(УВАГА!!! ДАНА КНИГА МІСТИТЬ ЕЛЕМЕНТИ КОМУНІСТИЧНОЇ ПРОПАГАНДИ)

Іван Васильович Мушкетов

Іван Васильович Мушкетов

Іван Васильович Мушкетов — один з ви­датних дослідників гір Середньої Азії— народився в 1850 р. в сім’ї бідного ко­зака в колишній області Війська Дон­ського. Мушкетов учився в повітовому учи­лищі, потім у Новочеркаській гімназії.

В гімназії Мушкетов дуже зацікавився гео­логічними екскурсіями, з великим інтересом складав колекції мінералів і гірських порід. У 17 років Мушкетов закінчив гімназію і всту­пив до Петербурзького університету на історико-філологічний факультет, але через два місяці перейшов у Гірничий інститут.

Після закінчення інституту Мушкетов до­сліджує корисні копалини Північного й Пів­денного Уралу, вивчає родовища золота, від­криває і перший досліджує родовища миш’я­кових руд.

В Єкатеринбурзі (тепер Свердловськ) Муш­кетов систематизував велику колекцію міне­ралів. На Уралі Мушкетов зацікавився лабо­раторним дослідженням мінералів, а в 1873 р. брав участь у дослідженнях групи гірничих інженерів по р. Чусовій.

В 1873 р. Мушкетову, як чиновнику особ­ливих доручень при Туркестанському генерал-губернаторі, було доручено проводити гео­логічне дослідження Туркестану.

Влітку 1874 р. Мушкетов вивчає родовища кам’яного вугілля Кара-Тау, разом з проф. Романовським досліджує біля Самарканда ро­довища кам’яної солі, свинцевого блиску і бірюзи, в 1875 р. Мушкетов вивчає райони, які досліджували Семенов і Сєверцов з метою встановити зв’язок між кам’яновугільними районами Кульджі і Туркестану.

Карта подорожей І.В. Мушкетова

Карта подорожей І.В. Мушкетова

Мушкетов пройшов маршрутом: Ташкент — р.Пскем—долина р.Чаткал—перевал Карбура— долина Талассу і Куркуреу—Ауліе-Ата (тепер Джамбул)—озеро Сон-Куль—Іссик-Куль—пе­ревали через хребти Заілійський, Кунгей і Терскей-Ала-Тау—долина р. Ілі — озеро Сайрам-Нор—долина р. Баротало—хребет Боро­хора—хребет Джунгарський Ала-Тау.

Він зібрав багато нового цінного матеріалу, відкрив родовища кам’яного вугілля біля р. Пскем, досліджував родовища золота в доли­нах Талассу і Куркуреу. В долині р. Ілі він відкрив родовища кам’яного вугілля, біля м. Кульджі — магнітний залізняк, біля озера Сайрам-Нор — графіт, в районі озера Ебі-Нор— родовище марганцю, миш’якового колчедану і магнітного залізняку.

Опрацювавши зібраний матеріал, Мушкетов написав «Краткий отчет о геологическом пу-тешествии по Туркестану в 1875 г.» з картою Кульджинських родовищ магнітного залізняку і трьома таблицями геологічних розрізів і про­філів.

Улітку 1876 р. Мушкетов досліджував ра­йон Златоуста на Уралі. Після цих дослі­джень Мушкетов написав дисертацію на тему: «Матеріали для вивчення геогностичної бу­дови і рудних багатств Златоустівського гір­ського округу Південного Уралу».

В 1878 р. Мушкетов підготував велику експе­дицію по маршруту Фергана—Алай—Памір. Експедиція вирушила з селища Шахімардан і пішла до перевалу Кара-Кизик (в Алайському хребті), який Мушкетов пройшов з вели­кими труднощами через стрімкі схили і в умовах розрідженого повітря (перевал лежав на висоті 4300 м). Мушкетов вивчав геологічну будову хребтів і долин, збирав зразки порід, вів де­тальний щоденник.

Далі експедиція досягла міста Ош, а звідти вирушила до Андижану.

В 1878 р. одночасно з Сєверцовим Мушкетов досліджує стик Ферганського і Алайського хребтів. Він пройшов перевали Шарт і Тау-Мурін, долини Кашгарську, Кизил-Су, пере­вал Суйок, звідки відкрив озеро Чатир-Куль.

В 1789 р. Мушкетов очолював велику експедицію, яка досліджувала райони в басейні р. Аму-Дар’ї за таким маршрутом: ущелина «Залізні ворота», р. Сурхан (притока Аму-Дар’ї), долина Аму-Дар’ї до м. Петро-Александровська (тепер Турткуль), Казалінськ (на нижній течії Сир-Дар’ї).

В 1880 р. Мушкетов досліджує маловідому групу зеравшанських льодовиків, великих за своїми розмірами. Ці льодовики до Мушке­това досліджували Іскандер-Кульська експе­диція і Федченко. Учасник цієї експедиції Мишонков зробив помилковий висновок, що басейн Зеравшану піднімається, а зеравшанські льодовики наступають. Мушкетов спро­стував цей висновок і довів, що зеравшанські льодовики відступають.

Мушкетов зібрав багатий матеріал про зерав­шанські льодовики. На р. Зардаля він відкрив подібний до Іматри водоспад Калькатаїн.

Крім того, на підставі досліджень Мушкетов спростував припущення про існування вулка­нічних вивержень у горах Середньої Азії, склав добрі топографічні і геологічні карти. Академія наук присудила Мушкетову премію, а Географічне товариство нагородило його Костянтинівською медаллю.

Після дослідження групи зеравшанських льодовиків Мушкетов перейшов на педагогічну роботу: читав лекції в Гірничому інституті, в інституті інженерів транспорту і на Вищих жіночих курсах. Мушкетов написав два під­ручники: «Краткий курс петрографии» і «Физическая геология». Він стає головою росій­ської геологічної школи, великим спеціалі­стом геології, мінеральних джерел тощо. Його обирають головою відділу фізичної географії Російського Географічного товариства. В 1881 р. Мушкетов досліджує мінеральні джерела на Кавказі, в 1883 р.— липецькі мі­неральні джерела. В 1884 р. він вивчає степи Астраханської губернії і Кавказу, в 1885 p.— Сакські озера в Криму.

В 1883 р. з ініціативи Мушкетова і Семенова організується експедиція в район Хан-Тенгрі для дослідження льодовиків у витоках Сари­Джасу. Найбільші льодовики Тянь-Шаню на­звано іменами Мушкетова (20 кмі Семенова (30 км).

Разом з Романовським Мушкетов склав гео­логічну карту Туркестану (30-верстку). В 1886 р. вийшов з друку перший том праці Мушкетова «Туркестан ».

В 1887 р. Мушкетов вивчає наслідки земле­трусу в м. Вєрному (тепер Алма-Ата) і де­тально описує його в праці «Материалы к изучению землетрясений России».

Помер Мушкетов 23 січня 1902 року.