(УВАГА!!! ДАНА КНИГА МІСТИТЬ ЕЛЕМЕНТИ КОМУНІСТИЧНОЇ ПРОПАГАНДИ)

Василь Васильович Вітковський

Василь Васильович Вітковський

Василь Васильович Вітковський — один з найвидатніших російських геодези­стів-картографів, заслужений профе­сор, військовий геодезист, член Російського Географічного товариства.

Народився Вітковський В. В. 1 вересня 1856 р. Після закінчення середньої школи в 1872 р. В. В. Вітковський вступає до Петербурзького військово-інженерного училища. Після закін­чення училища в 1875 р. він почав працювати в інженерних військах.

П’ятирічна робота в інженерних військах остаточно виявила нахил В. В. Вітовського до роботи в галузі геодезії і він вступив на геодезичний відділ Академії Генерального шта­бу. Тут на нього великий вплив мав видатний російський професор астрономії і геодезії О. М. Савич (1811-1883).

Після закінчення курсу в Академії Гене­рального штабу Вітковського було відрядже­но на практику до Головної Пулковської обсерваторії, де він протягом двох років працює під керівництвом російського професора В. К. Деллена (1820—1897).

В 1885 р. Вітковський одержав диплом з від­знакою про закінчення курсу геодезичного відділу Академії Генерального штабу і звання військового геодезиста.

В цьому році Вітковського було зараховано на службу до корпусу військових топографів, і незабаром він взяв участь у тріангуляції і зніманні Фінляндії та кол. Петербурзької губернії.

Нахил до наукової роботи В. В. Вітков­ський виявив ще в Академії Генерального штабу і в Пулковській обсерваторії. Його дипломна праця «Пулковский горизонтальний круг», надрукована в 40-му томі «Записок В. Т. У.», звернула на себе увагу наукових працівників; їй було присвячено ряд статей в закордон­ній пресі.

В. В. Вітковський переклав з англійської мови «Геодезію» А. Кларка. Переклад було високо оцінено за його точність, ясність ви­кладу і ретельність обробки.

В 1898 р. вийшла у світ чудова праця В.В. Віт­ковського «Практическая геодезия», яка охопи­ла всі види геодезичних робіт; особливо деталь­но в ній було розглянуто тріангуляційні робо­ти. Праця дістала дуже добру оцінку Російської Академії наук. Пізніше ця праця вийшла другим виданням, переробленим і доповненим. 14 травня 1891 р. Василя Васильовича обрано членом Російського Географічного това­риства і членом ревізійної комісії Географіч­ного товариства. Цю почесну громадську роботу Вітковський виконував до 1895 р.

В 1895 р. Російське Географічне товариство нагородило Вітковського срібною медаллю за його праці, в яких він висвітлює стан геодезії у Північній Америці.

В 1900 р. Вітковський публікує працю «Выгоднейшая равнопромежуточная коническая проекция».

Запропонована ним конічна картографічна проекцій на січному конусі дає значно менші спотворення, ніж проекції цього ж типу Пто­лемея, Деліля і Ейлера.

А. В. Граур у своїй передмові до 4-го (1940 р.) видання «Топографии» Вітковського зазначає: «Головні особливості праць В. В. Вітковського — це ясність і точність викладу як з математичного, так і з літературного боку. Кожен з його курсів є цілком оригінальним твором і відзнача­ється стрункістю побудови, внутрішньою зв’яз­ністю, відсутністю повторень. В його зразкових посібниках, де тільки можна, теоретичне розуміння питань полегшується великою кіль­кістю прикладів, взятих автором з практики, що дає можливість посібники В. В. Вітковського використовувати і для самоосвіти».

У 1904 р. вийшла класична праця В. В. Віт­ковського «Топография», згодом перевидана ще три рази (у . 1915, 1928 і 1940 pp.).

З інших значних творів Вітковського слід відзначити його велику працю «Картография», надруковану в 1907 р. Цей твір відзначається чудовим викладом, в ньому з вичерпною гли­биною подана теорія довільних проекцій, ло­ксодромія та інші питання картографії.

З приводу цієї книги проф. А. С. Берг у своїй праці «История русской географической науки » писав: «З теорії картографічних проекцій одним з найкращих у світовій літературі посібником є праця В. В. Вітковського «Картография».

В 1909 р. Вітковського за численні праці з геодезії, астрономії та картографії було на­городжено медаллю ім. Ф. П. Літке.

Поруч з науковою діяльністю Вітковський багато уваги й часу приділяє педагогічній діяльності. Педагогічна діяльність його про­ходила в середніх і вищих навчальних закла­дах: у Військово-топографічному училищі (1889—1907), в Електро-технологічному інсти­туті (1893—1901), у Політехнічному інституті (1907—1908), в Жіночому педагогічному інсти­туті (1914—1915), у Військово-топографічній школі (1918—1923), в геодезичному відділі Військово-інженерної академії (1919—1924).

Рада Казанського університету в 1912 р. присудила В. В. Вітковському науковий сту­пінь доктора астрономії і геодезії.

В останні роки свого життя Вітковський пра­цював над твором «Общая астрономия», проте раптова смерть, що сталася 20 березня 1924 p., не дала йому можливості закінчити цей твір.

Численні праці Василя Васильовича Віт­ковського не втратили свого значення і тепер.