(УВАГА!!! ДАНА КНИГА МІСТИТЬ ЕЛЕМЕНТИ КОМУНІСТИЧНОЇ ПРОПАГАНДИ)

Петро Петрович Семенов-Тян-Шанський

Петро Петрович Семенов-Тян-Шанський

Петро Петрович Семенов-Тян-Шан­сякий — один з найвидатніших ро­сійських географів, який у другій половині XIX ст. дослідив загадкові «Небесні гори» (Тянь-Шань). Він перший проник у цю гірську країну і цим поклав початок на­уковому дослідженню Центральної Азії ро­сійськими вченими.

П. П. Семенов є визначним російським ста­тистиком, натуралістом і ентомологом. Він був віце-головою Російського Географічного товариства, президентом Російського Ентомологічного товариства, почесним членом Академії наук та Академії мистецтв, активним громад­ським і державним діячем.

Народився Петро Петрович у 1827 році в с. Урсово, Рязанської губернії. Батько його — відомий драматург — помер, коли майбутньому мандрівникові було тільки шість років.

В дитячі роки П. П. Семенов дуже захоплю­вався читанням книжок, які він брав із за­лишеної батьком домашньої бібліотеки.

Особливо захоплювали юнака твори Пушкіна і Крилова. Крім книжок, молодого Семенова дуже приваблювала навколишня природа, яку він любив спостерігати.

Середню освіту Петро Петрович здобув у школі гвардійських підпрапорщиків. Війсь­кова кар’єра і чиновницька служба його не цікавили. У 1845 p., незважаючи на протести родичів, він вступає на фізико-математичний факультет Петербурзького університету.

Після закінчення університету в 1848 р. Петро Петрович разом з М. Я. Данилевським, з яким він подружився ще в університеті, зробив пішки подорож з Петербурга в Москву. Через рік вони удвох подорожують по чорно­земній смузі Європейської Росії.

Незабаром Данилевського було заарешто­вано у справі петрашевців. Петро Петрович продовжує дослідження сам.

Зібравши великий ботанічний матеріал, він написав магістерську дисертацію «Придонская флора в ее отношении к растительности Европейской России».

Карта подорожей П.П. Семенова-Тян-Шанського

Карта подорожей П.П. Семенова-Тян-Шанського

В 1849 р. молодий Семенов вступає до членів Російського Географічного товариства, з яким тісно пов’язана вся дальша його наукова діяль­ність. За дорученням Товариства Семенов пере­клав на російську мову «Землеведение» К. Ріттера, значно доповнивши його. В цей час у нього зародилася смілива думка про подорож у невідому гірську країну Тянь-Шань.

Внаслідок трагічної смерті дружини, в 1852 р. Петро Петрович тяжко захворів і поїхав ліку­ватись за кордон.

Своє перебування за кордоном Семенов ви­користовує для всебічної наукової і практичної підготовки задуманої подорожі.

Семенов поставив перед собою мету дати своїй батьківщині якнайбільшу користь.

У своїх спогадах про цей період свого життя він писав: «Присвятити всі свої сили яким-небудь тяжким, але корисним для своєї віт­чизни подвигам — ось що здавалося мені єдино можливим виходом з мого безпросвітного горя».

Семенов слухає в Берлінському університеті цикл лекцій природничих наук, подорожує по гірських районах Західної Європи (Гарц, Вогези, Альпи), вивчає в Італії явища вулка­нізму.

Навесні 1855 р. він повертається до Росії і видає 1-й том «Землеведения Азии».

Цей твір висунув молодого вченого в ряди найкращих знавців географії Азії. Семенов перший у Росії вводить такі наукові терміни, як «нагір’я», «плоскогір’я», «гірське пасмо» тощо.

Закінчивши підготовку, П. П. Семенов ви­рушає в подорож на Тянь-Шань.

В кінці серпня 1856 р. він прибуває до міста Вєрний (тепер Алма-Ата), а через два дні на чолі загону в 30 чоловік вирушає че­рез гори на південь до східної частини Іссик-Кулю. Звідси Семенов повертається до Вєрного і потім знову вирушає до західної частини Іссик-Кулю.

П. П. Семенов вивчав флору, фауну, грунти, гірські породи і зібрав велику геологічну та ботанічну колекції. Він встановив, що р. Чу, не доходячи до Іссик-Кулю, круто повертає на захід.

