(УВАГА!!! ДАНА КНИГА МІСТИТЬ ЕЛЕМЕНТИ КОМУНІСТИЧНОЇ ПРОПАГАНДИ)

Микола Михайлович Кніпович

Микола Михайлович Кніпович

Поряд з основоположником радян­ської океанографії Ю. М. Шокаль­ським видатні заслуги у вивченні радянських морів (Баренцового, Білого, Карського, Балтійського, Чорного, Азовського та Каспійського) належать почесному членові Ака­демії наук CPGP, заслуженому діячеві науки й техніки Миколі Михайловичу Кніповичу. Життя і діяльність М. М. Кніповича є визнач­ним зразком поєднання наукової діяльності з практикою соціалістичного будівництва та громадською роботою. М. М. Кніпович народився 25 березня 1862 р. в сім’ї військового лікаря в місті-фортеці Свеаборг. У 1881 р. він закінчив Гельсінгфорську гімназію. В цьому ж році Кніпович вступив на природничий факультет Петербурзького уні­верситету, який закінчив у 1886 р. із ступе­нем кандидата природничих наук. Після за­хисту кандидатської дисертації Кпіпович за­лишився працювати в університеті при ка­федрі зоології. Ще за рік до закінчення уні­верситету Кніпович брав участь в експедиції на нижню Волгу; ця експедиція вивчала про­мисли на оселедців у Волго-Каспійському районі.

Під час розвитку робітничого руху в Росії у 90-х pp. XIX ст. ММ. Кніпович працював у соціал-демократичній групі Д. М. Благоєва. У 1887 р. царський уряд розгромив цю групу, і Кніповича було заарештовано. Після кількох місяців перебування в одиночному тюремному ув’язненні його було звільнено під нагляд полі­ції без права займати державні посади. Не­зважаючи на це, Кніпович не припинив своєї політичної діяльності і продовжував підтри­мувати зв’язки з підпіллям.

З 1887 р. до 1892 р. Кніпович провів гідро­біологічні і зоологічні наукові спостереження на Соловецькій біологічній станції і зібрав багато матеріалу. У 1892 р. він захистив магі­стерську дисертацію на тему «Материалы к по­знанию группы Ascothoracida». В 1883 р. М. М. Кніповича було обрано приват-доцен­том Петербурзького університету. Тут він пра­цює до 1899 р. В 1893 p., плаваючи на військо­вому крейсері «Наездник», Кніпович вивчив гідрологію і фауну Баренцового моря; в 1894 р. він досліджував рибні і звіробійні промисли на Північному Льодовитому океані, після чого написав наукову працю «Положение морских и звериных промыслов Архангельской губер­нии».

В 1894 р. Кніпович починає працювати в Зоологічному музеї Академії наук спочатку на посаді зоолога, а з 1911 до 1921 pp. — на посаді наукового співробітника.

В 1896 р. царський уряд вдруге заарештував Кніповича. Це перешкодило йому взяти участь в експедиції, організованій Академією наук на Нову Землю.

Кніиовича не задовольняло дослідження мо­рів на кораблях, не пристосованих для цього. За планом Кніповича і під безпосереднім його наглядом було збудовано спеціальне па­рове судно «Андрей Первозванный». На ньому були оттертралі з траловою лебідкою, а також гідрологічні та біологічні лабораторії. Кні­пович був ініціатором створення вітчизняного тралового рибопромислового морського флоту. Але в умовах царизму побудувати такий флот було неможливо, і рибні промисли здійснюва­лися вручну на невеликих рибацьких човнах. Тільки після Великої Жовтневої соціалістич­ної революції було побудовано великий меха­нізований рибопромисловий флот.

До Кніповича риби вивчалися без ураху­вання впливу на них середовища. Кніпович уперше став вивчати риби і їх зв’язок з гідро­логічними та біологічними умовами моря. З 1893 до 1901 р. він був начальником великої Мурманської науково-промислової експедиції в Баренцовому морі, яка працювала на судні «Андрей Первозванный». Під час цієї експедиції Кніпович уперше виявив розгалуження Гольфстріму між Мурманським узбережжям і Новою Землею. Його роботи по вивченню ди­наміки, розподілу теплих і холодних вод зв’яза­ні з вивченнями географічного розміщення теп­ловодних і холодноводних організмів Баренцо­вого моря. У виданих після цієї експедиції «Трудах экспедиции» було вміщено ряд статей, звітів, монографій Кніповича про риби Барен­цового моря. Кніпович написав також велику наукову працю «Основы гидрологии Европей­ского Ледовитого океана», в якій виклав наслідки наукових досліджень розподілу хо­лодних арктичних течій, розгалужень течій Гольфстріму та їх вплив на життя тваринного світу Баренцового моря. Крім того, він пока­зав історичний процес утворення водойми Ба­ренцового моря.

Карта регіонів дослідження М.М. Кніповича

Карта регіонів дослідження М.М. Кніповича

Дослідження Кніповича мають велике народногосподарське значення. Він виявив ши­рокі можливості для розвитку тралового ри­бальства у відкритому морі.

Але всі ці можливості були використані тільки при радянській владі, коли було ство­рено траловий флот.

Незважаючи на великі наукові заслуги Кні­повича, царський уряд у 1899 p., коли по Росії пройшла хвиля студентських заворушень, звільнив від роботи в університеті Кніповича та інших прогресивних професорів і доцентів, мотивуючи це їх «неблагонадійністю».

Після звільнення з університету Кніпович продовжує свою педагогічну діяльність на Вищих курсах ім. Лесгафта, на педагогічних курсах С.-Петербурзького фребелівського това­риства, в Петербурзькому медичному інституті.

У 1908 р. Кніпович керував експедицією в Балтійському морі.

