(УВАГА!!! ДАНА КНИГА МІСТИТЬ ЕЛЕМЕНТИ КОМУНІСТИЧНОЇ ПРОПАГАНДИ)

Вітус Берінг

Вітус Берінг

Розвиток продуктивних сил і торговель­них морських зв’язків Росії за Петра І дав поштовх до організації нових ро­сійських морських експедицій і географічних відкриттів.

Хоч російські землепрохідці в XVI—XVII ст. багато зробили для дослідження північної Азії, проте їх відкриття були мало відомі вченому світові, і на картах того часу північ і особливо північний схід Азії позначалися дуже умовно. Наприклад, незважаючи на відкриття Дежнєва, вчені Заходу й на початку XVIII ст. сперечалися, чи сполучена Азія з Америкою.

Взимку 1724 р. Петро І наказав Адмірал-тейств-колегії направити експедицію у пів­нічну частину Тихого океану з метою відшу­кати північно-східний морський прохід, дослі­дити північно-східні береги Азії і північно-західні береги Америки, відкрити і нанести на карту нові землі, остаточно з’ясувати, «чи схо­диться Америка з Азією».

24 січня 1725 р. експедиція на чолі з капітаном Вітусом Берінгом виїхала з Пе­тербурга. Крім В. Берінга та його помічника лейтенанта О. Чирікова, до складу експедиції входили лейтенант М. Шпанберг, гардемарин П. Чаплін і 60 осіб команди.

У березні 1728 p. учасники експедиції при­були в Нижнєкамчатськ. Тут вони збудували бот, якому дали назву «Святой Гавриил ». 13 лип­ня «Св. Гавриил» вийшов з гирла р. Камчатки в море і взяв курс на північний схід. 10 серп­ня експедиція відкрила в Берінговому морі острів Св. Лаврентія, а далі ввійшла в про­току, яка пізніше була названа Берінговою.

15 серпня експедиція досягла 67°18′ пн. ні., тобто вийшла у Північний Льодовитий океан.

Не виявивши далі на північ землі, експе­диція повернула назад, увійшла знову в Берінгову протоку і тут відкрила о-ви Діоміда.

У вересні «Св. Гавриил» став на якір у Нижнєкамчатську.

Карта подорожей Вітуса Берінга

Карта подорожей Вітуса Берінга

В 1729 р. Берінг пройшов від Нижнєкам-чатська в напрямі на схід близько 200 кммаючи на меті досягти берегів Америки, але, не виявивши землі, Берінг повернув назад, обігнув мис Лопатка і взяв курс на Охотськ.

Берінг прийшов до висновку, що Азія не сполучається з Америкою, про що написав звіт. Нововідкриті землі він наніс на карту.

У березні 1730 р. Берінг повернувся в Пе­тербург.

В цей період сталася важлива подія: було відкрито північно-західні береги Північної Америки. Ще в 1726 р. якутський козак А. Шестаков доставив у Петербург карту, на якій проти крайніх північно-східних берегів Азії було позначено простір суші під назвою «Великої землі».

В 1730 р. капітан Павлуцький направив до берегів «Великої землі» експедицію на чолі з підштурманом Іваном Федоровим та його помічником геодезистом Михайлом Гвоздьовим. У серпні 1732 р. вони пристали до берегів «Великої землі» біля мису, який пізніше несправедливо було названо мисом Принца Уельського. Федоров і Гвоздьов дослідили бе­реги північно-західної Америки, нанесли їх на карту, описали острови Діоміда (Гвоздьова), відкрили острів, який тепер має назву Кінг.

Складений Берінгом проект другої експе­диції уряд схвалив. Помічниками Берінга були Олексій Чиріков і Шпанберг. До складу експедиції входило 570 осіб. Завданням експе­диції було обслідувати північно-західні береги Америки.

Експедиція здійснила велику роботу. За браком місця спинимося лише на досліджен­нях самого Берінга та його помічника О. Чи­рікова.

В Охотську були збудовані і в 1740 р. спущені на воду два кораблі «Св. Петр» і «Св. Павєл». У червні 1741. р. «Св. Петр» під командою В. Берінга і «Св. Павел» під командою О. Чирікова вийшли з Петропав­ловська. 20 червня 1741 р. кораблі розійшлися. 16 липня «Св. Петр» підійшов до узбережжя Аляски (на 58°14′ пн. ш.); тут учасники експе­диції побачили хребти і високу сопку, вкриту снігом. Це була гора Св. Іллі на Алясці. До Берінга в цьому місці ніхто з європей­ців ще не був. 20 липня експедиція підійшла до острова Св. Іллі (тепер Кадьяк). Учасник експедиції Стеллер зійшов на острів, де здійс­нив важливі спостереження. Повертаючись на­зад, експедиція відкрила численні острови з групи Алеутських і Командорських.

У листопаді, через великі шторми, які в цей час бушували, експедиція змушена була висадитися на один з Командорських о-вів (тепер цей острів називають ім’ям Бе­рінга). Тут В. Берінг тяжко захворів на цингу і 8 грудня 1741 р. помер.

Корабель «Св. Павел» під начальством О. Чи­рікова також підійшов до південно-західних берегів Аляски і відкрив тут багато островів. 9 жовтня 1741 р. «Св. Павел» повернувся до Петропавловська. Експедиція Берінга обслідувала і нанесла на карту не тільки узбережжя Аляски і численні острови з груп Алеутських і Командорських, а й багато островів з груп Курільських і Японських.