(УВАГА!!! ДАНА КНИГА МІСТИТЬ ЕЛЕМЕНТИ КОМУНІСТИЧНОЇ ПРОПАГАНДИ)

Григорій Юхимович Грумм-Гржимайло

Григорій Юхимович Грумм-Гржимайло

Серед численних російських дослідників величезних просторів Центральної Азії одне з перших місць посідає Григорій Юхимович Грумм-Гржимайло. Поряд з П. П. Се­меновим-Тян-Шанським, О. П. Федченком, М. О. Сєверцовим, М. М. Пржевальським, І. В. Мушкетовим, В. І. Роборовським та П. К. Козловим він вписав блискучі сторінки в історію російських географічних дослі­джень Азії.

Народився Григорій Юхимович у I860 р. в Петербурзі в сім’ї службовця. Коли йому було 10 років, помер його батько. Хлопцеві, як старшому в сім’ї, довелося поєднувати на­вчання у військовій гімназії з роботою, щоб утримувати сім’ю.

У 1879 р. Григорій Юхимович успішно закін­чив військову гімназію. Цілком природно, що після закінчення цієї гімназії його чекала військова кар’єра. Але він вирішив вступити до університету. За 10 місяців Григорій Юхи­мович опанував латинську та грецьку мови і добре склав іспити на атестат зрілості. Він вступив на природничий відділ фізико-математичного факультету. В університеті Григорій Юхимович старанно вчився під керівництвом видатних професорів, працював у хімічній лабораторії, захоплювався зоологією безхре­бетних, особливо комах, багато читав, влітку збирав ентомологічні колекції в Криму, куди його було відряджено для боротьби з філоксе­рою, а поруч з цим давав приватні уроки, щоб мати потрібні засоби існування.

Після кримського відрядження (1881 р.) Грумм-Гржимайло написав свою першу на­укову працю— «Несколько слов о чешуйчато­крылых Крыма». Коли він закінчував універ­ситет, йому трапилась нагода взяти участь у на­уковій експедиції в Середню Азію, яка наміча­лася на весну 1884 р. Григорій Юхимович спіш­но складає університетські іспити, стає канди­датом природничих наук і 14 лютого їде в Се­редню Азію.

Середню Азію вже 15 років досліджували російські вчені-мандрівники. Грумм-Гржимайло маї! лише перевірити зібраний його попередни­ками матеріал.

Перш ніж вирушити в експедицію, він ста­ранно ознайомився з усією географічною літе­ратурою про Середню Азію.

Протягом 1884—1887 pp. Грумм-Гржимайло дослідив велику територію в гірській частині Середньої Азії, в тому числі Памір. Він провадив геодезичне знімання, метеорологічні та етно­графічні спостереження, збирав зоологічні, зокрема, ентомологічні колекції.

Карта подорожей Г.Ю. Грумм-Гржимайла

Карта подорожей Г.Ю. Грумм-Гржимайла

Про наслідки своїх середньоазіатських експе­дицій він докладно написав у кількох творах. Географічне товариство високо оцінило його дослідницькі заслуги; воно зарахувало його в свої дійсні члени і нагородило срібною ме­даллю.

Протягом 1888 р. Грумм-Гржимайло дослі­джував Середній Урал і зібрав велику енто­мологічну колекцію.

У 1889—1890 pp. Григорій Юхимович разом із своїм братом Михайлом, кількома козаками та двома перекладачами здійснив велику подо­рож у Центральну Азію. Вирушивши з Джаркента, він пройшов через Кульджу в Урумчі, дослідив північний схил Нянь-Шаню, дійшов до верхньої течії Хуанхе і озера Куку-Нор, звідти через Урумчі повернувся до Росії.

Під час цієї подорожі Грумм-Гржимайло зробив кілька цікавих відкриттів та досліджень. Він піднявся на вкриту вічним снігом ще неві­дому європейцям священну у китайців гору Богдо-Ола (3680 м).

Трохи на північ від Тянь-Шаню, у Джунгарській пустині, брати Грумм-Гржимайло натра­пили на диких «коней Пржевальського» і пер­шими з європейців піймали чотири екземпляри.

На південь від Тянь-Шаню експедиція від­крила Люкчунську западину, яка лежить на 130 метрів нижче від рівня моря. Разом з тим експедиція здійснила геодезичне знімання 7250 кмшляху, зробила 140 гіпсометричних вимірювань, постійно провадила метеорологічні спостереження, зібрала великі колекції тварин, рослин і гірських порід, зібрала цікавий етно­графічний матеріал.

У 1891 р. Григорій Юхимович прочитав на засіданні Географічного товариства захоплю­ючу доповідь про свою центральноазіатську експедицію.

У 1891 р. Географічне товариство нагоро­дило його премією імені М. М. Пржевальського. Крім того йому було призначено довічну пенсію.