Кніпович керував експедиціями, які про­водили гідрологічні дослідження в Каспійсько­му морі в 1912—1913 pp. Особливо багато зробив Кніпович під час третьої своєї експе­диції на Каспійському морі в 1914 — 1915 pp. Ця експедиція проводила комплексні дослі­дження в середній і південній глибинних ча­стинах Каспійського моря. Крім гідрологіч­них досліджень, Кніпович вивчав риб Каспій­ського моря. В ряді місць на узбережжі було створено стаціонарні пункти наукових спосте­режень. Внаслідок досліджень була з’ясована система колових течій та географічне розмі­щення фауни Каспію, її життя у зв’язку з особливостями гідрологічного режиму в різ­них районах і на різних глибинах. Перша світова війна перервала роботу цієї експе­диції.

Велика Жовтнева соціалістична революція застала Кніповича над опрацюванням мате ріалів каспійських експедицій. Цю роботу він продовжував і під час громадянської війни. Підсумувавши наслідки досліджень Каспію, Кніпович написав наукову працю: «Гидрологические исследования в Каспийском море в 1914 —1920 гг.». У цій праці він, крім матеріалів про гідрологічні особливості Кас­пійського моря, дав також наукову оцінку його промисловій продуктивності.

13 1921 р. Кніпович знову починає наукові дослідження на Мурманській біологічній стан­ції.

В 1926 р. він склав визначник усіх риб Баренцового, Білого і Карського морів.

Велике значення має також наукове дослі­дження Кніповичем Чорного і Азовського мо­рів. У 1922 — 1927 pp. за особистим сприянням В. І. Леніна та Й. В. Сталіна під керівництвом Кніповича працювала Азово-Чорноморська екс­педиція, яка теж мала комплексний характер. Крім гідрологічних особливостей морів, експе­диція вивчала планктон, розвиток і діяльність бактерій, умови життя і розмноження риб. Наслідки роботи цієї експедиції Кніпович під­сумував в наукових працях: «Гидрологические исследования в Азовском море» і «Гидрологи­ческие исследования в Черном море».

Досліджуючи гідрологічні і біологічні особ­ливості Азовського моря, Кніпович встановив, що багатства його планктону дають можли­вість розвести в Азовському морі велику кількість риби. Кнінович накреслив шляхи розвитку рибних промислів Азовського моря. В цьому виявилось поєднання Кніповичем наукової роботи з практикою соціалістичного будівництва.

На Чорному морі дослідження експедиції Кніповича конкретизували і уточнили ряд питань, зв’язаних з особливостями гідроло­гічного режиму, зумовленими наявністю вели­кої кількості сірководню на глибинах понад 200 мНауковий співробітник експедиції Б. Л. Ісаченко з’ясував, що утворення сірко­водню зв’язане з масовим розмноженням гли­бинних бактерій мікроспіра, які у великій кількості виділяють сірководень.

Далі Кніпович дослідив географічне по­ширення різних видів риб Чорного моря. Ще в 1923 р. він систематизував риби Азово-Чорноморського басейну та склав визначник усіх груп морських і прісноводних риб.

Після утворення Інституту народів Півночі Кніпович брав участь у складанні планів його науково-дослідної роботи і керував на­уково-промисловими дослідженнями.

Крім того, Кніпович брав участь у науково-дослідній роботі Арктичного інституту, Державного гідрологічного інституту, а також Полярного інституту морського рибного гос­подарства та океанографії, які вивчали при­роду і багатства радянського сектору Арк­тики.

В 1931—1932 pp. Кніпович знову взяв участь у Каспійській науково-дослідній рибопромисло­вій експедиції. Як співробітник науково-до­слідного інституту морського рибного госпо­дарства Кніпович розгортає також дослід­ницьку роботу в Баренцовому морі. В 1934— 1935 pp. під його керівництвом провадилось океанографічне знімання південної частини Баренцового моря.

У 1936 р. Кніпович закінчив свою наукову працю «Гидрология морей и солоноватых вод», в якій він підсумував свою п’ятдеся­тирічну діяльність гідрологічного і промисло­вого дослідження вітчизняних морів. Ця його праця поряд з іншими є основою створеної Кніповичем науки промислової океанографії. Протягом своєї п’ятдесятирічної діяльності Кні­пович написав 164 праці і монографії з про­мислової гідробіології і гідрології морів, риб­ного та звіробійного промислів. Крім того, він написав сотні науково-популярних статей, ряд підручників з біології та зоології.

Учасник революційного руху часів царизму М. М. Кніпович після Великої Жовтневої соціалістичної революції виявив себе як пере­довий радянський громадський діяч. Він дуже багато зробив для організації і піднесення соціалістичного рибного господарства. На за­прошення В. І. Леніна Кніпович був експертом у радянсько-фінляндських переговорах 1921 р. В. І. Ленін високо цінив його як ученого і ра­дянського громадянина: «М. М. Кніпович — не тільки наукова сила 1-го рангу, а й безу­мовно чесна людина».

В 1925 р. радянський народ відзначив соро­карічний, а в 1935 р.— п’ятдесятирічний юві­лей наукової діяльності Кніповича.

В 1935 р. Академія наук СРСР обрала М. М. Кніповича своїм почесним членом, а Радянський уряд присвоїв йому почесне звання заслуженого діяча науки й техніки, встановив премії його імені за наукові праці з рибного господарства, стипендії його імені в Московському інституті рибної промисло­вості. Його ім’я присвоєно Всесоюзному науко­во-дослідному інститутові морського рибного господарства і океанографії. В 1939 р. вийшов у світ збірник, присвячений науковій діяль­ності М. М. Кніповича.

Помер Кніпович у 1939 р.