(УВАГА!!! ДАНА КНИГА МІСТИТЬ ЕЛЕМЕНТИ КОМУНІСТИЧНОЇ ПРОПАГАНДИ)

Олександр Олександрович Крубер

Олександр Олександрович Крубер

Олександр Олександрович Крубер наро­дився 10 серпня 1871 р. в м. Воскре­сенську (тепер Істра), Московської об­ласті, до батько його був лікарем.

Вчився Олександр Олександрович у 2-й московські» прогімназії (1882—1887), а після закінчення її вступив до 5-го класу Москов­ської гімназії, яку закінчив у 1891 р. з сріб­ною медаллю. В цьому ж році він вступив на природничий відділ фізико-математичного факультету Московського університету. Закін­чивши університет в 1896 p., Крубер залишаєть­ся при ньому для підготовки до наукової діяльності в галузі фізичної географії.

О. О. Крубер ще студентом виявив великий інтерес до географії, яку обрав своїм фахом з самого початку навчання в університеті. Згодом він став кращим учнем основополож­ника російської університетської географії ака­деміка Д. М. Анучина.

У 1894 р. Д. М. Анучин запрошує свого студента Крубера взяти участь у вивченні озер верхньої Волги та витоків Волги і За­хідної Двіни. Незважаючи на те, що лімно­логія в той час була ще молодою наукою і методи дослідження ще не були досконалі, Крубер зібрав дуже цінний науковий матеріал. Опрацювавши цей матеріал, він 4 жовтня 1897 p. на засіданні географічного відділу Товариства любителів природознавства, ан­тропології і етнографії читає наукову до­повідь про свої дослідження озер та боліт.

З 1897 р. О. О. Крубер викладає географію у 1-й чоловічій московській гімназії, в 1900— 1909 pp. — в Єлизаветинському інституті. Крім того, з 1903 р. до 1918 р. він викладає геогра­фію в Миколаївському жіночому інституті, а з 1908 р. викладає загальне землезнавство на Московських вищих жіночих курсах.

Працюючи викладачем, Крубер не покидає наукової роботи і щороку літо проводить у Криму, де вивчає карстові явища. У ті часи ще не було науки спелеології, і Крубер перший розробив методику вивчення карсту. Мате­ріали багаторічних досліджень карсту в Криму він узагальнив у творі «Карстовая область горного Крыма». За цю працю Круберу в 1915 р. було присуджено вчений ступінь магістра гео­графічних наук. Цей твір ще й тепер не втра­тив свого значення. Сучасна спелеологія в ряді питань користується методикою Крубера.

Крім того, Крубер разом з Чефрановим, Барковим і Григор’євим написав підручники для середньої школи з географії Європи, по­заєвропейських країн і Росії та сім збірників-хрестоматій з географії. У свій час ці підруч­ники з методичного боку були кращими серед підручників географії.

Після Великої Жовтневої соціалістичної ре­волюції Крубер цілком віддається роботі на користь молодій радянській країні. Він деталь­но розробляє питання ландшафтної географії, вивчає окремі країни і материки, пише тритом­ний підручник з загального землезнавства для вузів, який протягом 25 років був єдиним під­ручником з цієї галузі.

Анучин після Великої Жовтневої соціалі­стичної революції передає своєму кращому учневі і послідовнику Круберу читання лек­цій в Московському університеті та завіду­вання кафедрою фізичної географії. Після смерті Анучина Крубер стає редактором за­снованого Анучиним журналу «Землеведение».

З 1918 по 1922 pp. Крубер викладає гео­графію у Вищій військово-педагогічній школі, завідує географічним музеєм університету, очо­лює науково-дослідний інститут географії при Московському університеті.

Літературна діяльність О. О. Крубера була зв’язана в основному з журналом «Земле­ведение», в якому він надрукував ряд праць з географії Росії та Радянського Союзу, з мето­дології географії, з антропогеографії; проте в питаннях антропогеографії він не завжди стояв на правильних позиціях.

О. О. Крубер, послідовник Д. М. Анучина, так само як і О, О. Борзов, дуже багато зро­бив для розвитку географічної науки в нашій країні. Він був видатним ученим-географом і педагогом-методистом.

Помер О. О. Крубер 15 грудня 1941 р. після довгої і тяжкої хвороби.