Василь Васильович Вітковський
(УВАГА!!! ДАНА КНИГА МІСТИТЬ ЕЛЕМЕНТИ КОМУНІСТИЧНОЇ ПРОПАГАНДИ)
Василь Васильович Вітковський
Василь Васильович Вітковський — один з найвидатніших російських геодезистів-картографів, заслужений професор, військовий геодезист, член Російського Географічного товариства.
Народився Вітковський В. В. 1 вересня 1856 р. Після закінчення середньої школи в 1872 р. В. В. Вітковський вступає до Петербурзького військово-інженерного училища. Після закінчення училища в 1875 р. він почав працювати в інженерних військах.
П’ятирічна робота в інженерних військах остаточно виявила нахил В. В. Вітовського до роботи в галузі геодезії і він вступив на геодезичний відділ Академії Генерального штабу. Тут на нього великий вплив мав видатний російський професор астрономії і геодезії О. М. Савич (1811-1883).
Після закінчення курсу в Академії Генерального штабу Вітковського було відряджено на практику до Головної Пулковської обсерваторії, де він протягом двох років працює під керівництвом російського професора В. К. Деллена (1820—1897).
В 1885 р. Вітковський одержав диплом з відзнакою про закінчення курсу геодезичного відділу Академії Генерального штабу і звання військового геодезиста.
В цьому році Вітковського було зараховано на службу до корпусу військових топографів, і незабаром він взяв участь у тріангуляції і зніманні Фінляндії та кол. Петербурзької губернії.
Нахил до наукової роботи В. В. Вітковський виявив ще в Академії Генерального штабу і в Пулковській обсерваторії. Його дипломна праця «Пулковский горизонтальний круг», надрукована в 40-му томі «Записок В. Т. У.», звернула на себе увагу наукових працівників; їй було присвячено ряд статей в закордонній пресі.
В. В. Вітковський переклав з англійської мови «Геодезію» А. Кларка. Переклад було високо оцінено за його точність, ясність викладу і ретельність обробки.
В 1898 р. вийшла у світ чудова праця В.В. Вітковського «Практическая геодезия», яка охопила всі види геодезичних робіт; особливо детально в ній було розглянуто тріангуляційні роботи. Праця дістала дуже добру оцінку Російської Академії наук. Пізніше ця праця вийшла другим виданням, переробленим і доповненим. 14 травня 1891 р. Василя Васильовича обрано членом Російського Географічного товариства і членом ревізійної комісії Географічного товариства. Цю почесну громадську роботу Вітковський виконував до 1895 р.
В 1895 р. Російське Географічне товариство нагородило Вітковського срібною медаллю за його праці, в яких він висвітлює стан геодезії у Північній Америці.
В 1900 р. Вітковський публікує працю «Выгоднейшая равнопромежуточная коническая проекция».
Запропонована ним конічна картографічна проекцій на січному конусі дає значно менші спотворення, ніж проекції цього ж типу Птолемея, Деліля і Ейлера.
А. В. Граур у своїй передмові до 4-го (1940 р.) видання «Топографии» Вітковського зазначає: «Головні особливості праць В. В. Вітковського — це ясність і точність викладу як з математичного, так і з літературного боку. Кожен з його курсів є цілком оригінальним твором і відзначається стрункістю побудови, внутрішньою зв’язністю, відсутністю повторень. В його зразкових посібниках, де тільки можна, теоретичне розуміння питань полегшується великою кількістю прикладів, взятих автором з практики, що дає можливість посібники В. В. Вітковського використовувати і для самоосвіти».
У 1904 р. вийшла класична праця В. В. Вітковського «Топография», згодом перевидана ще три рази (у . 1915, 1928 і 1940 pp.).
З інших значних творів Вітковського слід відзначити його велику працю «Картография», надруковану в 1907 р. Цей твір відзначається чудовим викладом, в ньому з вичерпною глибиною подана теорія довільних проекцій, локсодромія та інші питання картографії.
З приводу цієї книги проф. А. С. Берг у своїй праці «История русской географической науки » писав: «З теорії картографічних проекцій одним з найкращих у світовій літературі посібником є праця В. В. Вітковського «Картография».
В 1909 р. Вітковського за численні праці з геодезії, астрономії та картографії було нагороджено медаллю ім. Ф. П. Літке.
Поруч з науковою діяльністю Вітковський багато уваги й часу приділяє педагогічній діяльності. Педагогічна діяльність його проходила в середніх і вищих навчальних закладах: у Військово-топографічному училищі (1889—1907), в Електро-технологічному інституті (1893—1901), у Політехнічному інституті (1907—1908), в Жіночому педагогічному інституті (1914—1915), у Військово-топографічній школі (1918—1923), в геодезичному відділі Військово-інженерної академії (1919—1924).
Рада Казанського університету в 1912 р. присудила В. В. Вітковському науковий ступінь доктора астрономії і геодезії.
В останні роки свого життя Вітковський працював над твором «Общая астрономия», проте раптова смерть, що сталася 20 березня 1924 p., не дала йому можливості закінчити цей твір.
Численні праці Василя Васильовича Вітковського не втратили свого значення і тепер.