Олександр Олександрович Крубер
(УВАГА!!! ДАНА КНИГА МІСТИТЬ ЕЛЕМЕНТИ КОМУНІСТИЧНОЇ ПРОПАГАНДИ)
Олександр Олександрович Крубер народився 10 серпня 1871 р. в м. Воскресенську (тепер Істра), Московської області, до батько його був лікарем.
Вчився Олександр Олександрович у 2-й московські» прогімназії (1882—1887), а після закінчення її вступив до 5-го класу Московської гімназії, яку закінчив у 1891 р. з срібною медаллю. В цьому ж році він вступив на природничий відділ фізико-математичного факультету Московського університету. Закінчивши університет в 1896 p., Крубер залишається при ньому для підготовки до наукової діяльності в галузі фізичної географії.
О. О. Крубер ще студентом виявив великий інтерес до географії, яку обрав своїм фахом з самого початку навчання в університеті. Згодом він став кращим учнем основоположника російської університетської географії академіка Д. М. Анучина.
У 1894 р. Д. М. Анучин запрошує свого студента Крубера взяти участь у вивченні озер верхньої Волги та витоків Волги і Західної Двіни. Незважаючи на те, що лімнологія в той час була ще молодою наукою і методи дослідження ще не були досконалі, Крубер зібрав дуже цінний науковий матеріал. Опрацювавши цей матеріал, він 4 жовтня 1897 p. на засіданні географічного відділу Товариства любителів природознавства, антропології і етнографії читає наукову доповідь про свої дослідження озер та боліт.
З 1897 р. О. О. Крубер викладає географію у 1-й чоловічій московській гімназії, в 1900— 1909 pp. — в Єлизаветинському інституті. Крім того, з 1903 р. до 1918 р. він викладає географію в Миколаївському жіночому інституті, а з 1908 р. викладає загальне землезнавство на Московських вищих жіночих курсах.
Працюючи викладачем, Крубер не покидає наукової роботи і щороку літо проводить у Криму, де вивчає карстові явища. У ті часи ще не було науки спелеології, і Крубер перший розробив методику вивчення карсту. Матеріали багаторічних досліджень карсту в Криму він узагальнив у творі «Карстовая область горного Крыма». За цю працю Круберу в 1915 р. було присуджено вчений ступінь магістра географічних наук. Цей твір ще й тепер не втратив свого значення. Сучасна спелеологія в ряді питань користується методикою Крубера.
Крім того, Крубер разом з Чефрановим, Барковим і Григор’євим написав підручники для середньої школи з географії Європи, позаєвропейських країн і Росії та сім збірників-хрестоматій з географії. У свій час ці підручники з методичного боку були кращими серед підручників географії.
Після Великої Жовтневої соціалістичної революції Крубер цілком віддається роботі на користь молодій радянській країні. Він детально розробляє питання ландшафтної географії, вивчає окремі країни і материки, пише тритомний підручник з загального землезнавства для вузів, який протягом 25 років був єдиним підручником з цієї галузі.
Анучин після Великої Жовтневої соціалістичної революції передає своєму кращому учневі і послідовнику Круберу читання лекцій в Московському університеті та завідування кафедрою фізичної географії. Після смерті Анучина Крубер стає редактором заснованого Анучиним журналу «Землеведение».
З 1918 по 1922 pp. Крубер викладає географію у Вищій військово-педагогічній школі, завідує географічним музеєм університету, очолює науково-дослідний інститут географії при Московському університеті.
Літературна діяльність О. О. Крубера була зв’язана в основному з журналом «Землеведение», в якому він надрукував ряд праць з географії Росії та Радянського Союзу, з методології географії, з антропогеографії; проте в питаннях антропогеографії він не завжди стояв на правильних позиціях.
О. О. Крубер, послідовник Д. М. Анучина, так само як і О, О. Борзов, дуже багато зробив для розвитку географічної науки в нашій країні. Він був видатним ученим-географом і педагогом-методистом.
Помер О. О. Крубер 15 грудня 1941 р. після довгої і тяжкої хвороби.