(УВАГА!!! ДАНА КНИГА МІСТИТЬ ЕЛЕМЕНТИ КОМУНІСТИЧНОЇ ПРОПАГАНДИ)

Степан Осипович Макаров

Степан Осипович Макаров

Видатний флотоводець, визначний ін­женер-конструктор кораблів, винахід­ник, учений і великий патріот Степан Осипович Макаров вніс великий вклад і в ро­сійську географічну науку.

С. О. Макаров провів великі дослідження океанів, сконструював перший у Росії кри­голам і запропонував проект його широкого використання для вивчення Арктики. Він же був і першим керівником наукової експе­диції на криголамі в Арктику.

С. О. Макаров народився 8 січня 1849 року в Миколаєві в сім’ї морського офіцера (батько його походив з нижчих чинів).

Після переїзду до Ніколаєвська на Амурі в 1858 р. десятирічний Макаров вступив у штурманське училище.

Навчання в училищі було поставлене не­задовільно, тому молодий Макаров приділяв велику увагу самостійній роботі над собою: наполегливо вивчає математику, англійську мову, багато читає; особливо його захоплю­ють твори Пушкіна, Лєрмонтова, Аксакова.

В 1865 p. С. О. Макаров успішно закінчує морське училище, але через те, що його батько походив з простих людей, Степана Осиповича з великими труднощами призначають тільки корабельним гардемарином.

Під час численних учбових плавань у мо­лодого Макарова склалися навички досвід­ченого командира, розвинулась гостра спо­стережливість. До 1869 p., коли G. О. Мака­рову було присвоєно звання мічмана (перший офіцерський чин у царському флоті), він уже проплавав близько 2000 днів.

В 1871 p. C. О. Макарову за відмінну службу присвоєно звання лейтенанта.

Карта кругосвітньої подорожі С.О. Макарова

Карта кругосвітньої подорожі С.О. Макарова

Велику увагу С. О. Макаров приділяв спра­ві удосконалення військових кораблів та їх озброєння.

В 1877 р. С. О. Макаров—активний учас­ник російсько-турецької війни. У бойових операціях проти турецького флоту він виявив себе вольовим і відважним командиром, смі­ливим новатором у застосуванні нової техніки та методів ведення морського бою, а також добрим організатором. Макаров завдав ту­рецькому флотові ряд рішучих ударів, після яких турки перестали бути хазяями Чорного моря.

Після закінчення турецької війни Макаров одержує в 1882 р. призначення в Константинополь». Тут він провадить велику дослід­ницьку роботу, вивчаючи течії в Босфорі. Ма­каров доводить існування у протоці двох течій: верхньої з Чорного моря в Егейське і нижньої у зворотному напрямі. Це цілком спростувало думку англійського гідролога Спратта, який заперечував існування нижньої течії з Егейського моря в Чорне.

В 1885 р. Макарова було призначено коман­диром корвета «Витязь», на якому він здійс­нив кругосвітнє плавання. Під час цього пла­вання, що тривало близько трьох років, була проведена велика дослідницька робота по ви­вченню Тихого, Атлантичного та Індійського океанів.

Наслідки цих досліджень Макаров описав у великій науковій праці «Витязь» и Тихий океан, яка подібно до його праці «Об обмене вод Черного и Средиземного морей» дістала високу оцінку з боку вчених.

В 1890 p. С. О. Макарову було присвоєно звання контр-адмірала. З цього часу він зай­має послідовно ряд відповідальних посад у морському флоті і разом з тим продовжує наукову діяльність.

Макаров дуже добре розумів значення Арк­тики для нашої країни. Вирішальним у справі вивчення полярних морів він вважав криго­лам: «Простий погляд на карту Росії пока­зує,— писав він, — що вона своїм головним фаса­дом виходить на Льодовитий океан… Потуж­ний криголам відкриє двері в цьому головному фасаді…».

Ціною великих зусиль Макарову вдається домогтися побудови криголама «Ермак» (збу­дований у 1898 р. в Англії під безпосереднім керівництвом і за рисунками Макарова).

Макаров дуже багато зробив для вивчення Арктики. Особливо цінним є те, що він роз­робив питання про використання криголамів. Ці дослідження він узагальнив у своїй праці «Ермак» во льдах». Криголам «Ермак» по­клав початок криголамному флотові, який ві­діграв уже в радянський час величезну роль в освоєнні Арктики.

В ніч на 9 лютого 1904 р. японський флот без оголошення війни напав на російську ескад­ру в Порт-Артурі. Оборона Порт-Артура була організована погано. Японський флот мав значну перевагу над російським Тихоокеан­ським флотом.

В ці тяжкі для Росії дні віце-адмірала С. О. Макарова призначають командуючим Тихоокеанським флотом.

За короткий час Макаров підвищує боє­здатність флоту і значно посилює оборону Порт-Артура, перейшовши від тактики пасив­ної оборони до тактики активної оборони.

13 квітня 1904 р. броненосець «Петропавловск», на якому був адмірал Макаров, ви­йшов у море назустріч ворожим кораблям і підірвався на міні. Видатний російський уче­ний і флотоводець загинув смертю хоробрих. Разом з ним загинув славетний російський художник Верещагін.

В 1913 р. адміралові Макарову збудовано пам’ятник в Кронштадті.

Багата наукова спадщина Макарова діста­ла цілковите визнання і широке практичне застосування тільки за роки радянської влади.