друку 2-й випуск третього тома монографії про Монголію і Туву. За великі наукові заслуги Радянський уряд присвоїв Грумм-Гржимайлові звання заслуженого діяча науки.
21 березня 1930 р. наше Географічне товариство разом з усім науковим світом святкувало 50-річний ювілей науково-дослідницької діяльності Грумм-Гржимайла.
Останні роки свого життя Григорій Юхимович також віддає наполегливій роботі на користь свого народу.
Восени 1935 р. Григорій Юхимович тяжко захворів і 3 березня 1936 р. помер.
В експедиційній та науковій діяльності Григорій Юхимович Грумм-Гржимайло виявив чудові якості мандрівника і вченого; спостережливість, величезну енергію невтомного дослідника, широкий кругозір, сумлінність у роботі, дивовижну працездатність, а також хист письменника. Його колекції відзначаються повнотою і класичною обробкою.
Грумм-Гржимайло був одним з найвидатніших дослідників Азії, і його можна поставити поряд з великим Пржевальським. Своєю кипучою, самовідданою і плодотворною діяльністю він прославив свою Батьківщину, яку палко любив.