(УВАГА!!! ДАНА КНИГА МІСТИТЬ ЕЛЕМЕНТИ КОМУНІСТИЧНОЇ ПРОПАГАНДИ)

Олександр Олександрович Борзов

Олександр Олександрович Борзов

6 березня 1949 p. минуло 10 років з дня смерті доктора фізичної географії, про­фесора МДУ, заслуженого діяча науки О. О. Борзова.

Борзов був видатним ученим, одним з осно­воположників вітчизняної геоморфології і кар­тографії.

Народився О. О. Борзов 29 липня 1874 р. в м. Воронежі. П’яти років Олександр Оле­ксандрович лишився без батька. 11 років він вступив до Воронезької прогімназії.

Після закінчення її (у 1893 р.) Борзов всту­пив у Московський університет на природничий відділ фізико-математичного факуль­тету, де вчився у проф. Анучина, слухав лек­ції А. П. Павлова, К. А. Тімірязєва.

В 1899 р. Борзов закінчив Московським університет і відразу ж був висланий з Москви у м. Алексін (Тульська губ.) на 3 місяці за участь у студентських «безпорядках». В цьо­му ж році він вступив на службу в бібліотеку Румянцевського музею (тепер Державна біб­ліотека і.м. Леніна) спочатку реєстратором, а далі вченим консультантом і завідувачем відділу географії і картографії.

В 1900 р. Борзов спочатку склав державні іспити і почав педагогічну роботу в Строгановському училищі (1900— 1907), далі в Практич­ній академії комерційних наук (1907—1918).

В 1911 р. Олександр Олександрович склав магістерські іспити, а в 1914 р. почав читати лекції в Московському університеті.

Після Великої Жовтневої соціалістичної ре­волюції Борзов — професор Московського уні­верситету, після смерті Анучина (1923 р.) — ос­новний керівник географії в Москві.

Педагогічна робота О. О. Борзова.

За 19 років своєї педагогічної роботи в се­редній школі О. О. Борзов багато зробив для поліпшення викладання в школі.

В журналах «Вестник воспитания», «Есте­ствознание и география», «Школьная энци­клопедия», «Педагогическая мысль» та ін. Борзов ще на початку XX ст. пропагував нові принципи викладання географії—заміну нежиттєвих і календарних фактів, що вида­вались за географію, захоплюючим викладом про багатства природних форм та про різнома­нітність життя на землі. Він виготовляв наочні прилади. Велику увагу приділяв екскурсіям.

З його ініціативи було складено методич­ний посібник для учителів по проведенню гео­графічних екскурсій «Географические зкскур­сии в окрестностях Москви». Ця книжка була видана Московським педінститутом.

Борзов палко вітав вихід у світ книжки Крубера, Григор’єва, Баркова, Чефранова «На­чальний курс географии» («Вестник воспи­тания», т. XXV, кн. 5, 1914). Борзов писав, що вихід цієї книги, а також підручника Г. І. Іванова становить різкий поворот у по­становці викладання шкільної географії в Росії, рішучий розрив із застоєм і початок нового періоду.

Борзов випустив перші картини з географії (1 серія — картини з географії Росії, 2 серія — картини з фізичної географії), які мали вели­кий успіх. До картин Борзов ставив такі вимоги: 1) картини повинні бути ландшафтні, 2) художні, 3) реалістичні, 4) картини повинні бути пов’язані з життям людини.

Проф. Борзов 21 рік працював секретарем, а після смерті проф. Д. М. Анучина — головою географо-педагогічної комісії при «Обществе любителем естествознания, антропологии и этнографии». Майже 40 років свого життя Борзов присвятив підготовці наукових і ви­кладацьких кадрів; його підтримкою у справі методики географії завжди користувались учи­телі і наукові працівники.

В 1915 р. географію почали викладати в усіх класах середньої школи. У зв’язку з цим у квітні 1915 р. в Москві було скликано 1-й Всеросійський з’їзд географів. Присутніх було 1002 географи. Головою з’їзду був проф. Д. М. Анучин, першим секретарем — проф. О. О. Борзов. Одним з головних питань з’їзду було питання і про те, який курс геогра­фії покласти в основу — географію Росії чи всесвітню географію. Борзов як патріот своєї батьківщини палко відстоював географію Ро­сії. Тези його доповіді одностайно було прийнято як керівні.

Наукова робота О. О. Борзова.

Ще з університетських років Борзов ціка­вився вивченням рельєфу Руської рівнини. Він розумів, що аналіз генезису рельєфу дасть можливість розв’язати важливі практичні пи­тання, наприклад, про формування і розпо­діл грунтів. В дореволюційні роки Борзов вивчав геоморфологію середньоросійського мо­ренного ландшафту, південно-західного поза-моренного ландшафту і ландшафту середнього та південного Приуралля. В радянські роки він був учасником великої кількості ком­плексних експедицій Московського університе­ту по вивченню геоморфології Європейської частини CPGP. Проф. Борзов досліджує район Самарської Луки в зв’язку з проблемою «Ве­ликої Волги».

Всі свої дослідження Борзов тісно пов’я­зував з практичними питаннями, які ставили на порядок денний соціалістичні сільське господарство, транспорт, промисловість. Ре­зультати своїх численних досліджень Борзов виклав у ряді праць, наприклад, «Общий ха­рактер поверхности Московского края», «О ти­пах и эволюции среднерусских моренних ланд­шафтов».

В 1935 р. Борзов прочитав доповідь на міжнародному конгресі у Варшаві. У доповіді він довів, що закономірності розвитку Русь­кої рівнини встановлені російськими дослід­никами далеко, раніше, ніж Девісом. Борзов вважав, що Докучаєв був справжнім геогра­фом, що його вчення про зональність роз­поділу в «мінеральному царстві» відіграє ве­лику роль у вченні про ландшафти. Всього за час з 1903 р. Борзов написав 120 друкова­них праць.

Величезні заслуги Борзов має і щодо віт­чизняної картографії.

В І. Ленін високо цінив О. О. Борзова; наприклад, у 1921 р. В. І. Ленін доручав Борзову та Анучину створити загальнодоступ­ний атлас.

Вивчаючи твори класиків марксизму-лені­нізму, Борзов правильно розумів питання взаємозв’язку між суспільством і географіч­ним середовищем, він вважав, що природа повинна служити потребам соціалістичної дер­жави.

Борзов високо цінив географію як науку, яка має велике практичне значення для пра­вильного розміщення нашого соціалістичного господарства, для перетворення природи.

О. О. Борзов справедливо вважав, що в га­лузі географії наша країна посіла передове місце в світі.

Борзов був також видатний громадський діяч: він був учасником конференцій . НКО, організатором літературного музею ім. А. П. Чехова, консультантом Бюро краєзнавства, організатором сільськогосподарської виставки, членом вищої кваліфікаційної комісії при НКО і ВКВШ, членом ради Географічного товариства, членом оргкомітету 1-го Всесоюз­ного географічного з’їзду, головою географічно­го відділу «Общества испытателей природи», почесним і дійсним членом різних наукових товариств, відповідальним редактором журна­лу «Землеведение», членом Грунтово-геогра­фічного комітету НКО і міжнародної асоціації ґрунтознавців.

Уряд СРСР і радянська громадськість високо цінили його роботу, яка не раз відзначалась нагородами. В зв’язку з 35-річчям науково-педагогічної і громадської діяльності (1935 р.) Борзову було присуджено звання заслуже­ного діяча науки.