(УВАГА!!! ДАНА КНИГА МІСТИТЬ ЕЛЕМЕНТИ КОМУНІСТИЧНОЇ ПРОПАГАНДИ)

Єгор Петрович Ковалевський

Єгор Петрович Ковалевський

Єгор Петрович Ковалевський належить до плеяди видатних російських учених мандрівників минулого століття, дослі­дження яких ввійшли в історію географічних відкриттів і прославили вітчизняну геогра­фічну науку.

Єгор Петрович Ковалевський був високо­освіченою людиною свого часу, в якій гармо­нійно поєднувалися знання з різних галу­зей науки: він був видатним мандрівником, гірничим інженером, дипломатом, поетом, літе­ратором, істориком. Дитячі роки Ковалевський провів у селі Ярошівка поблизу Харкова, в родовому маєтку свого батька. Мальовнича місцевість Ярошівки, її сади, ліси, ставки прищепили йому любов до природи. Тут уперше у молодого допит­ливого юнака виховались спостережливість, бажання знати все і палка любов до рідного краю, до своєї батьківщини.

Успішно закінчивши філософський факуль­тет Харківського університету, молодий Кова­левський обирає собі не спокійну службову кар’єру, а життєвий шлях, сповнений кипу­чою діяльністю на користь свого народу.

Під впливом старшого брата, на той час відомого гірничого інженера, Ковалевський їде в Петербург, а звідти в Сибір і на Алтай.

Тут перед його очима вперше розкриваються неосяжні простори рідної батьківщини з її при­родними багатствами, населенням, господар­ством. Працюючи на золотих приїсках у тайзі, Ковалевський бачив безправ’я і злиденне жит­тя робітників і обурювався несправедливістю і сваволею господарів та чиновників.

Навесні 1837 р. Ковалевський супроводить караван із золотом до столиці. Тут він, як кваліфікований спеціаліст гірничої справи, одержує урядове відрядження за кордон, в Чорногорію, для організації розвідування родо­вищ золота. В цей час озброєний загін австрій­ської армії перейшов кордон і вдерся на територію Чорногорії. Молодий гірничий інженер міняє геологічний молоток на рушницю і від­стоює честь, волю і незалежність братнього слов’янського народу.

Під керівництвом Ковалевського чорногорці розгромили знахабнілих австрійців, і кон­флікт було ліквідовано. Під час ліквідації конфлікту Ковалевський виявив свій військо­вий і дипломатичний хист.

Ім’я його стає відомим не тільки в маленькій Чорногорії, а й у всьому світі.

Карта подорожі Є.П. Ковалевського

Карта подорожі Є.П. Ковалевського

Згодом Ковалевський не раз успішно вико­нував різні дипломатичні доручення в країнах південно-східної Європи, а також Сходу.

Після повернення з Чорногорії Ковалевський написав книгу «4 месяца в Черногории», яка привернула до себе увагу наукових кіл того часу.

В 1843 р. Єгор Петрович випускає першу частину праці «Странствователь по суше и морям». Ця книга підводить підсумки його подорожам. На цей час він побував на Алтаї, Уралі, Балканах, в Карпатах, Італії і в Серед­ній Азії.

У передмові до першого видання книжки Ковалевський відзначає: «Описую тільки те, що бачив сам або чув від очевидців».

Чудова літературна мова, цікаві факти, наведені автором з його численних подорожей, сприяли великому успіхові книги. Вона витри­мала багато видань. Ковалевський став відо­мим як письменник-мандрівник.

В 1847 р. Ковалевського знову запрошують за кордон, на цей раз для геологічної розвідки золота в Єгипті.

Робота Ковалевського в Африці далеко ви­ходить за межі геологорозвідки. Він обстежує значну частину внутрішньої Африки, прова­дить дослідження в Єгипті і Абіссінії.

Ковалевський перший з учених географів висловив пізніше підтверджене припущення про витоки Білого Нілу, всупереч твердженням тогочасних німецьких учених Гумбольдта та Ріттера.

Під час своїх подорожей Єгор Петрович провадив барометричні, психрометричні та інші метеорологічні дослідження. Крім того, він зібрав багаті геологічні, зоологічні та бота­нічні колекції.

Після повернення на батьківщину Кова­левський пише фундаментальний твір у двох томах: «Путешествие во внутреннюю Африку», з картою, складеною ним самим. Ця праця ще й тепер не втратила наукової цінності. У своїх працях Єгор Петрович виступає як прогресивний діяч свого часу. Він різко засу­джує расову дискримінацію негрів. Ковалев­ський писав: «Я захищаю людину, в якої хочуть відняти її людську гідність»,

Негри дуже любили й поважали видат­ного російського мандрівника і завжди охоче допомагали йому під час його подорожі до внутрішньої Африки.

Не можна без хвилювання читати в цій книзі слова, що свідчать про патріотизм Кова­левського: «Я привіз із собою майже все, що міг зібрати в різні пори року. Можливо у нас, на півдні Росії, дещо й прийметься» (мова йде про різне насіння, зібране ним в Африці).

В 1849 p. Ковалевського відряджають з мі­сією в Китай. Великий караван з прикордон­ного міста Кяхта вирушає в далеку подорож через пустині, гірські хребти, річки до столиці Китаю — Пекіна.

Ковалевський вивчає геологію, клімат, а та­кож економіку, етнографію прилеглих до марш­руту територій. У Пекіні він спостерігає безцеремонне втручання імперіалістичних хи­жаків у внутрішні справи Китаю.

У своїй книзі «Путешествие в Китай» Кова­левський розповідає також про продажність тодішніх китайських урядовців, про здир­ство, яке процвітало в державних установах.

У Пекіні Ковалевський пробув з вересня 1849 р. до травня 1850 р. За цей час він багато зробив для зміцнення стосунків між двома великими країнами.

В 1854 p., коли англійці і французи виса­дили десант у Криму і обложили Севастополь,

Ковалевський бере активну участь в героїч­ній обороні міста. Після закінчення Крим­ської війни Єгор Петрович збирає матеріал з метою написати історію Севастопольської оборони.

В 1856 р. Ковалевський займає урядову посаду директора Азіатського департаменту. Але це йому не заважає цікавитися географіч­ними питаннями. У цей же час він бере активну участь в роботі Російського Геогра­фічного товариства як помічник голови това­риства.

Ковалевський був вірним сином свого народу і завжди стояв у лавах передових людей свого часу. На його квартирі відбувалися зустрічі петрашевців. Єгор Петрович дружив з Черни­шевським, Тургенєвим, Островським.

В 1868 р. видатного російського дослідника не стало.