(УВАГА!!! ДАНА КНИГА МІСТИТЬ ЕЛЕМЕНТИ КОМУНІСТИЧНОЇ ПРОПАГАНДИ)

Перший дослідник Камчатки, осново­положник російської наукової етно­графії С. П. Крашенінніков на­родився 29 жовтня 1713 р. в Москві в сім’ї солдата Преображенського полку. Дуже мало знаємо ми про ранні роки життя Краше­ніннікова; сім років провів він у Москов­ській Слов’яно-греко-латинській академії. В 1732 р. Крашеніннікова, як одного з най­кращих студентів, було відряджено до Пе­тербурзької Академії наук для підготовки до участі у Другій Камчатській експедиції. З цією метою після іспитів на початку 1733 р. Крашенінніков, разом з іншими чотирма студентами, відібраними для експедиції, про­слухав лекції професорів І. Г. Гмеліна і Г. Ф. Міллера. Влітку 1733 р. учасники Другої Камчатської експедиції вирушили в до­рогу.

Протягом 1733—1736 pp., по дорозі на Камчатку, Крашенінніков разом з Гмеліним вивчав Сибір, здійснив кілька самостійних мандрівок, зробив ряд описів. На почат­ку липня 1737 р. Крашенінніков виїхав

3 Якутська, в серпні прибув до Охотська, а 4 жовтня на судні «Фортуна» вирушив до Камчатки. Висадившись на Камчатці, учас­ники експедиції на п’яти човнах піднялися по р. Большій до Большерецька. Тут вони два місяці готувались до подорожей для ви­вчення Камчатки.

Крашенінніков з Йосипом Аргуновим і дво­ма служилими в січні 1738 р. здійснив першу подорож по Камчатці, під час якої вивчав теплі джерела вздовж протоки Большої Баані, сходив на «вогняну» гору на Авачі. Свої спостереження Крашенінніков запи­сав і надіслав Гмеліну і Міллеру.

Червень 1738 року Крашенінніков провів у гирлі р. Большої, де провадив спостере­ження над припливами й відпливами, а також вивчав тваринний і рослинний світ. Після повернення до Большерєцька Крашенінні­ков знайомиться із служилим Степаном Плішкіним, який повернувся з Курільських остро­вів і мису Лопатка, та його описами прове­дених подорожей.

В кінці 1738 р. Крашенінніков відвідав Верхній і Нижній Камчатські остроги, де дістав важливі відомості про історію завою­вання Камчатки, про її природу, тварин­ний світ і рослинність.

В 1739 р. Крашенінніков повертається з Нижнєкамчатського острога в Большерецьк бе­регом моря.

На початку 1740 р. Крашенінніков з Нижнєкамчатського острога вирушає на пів­ніч, де збирає відомості про коряків. Улітку цього ж року він відправив Міллеру свою першу етнографічну працю «Описание кам­чатского народа, сочиненное по сказыванию камчадалов».

В кінці 1740 р. в Большерєцьк прибувають з Петербурга Стеллер і професор Делякроєр. Крашенінніков попав під начальство Стеллера і передав йому всі зібрані ним матері­али та описи.

За наказом Стеллера Крашенінніков улітку 1741 р. їде в Іркутськ одержувати для загону платню.

У полковому журналі Крашеніннікова від­значено, що по Сибіру й Камчатці він проїхав 25 773 версти.

В лютому 1743 р. учасники Другої Кам­чатської експедиції, пробувши майже десять років у подорожах, повертаються до Петер­бурга. Крашеніннікова залишають при Ака­демії для наукової роботи в галузі приро­дознавства; в 1745 р. йому було присвоєно звання ад’юнкта Академії наук.

Після цього Крашенінніков працював в академічному Ботанічному саду, а в 1747 — 1749 pp. завідував ним. Разом з цим Краше­нінніков опрацьовує матеріали Другої Камчатської експедиції, в тому числі записи по­кійного Стеллера.

Коли надзвичайні збори Російської Ака­демії наук розглядали доповідь професора Міллера «О происхождении народа и имени российского» (в кінці 1749 р.— на початку 1750 p.),Крашенінніков разом з Ломоносовим виступив проти нормандської теорії Міл­лера. Це викликало незадоволення 8 боку Міллера і Гмеліна і радість з боку справжніх патріотів Росії.

Навесні 1750 р. Крашеніннікова було об­рано професором натуральної історії та бо­таніки і членом академічних та історичних зборів Академії наук, а згодом призначено ректором академічного університету та гім­назії замість звільнених Міллера й Фішера.

Крім цих навантажень, Крашенінніков працює над описом санкт-петербурзької флори, а також готує для засідання Академії наук доповідь «О пользе наук и художеств». У цій доповіді він висловив ряд цікавих і передових положень, що стояли на рівні прогресивних ідей початку XVIII ст. Він вказував на виняткове значення виховання, під яким розумів сукупність су­спільного впливу на людське мислення. Він ро­бив спробу пояснити розвиток наук і ремесла матеріальними потребами людства.

Класичний твір Крашеніннікова «Описание земли Камчатки» було видано окремою книж­кою в 1756 р. вже після смерті автора. «Опи­сание земли Камчатки» складається з двох то­мів, а кожний том з двох частин.

Першу частину становить розділ «О Камчатке и о странах, которью в соседстве с нею находятся», другу частину — «О выгоде и о недостатках земли Камчатской» (природни­чо-історичний нарис), третю — «О камчатских народах» і четверту— «О бнвших в разные времена бунтах, изменах и о ньшешнем состоянии тамошних российских островов».

Третю частину можна вважати першою ро­сійською науковою етнографічною працею (опи­сано побут, звичаї і мову ітельменів, коря­ків та ін.), а четверту, де описано історію за­воювання Камчатки,— кращою працею з історії Сибіру XVIII ст.

Всебічний опис Крашенінніковим однієї з областей Росії є не тільки першою російською працею, а й кращою в усій світовій географіч­ній літературі того часу.

Праця Крашеніннікова перекладена на ан­глійську, німецьку, французьку, голландську мови і принесла російській географії світову славу.

Перевантаженість, важке матеріальне стано­вище, поганий стан здоров’я (хвороба ле­генів) рано обірвали життя великого вченого й патріота. Крашенінніков помер 25 лютого 1755 p.,залишивши дружину з 6 малими дітьми.

Разом з М. В. Ломоносовим скромний С. П. Крашенінніков був гордістю Російської Академії наук. Архіви С. П. Крашеніннікова зберігаються в бібліотеці Академії наук.

• ← Олексій Ілліч Чиріков
• Михайло Васильович Ломоносов →