Степан Петрович Крашенінніков
(УВАГА!!! ДАНА КНИГА МІСТИТЬ ЕЛЕМЕНТИ КОМУНІСТИЧНОЇ ПРОПАГАНДИ)
Степан Петрович Крашенінніков
Перший дослідник Камчатки, основоположник російської наукової етнографії С. П. Крашенінніков народився 29 жовтня 1713 р. в Москві в сім’ї солдата Преображенського полку. Дуже мало знаємо ми про ранні роки життя Крашеніннікова; сім років провів він у Московській Слов’яно-греко-латинській академії. В 1732 р. Крашеніннікова, як одного з найкращих студентів, було відряджено до Петербурзької Академії наук для підготовки до участі у Другій Камчатській експедиції. З цією метою після іспитів на початку 1733 р. Крашенінніков, разом з іншими чотирма студентами, відібраними для експедиції, прослухав лекції професорів І. Г. Гмеліна і Г. Ф. Міллера. Влітку 1733 р. учасники Другої Камчатської експедиції вирушили в дорогу.
Протягом 1733—1736 pp., по дорозі на Камчатку, Крашенінніков разом з Гмеліним вивчав Сибір, здійснив кілька самостійних мандрівок, зробив ряд описів. На початку липня 1737 р. Крашенінніков виїхав
3 Якутська, в серпні прибув до Охотська, а 4 жовтня на судні «Фортуна» вирушив до Камчатки. Висадившись на Камчатці, учасники експедиції на п’яти човнах піднялися по р. Большій до Большерецька. Тут вони два місяці готувались до подорожей для вивчення Камчатки.
Крашенінніков з Йосипом Аргуновим і двома служилими в січні 1738 р. здійснив першу подорож по Камчатці, під час якої вивчав теплі джерела вздовж протоки Большої Баані, сходив на «вогняну» гору на Авачі. Свої спостереження Крашенінніков записав і надіслав Гмеліну і Міллеру.
Червень 1738 року Крашенінніков провів у гирлі р. Большої, де провадив спостереження над припливами й відпливами, а також вивчав тваринний і рослинний світ. Після повернення до Большерєцька Крашенінніков знайомиться із служилим Степаном Плішкіним, який повернувся з Курільських островів і мису Лопатка, та його описами проведених подорожей.
В кінці 1738 р. Крашенінніков відвідав Верхній і Нижній Камчатські остроги, де дістав важливі відомості про історію завоювання Камчатки, про її природу, тваринний світ і рослинність.
В 1739 р. Крашенінніков повертається з Нижнєкамчатського острога в Большерецьк берегом моря.
Карта подорожей Степана Крашеніннікова
На початку 1740 р. Крашенінніков з Нижнєкамчатського острога вирушає на північ, де збирає відомості про коряків. Улітку цього ж року він відправив Міллеру свою першу етнографічну працю «Описание камчатского народа, сочиненное по сказыванию камчадалов».
В кінці 1740 р. в Большерєцьк прибувають з Петербурга Стеллер і професор Делякроєр. Крашенінніков попав під начальство Стеллера і передав йому всі зібрані ним матеріали та описи.
За наказом Стеллера Крашенінніков улітку 1741 р. їде в Іркутськ одержувати для загону платню.
У полковому журналі Крашеніннікова відзначено, що по Сибіру й Камчатці він проїхав 25 773 версти.
В лютому 1743 р. учасники Другої Камчатської експедиції, пробувши майже десять років у подорожах, повертаються до Петербурга. Крашеніннікова залишають при Академії для наукової роботи в галузі природознавства; в 1745 р. йому було присвоєно звання ад’юнкта Академії наук.
Після цього Крашенінніков працював в академічному Ботанічному саду, а в 1747 — 1749 pp. завідував ним. Разом з цим Крашенінніков опрацьовує матеріали Другої Камчатської експедиції, в тому числі записи покійного Стеллера.
Коли надзвичайні збори Російської Академії наук розглядали доповідь професора Міллера «О происхождении народа и имени российского» (в кінці 1749 р.— на початку 1750 p.),Крашенінніков разом з Ломоносовим виступив проти нормандської теорії Міллера. Це викликало незадоволення 8 боку Міллера і Гмеліна і радість з боку справжніх патріотів Росії.
Навесні 1750 р. Крашеніннікова було обрано професором натуральної історії та ботаніки і членом академічних та історичних зборів Академії наук, а згодом призначено ректором академічного університету та гімназії замість звільнених Міллера й Фішера.
Крім цих навантажень, Крашенінніков працює над описом санкт-петербурзької флори, а також готує для засідання Академії наук доповідь «О пользе наук и художеств». У цій доповіді він висловив ряд цікавих і передових положень, що стояли на рівні прогресивних ідей початку XVIII ст. Він вказував на виняткове значення виховання, під яким розумів сукупність суспільного впливу на людське мислення. Він робив спробу пояснити розвиток наук і ремесла матеріальними потребами людства.
Класичний твір Крашеніннікова «Описание земли Камчатки» було видано окремою книжкою в 1756 р. вже після смерті автора. «Описание земли Камчатки» складається з двох томів, а кожний том з двох частин.
Першу частину становить розділ «О Камчатке и о странах, которью в соседстве с нею находятся», другу частину — «О выгоде и о недостатках земли Камчатской» (природничо-історичний нарис), третю — «О камчатских народах» і четверту— «О бнвших в разные времена бунтах, изменах и о ньшешнем состоянии тамошних российских островов».
Третю частину можна вважати першою російською науковою етнографічною працею (описано побут, звичаї і мову ітельменів, коряків та ін.), а четверту, де описано історію завоювання Камчатки,— кращою працею з історії Сибіру XVIII ст.
Всебічний опис Крашенінніковим однієї з областей Росії є не тільки першою російською працею, а й кращою в усій світовій географічній літературі того часу.
Праця Крашеніннікова перекладена на англійську, німецьку, французьку, голландську мови і принесла російській географії світову славу.
Перевантаженість, важке матеріальне становище, поганий стан здоров’я (хвороба легенів) рано обірвали життя великого вченого й патріота. Крашенінніков помер 25 лютого 1755 p.,залишивши дружину з 6 малими дітьми.
Разом з М. В. Ломоносовим скромний С. П. Крашенінніков був гордістю Російської Академії наук. Архіви С. П. Крашеніннікова зберігаються в бібліотеці Академії наук.