(УВАГА!!! ДАНА КНИГА МІСТИТЬ ЕЛЕМЕНТИ КОМУНІСТИЧНОЇ ПРОПАГАНДИ)

Олександр Петрович Карпінський

Олександр Петрович Карпінський

Карпінський О. П. народився 7 січня 1846 р. в сім’ї гірничого інженера Богословського заводу на Уралі. В 1858 р. дванадцятирічного Олександра віддають вчитися в Гірничий корпус у Петер­бурзі.

У Гірничому корпусі Олександр Петрович виявив великі здібності і наполегливість у на­вчанні. Скоро корпус було реорганізовано в Гірничий інститут. Цей інститут молодий Карпінський закінчив у 1866 р. із золотою медаллю і одержав звання гірничого інженера. Для своєї праці Карпінський вибрав рідний Урал. Одержавши призначення, він їде в Міасс на золоті приїски, де із захопленням віддається роботі. Не обмежуючись виконанням службових обов’язків, Карпінський усі свої сили і здібності використовує для наукового дослідження величезних багатств Уралу, йогo природи, геологічної будови.

Дослідницька робота Карпінського дістала високу оцінку в наукових колах Петербурга. В 1868 р. Карпінського запрошують читати лекції з історичної геології, рудних родовищ і петрографії в Гірничому інституті. Тут він працював 20 років, поєднуючи викладання в Гірничому інституті з науковим досліджен­ням Уралу та інших частин Європейської Росії. Характерним для його наукових до­сліджень в шукання взаємозв’язків і закономір­ностей у розвитку земної кори. Його наукові праці мають комплексний характер, вони ви­світлюють геологічну будову земної кори в процесі історичного розвитку. Отже, Карпін-ський є одним з творців історичної геології.

Дослідження академіка О. П. Карпінського дають справжнє наукове розуміння будови рельєфу СРСР, особливо його Європейської частини.

В 1880—1890 pp. Карпінський написав ряд праць з історії геологічного розвитку Євро­пейської частини Росії. Вони вперше розкрили картину історичної зміни розподілу суші і моря на території Руської рівнини. Геологічну будову Руської рівнини Карпінський пов’язував з будо­вою прилеглих до неї гірських масивів, а також з будовою Сибірської платформи.

Багато працював О. П. Карпінський над вивченням геологічної будови, природи і над­рових багатств Уралу, особливо його східного схилу.

В 70-х pp. минулого століття з ініціативи Карпінського було створено Геологічний комі­тет, який мав на меті вивчати геологічну будову і корисні копалини нашої країни. З 1880 р. до 1908 р. Карпінський займає посаду дирек­тора цього комітету.

В 1886 р. Карпінського було обрано дійсним членом Російської Академії наук; пізніше його обирають членом Академії наук у ряді інших країн.

Геологічний комітет видав складену Карпінським карту геологічної будови Європей­ської частини Росії і Уралу (60 верст в 1 дюймі і 10 верст в 1 дюймі).

В 1916 р. Карпінського було обрано прези­дентом Російської Академії наук. На цій посаді Карпінський працював протягом 20 ро­ків (до кінця життя).

Після Великої Жовтневої соціалістичної рево­люції Карпінський з усім властивим йому запалом і енергією віддався перебудові ро­боти Академії наук відповідно до нових зав­дань. Продовжуючи наукову -роботу, Карпін­ський розширив відомості про відомі родовища корисних копалин і очолив відкриття та освоєння багатьох нових родовищ, особливо кольорових металів.

15 липня 1936 року О. П. Карпінський помер.

«Смерть Олександра Петровича Карпінсько­го, видатного світового вченого, беззмінного президента Академії наук з 1916 року і видат­ного громадського діяча є тяжкою втратою для всієї радянської науки і трудящих Союзу РСР», писали Й. В. Сталін та В. М. Молотов сім’ї О. П. Карпінського.

Ім’ям Карпінського названо пік на хребті Куйлю в горах Тянь-Шаню; пік на хребті Петра І в горах Паміро-Алаю, гори, розта­шовані на південний захід від гори Народної і на південь від гори Сабля на Уралі, місто (Карпінськ) на півночі Свердловської області (кол. Богословськ), вулкан на Курильських островах.