Єгор Петрович Ковалевський
(УВАГА!!! ДАНА КНИГА МІСТИТЬ ЕЛЕМЕНТИ КОМУНІСТИЧНОЇ ПРОПАГАНДИ)
Єгор Петрович Ковалевський належить до плеяди видатних російських учених мандрівників минулого століття, дослідження яких ввійшли в історію географічних відкриттів і прославили вітчизняну географічну науку.
Єгор Петрович Ковалевський був високоосвіченою людиною свого часу, в якій гармонійно поєднувалися знання з різних галузей науки: він був видатним мандрівником, гірничим інженером, дипломатом, поетом, літератором, істориком. Дитячі роки Ковалевський провів у селі Ярошівка поблизу Харкова, в родовому маєтку свого батька. Мальовнича місцевість Ярошівки, її сади, ліси, ставки прищепили йому любов до природи. Тут уперше у молодого допитливого юнака виховались спостережливість, бажання знати все і палка любов до рідного краю, до своєї батьківщини.
Успішно закінчивши філософський факультет Харківського університету, молодий Ковалевський обирає собі не спокійну службову кар’єру, а життєвий шлях, сповнений кипучою діяльністю на користь свого народу.
Під впливом старшого брата, на той час відомого гірничого інженера, Ковалевський їде в Петербург, а звідти в Сибір і на Алтай.
Тут перед його очима вперше розкриваються неосяжні простори рідної батьківщини з її природними багатствами, населенням, господарством. Працюючи на золотих приїсках у тайзі, Ковалевський бачив безправ’я і злиденне життя робітників і обурювався несправедливістю і сваволею господарів та чиновників.
Навесні 1837 р. Ковалевський супроводить караван із золотом до столиці. Тут він, як кваліфікований спеціаліст гірничої справи, одержує урядове відрядження за кордон, в Чорногорію, для організації розвідування родовищ золота. В цей час озброєний загін австрійської армії перейшов кордон і вдерся на територію Чорногорії. Молодий гірничий інженер міняє геологічний молоток на рушницю і відстоює честь, волю і незалежність братнього слов’янського народу.
Під керівництвом Ковалевського чорногорці розгромили знахабнілих австрійців, і конфлікт було ліквідовано. Під час ліквідації конфлікту Ковалевський виявив свій військовий і дипломатичний хист.
Ім’я його стає відомим не тільки в маленькій Чорногорії, а й у всьому світі.
Згодом Ковалевський не раз успішно виконував різні дипломатичні доручення в країнах південно-східної Європи, а також Сходу.
Після повернення з Чорногорії Ковалевський написав книгу «4 месяца в Черногории», яка привернула до себе увагу наукових кіл того часу.
В 1843 р. Єгор Петрович випускає першу частину праці «Странствователь по суше и морям». Ця книга підводить підсумки його подорожам. На цей час він побував на Алтаї, Уралі, Балканах, в Карпатах, Італії і в Середній Азії.
У передмові до першого видання книжки Ковалевський відзначає: «Описую тільки те, що бачив сам або чув від очевидців».
Чудова літературна мова, цікаві факти, наведені автором з його численних подорожей, сприяли великому успіхові книги. Вона витримала багато видань. Ковалевський став відомим як письменник-мандрівник.
В 1847 р. Ковалевського знову запрошують за кордон, на цей раз для геологічної розвідки золота в Єгипті.
Робота Ковалевського в Африці далеко виходить за межі геологорозвідки. Він обстежує значну частину внутрішньої Африки, провадить дослідження в Єгипті і Абіссінії.
Ковалевський перший з учених географів висловив пізніше підтверджене припущення про витоки Білого Нілу, всупереч твердженням тогочасних німецьких учених Гумбольдта та Ріттера.
Під час своїх подорожей Єгор Петрович провадив барометричні, психрометричні та інші метеорологічні дослідження. Крім того, він зібрав багаті геологічні, зоологічні та ботанічні колекції.
Після повернення на батьківщину Ковалевський пише фундаментальний твір у двох томах: «Путешествие во внутреннюю Африку», з картою, складеною ним самим. Ця праця ще й тепер не втратила наукової цінності. У своїх працях Єгор Петрович виступає як прогресивний діяч свого часу. Він різко засуджує расову дискримінацію негрів. Ковалевський писав: «Я захищаю людину, в якої хочуть відняти її людську гідність»,
Негри дуже любили й поважали видатного російського мандрівника і завжди охоче допомагали йому під час його подорожі до внутрішньої Африки.
Не можна без хвилювання читати в цій книзі слова, що свідчать про патріотизм Ковалевського: «Я привіз із собою майже все, що міг зібрати в різні пори року. Можливо у нас, на півдні Росії, дещо й прийметься» (мова йде про різне насіння, зібране ним в Африці).
В 1849 p. Ковалевського відряджають з місією в Китай. Великий караван з прикордонного міста Кяхта вирушає в далеку подорож через пустині, гірські хребти, річки до столиці Китаю — Пекіна.
Ковалевський вивчає геологію, клімат, а також економіку, етнографію прилеглих до маршруту територій. У Пекіні він спостерігає безцеремонне втручання імперіалістичних хижаків у внутрішні справи Китаю.
У своїй книзі «Путешествие в Китай» Ковалевський розповідає також про продажність тодішніх китайських урядовців, про здирство, яке процвітало в державних установах.
У Пекіні Ковалевський пробув з вересня 1849 р. до травня 1850 р. За цей час він багато зробив для зміцнення стосунків між двома великими країнами.
В 1854 p., коли англійці і французи висадили десант у Криму і обложили Севастополь,
Ковалевський бере активну участь в героїчній обороні міста. Після закінчення Кримської війни Єгор Петрович збирає матеріал з метою написати історію Севастопольської оборони.
В 1856 р. Ковалевський займає урядову посаду директора Азіатського департаменту. Але це йому не заважає цікавитися географічними питаннями. У цей же час він бере активну участь в роботі Російського Географічного товариства як помічник голови товариства.
Ковалевський був вірним сином свого народу і завжди стояв у лавах передових людей свого часу. На його квартирі відбувалися зустрічі петрашевців. Єгор Петрович дружив з Чернишевським, Тургенєвим, Островським.
В 1868 р. видатного російського дослідника не стало.