Зиму 1856—1857 pp. Петро Петрович про­вів у Барнаулі, вивчаючи свої ботанічні й геологічні колекції. Навесні Семенов знову приїжджає у Вєрний і звідси вирушає в гори Тянь-Шань. Разом з художником Кошарєвим, переборюючи великі труднощі, він відкрив витоки ріки Сир-Дар’ї.

Добравшись до р. Сари-Джас, Семенов по­бачив величну гірську вершину Хан-Тенгрі.

Тут Петро Петрович відкрив групу великих льодовиків, що спускаються по схилах Хан-Тенгрі. Один з них тепер називається ім’ям Семенова. Новим маршрутом, через Терскей-Ала-Тау, Семенов повернувся у м. Вєрний.

Наукова цінність цієї першої експедиції в глибину Тянь-Шаню дужо велика. Семенов довів неправильність думки німецького вче­ного Гумбольдта про існування в Тянь-Шані діючих вулканів. Семенов перший з’ясував морфологію та геологічну будову Тянь-Шаню, визначив висоту снігової лінії, відкрив багато льодовиків. Крім того, експедиція обсліду­вала багато гірських перевалів, вивчила струк­тур У гір вертикальну зональність, зібрала колекції рослин, серед яких було багато не­відомих науці, а також великий етнографіч­ний матеріал.

У 1859 р. П. II. Семенов повернувся до Петербурга. Спочатку він керує відділом фі­зичної географії, а з 1873 р. майже півстоліття очолює Російське Географічне товариство.

Це був період численних експедицій М. М. Пржевальського, Г. М. Поташна, М. О. Сєверцова, братів Грумм-Гржимайло, 11. О. Кро­поткіна, її. К. Козлова, В. Л. Комарова, В. І. Роборовського, М. В. Пєвцова та інших.

П. П. Семенов старанно розробляв марш­рути і програми цих експедицій. Багато з них було здійснено лише завдяки наполег­ливій підтримці керівника Товариства.

У 1864 р. Семенов очолює Центральний ста­тистичний комітет. Своєю діяльністю в цьому комітеті він високо підніс російську стати­стику. В. І. Ленін у своїй праці «Розвиток капіталізму в Росії» часто посилається на дані Семенова і високо оцінює його статистичні та економічні праці.

Багаторічні статистичні дослідження Семе­нова були пов’язані з його класичними пра­цями в галузі економічної географії. Семенов склав схему економічних районів Європей­ської Росії, яка була найпопулярнішою се­ред усіх дореволюційних спроб районування. За особливостями природи і господарської діяльності він поділив Європейську Росію на 12 районів.

Найбільшою працею П. П. Семенова з гео­графії Росії є п’ятитомний «Географо-статистический словарь России», який видавався з 1863 по 1855 pp.; цей словник ще й тепер не втратив свого значення.

Майже 10 років працював П. П. Семенов над виданням великої праці «Россия—пол­ное географическое описание нашего отечества», яка вийшла під редакцією його сина Веніаміна Петровича. Всього вийшло одина­дцять томів.

З 1889 р. і до останніх днів свого життя П. Семенов очолював Російське ентомоло­гічне товариство. За дуже короткий час (за участю А. А. Достоєвського) Семенов напи­сав визначну працю: «История полувековой деятельности Русского Географического об­щества».

Ця книга і тепер є цінним посібником для географа.

Все своє життя П. П. Семенов віддав справі вивчення своєї батьківщини. Його геогра­фічні праці насичені прогресивними ідеями.

Він писав, що російським географам, до­слідникам природи належить бути піонерами «не тільки в області російської землі та азіат­ського континенту, а й в розпитку продук­тивних сил російської держави».

У передмові до І тома «Землеведения Азии» Семенов писав: «Прагненням кожного вченого, якщо він не бажає залишитися холодним космополітом, а хоче жити одним життям із своїми співвітчизниками, повинно бути, крім намагання посунути вперед людське знання, ще й бажання ввести його скарби в життя народне».

Невтомна кипуча діяльність П. П. Семенова тривала до останніх днів його життя.

У день п’ятидесятиріччя першої подорожі до гірської країни Азії П. П. Семенову було присвоєно почесне ім’я Тян-Шапський.

Ім’я великого вченого, який багато зробив для розвитку вітчизняної географії, увічнено на географічній карті назвами гірських вер­шин, хребтів, льодовиків, а також назвами багатьох видів рослин і тварин.