З 1891 р. Грумм-Гржимайло займається опра­цюванням матеріалів своїх експедицій.

У 1893 p., у зв’язку з прокладанням Сибір­ської магістралі, йому було доручено докладно описати мало відому на той час Амурську об­ласть. Це доручення Григорій Юхимович ви­конав блискуче. Він зібрав великий друкова­ний матеріал з географії, історії та економіки цієї області і, науково опрацювавши його, склав єдиний докладний нарис. Це був дуже цінний твір, який не втратив свого значення й тепер.

З 1894 р. Грумм-Гржимайло продовжує опра­цьовувати матеріал своїх центральноазіат­ських експедицій. У 1896 р. вийшов, нарешті, з друку перший том його «Описання путешествия в Западный Китай». Після виходу цієї книги Нідерландське географічне товариство обрало Григорія Юхимовича своїм почесним членом. Пізніше виходить другий том «Описа­ння путешествия в Западный Китай». Крім того, Грумм-Гржимайло друкує в журналах «Исторический вестник», «Русский вестник», в газеті «С.-Петербургские ведомости» ряд статей з географії, економіки, історії.

У 1903 р. Грумм-Гржимайло здійснює велику подорож у Західну Монголію й Урянхайський край (тепер Тувінська авт. область). Подорож ця мала дві мети: вивчити умови нашої тор­гівлі з монголами (за дорученням міністерства фінансів) і провести там всебічні наукові до­слідження (за дорученням Географічного това­риства). Григорій Юхимович виконав ці дору­чення і привіз багатий науковий матеріал.

Після повернення з відрядження Грумм-Гржимайло продовжує свою літературно-на­укову діяльність. Він пише кілька наукових творів, в яких особливу увагу звертає на істо­ричну географію Азії. У цій галузі Григорій Юхимович стає авторитетом як на батьківщині, так і за кордоном.

У 1907 р. вийшов з друку 3-й том «Описання путешествия в Западный Китай». За цю книгу Географічне товариство нагородило Григорія Юхимовича в 1908 р. Костянтинівською ме­даллю, а через два роки обрало його своїм почесним членом.

У 1908 р. Грумм-Гржимайло, за дорученням Міністерства фінансів, проїхав по Амуру від Срєтенська до гирла. В 1911 р. він обслідував Копет-Даг та південне узбережжя Каспій­ського моря; у 1912 р. досліджував Ленкорань та Каре, в 1913 р.— Далекий Схід, у 1914 р.— Саяни та Туву, де був присутній при закла­данні міста Бєлоцарська (тепер Кизил).

У 1914 р. вийшов з друку перший том праці Грумм-Гржимайла «Западная Монголия и Урян­хайский край».

Велику Жовтневу соціалістичну революцію Грумм-Гржимайло зустрів з радістю. Незва­жаючи на труднощі перших років радянської влади, він наполегливо працював. Уже в 1919 р. він закінчив 2-й том своєї праці «Западная Монголия и Урянхайский край». Ця праця була надрукована в 1926 р. В цьому ж році Грумм-Гржимайло закінчив перший випуск 3-го тома цієї монографії про Монголію.

Крім того, в роки радянської влади Грумм-Гржимайло публікує багато наукових статей у журналах «Новий Восток», «Краеведение».

У 1928 р. Григорій Юхимович за проханням Ученого комітету МНР написав докладну «Історію монголів» для монгольських середніх шкіл, а в 1930 р. склав історичний атлас до цього курсу. Одночасно він написав цілий ряд статей для енциклопедичного словника «Гранат».

У 1930 р. вийшов з друку 2-й випуск третього тома монографії про Монголію і Туву. За великі наукові заслуги Радянський уряд присвоїв Грумм-Гржимайлові звання заслуженого діяча науки.

21 березня 1930 р. наше Географічне това­риство разом з усім науковим світом святкувало 50-річний ювілей науково-дослідницької діяль­ності Грумм-Гржимайла.

Останні роки свого життя Григорій Юхимо­вич також віддає наполегливій роботі на ко­ристь свого народу.

Восени 1935 р. Григорій Юхимович тяжко захворів і 3 березня 1936 р. помер.

В експедиційній та науковій діяльності Гри­горій Юхимович Грумм-Гржимайло виявив чу­дові якості мандрівника і вченого; спостереж­ливість, величезну енергію невтомного дослід­ника, широкий кругозір, сумлінність у роботі, дивовижну працездатність, а також хист пись­менника. Його колекції відзначаються пов­нотою і класичною обробкою.

Грумм-Гржимайло був одним з найвидатніших дослідників Азії, і його можна поставити поряд з великим Пржевальським. Своєю кипу­чою, самовідданою і плодотворною діяльністю він прославив свою Батьківщину, яку палко любив.