6 років тому
Немає коментарів

Сьогодні перед географією як шкільним предметом постає давня проблема: як розв’язати протиріччя, що виникає між уявленнями учнів про географію як предмет, перш за все, цікавий, що буде знайомити їх з різноманітністю природи Землі, її загадками, та реальним шкільним предметом, де вивчаються складні географічні закономірності, велика кількість географічної номенклатури, термінів, понять і т. ін.
Як уникнути цих протиріч? Який шлях розвитку шкільної гео-графії обрати? Результати експериментів показали, що розв’язати цю проблему допоможе запровадження у загальноосвітніх навчальних закладах профільного навчання. Це дозволить розширити межі географії як предмета і допоможе розкрити учням ті аспекти географічної науки, які їх найбільше цікавлять і які знадобляться в подальшому житті.
Як зазначено в Концепції, профільне навчання повинно забезпечувати загальноосвітню підготовку учнів, а також підготовку до майбутньої професійної діяльності. Тому профіль навчання визначається з урахуванням освітніх потреб замовників освіти, кадрових, матеріально–технічних, інформаційних ресурсів школи; соціальної і виробничої структури регіону; перспектив здобуття подальшої освіти і життєвих планів учнівської молоді. У старшій школі профіль навчання охоплює таку сукупність предметів, як базові, профільні та курси за вибором.
Базові загальноосвітні предмети, які є обов’язковими в усіх профілях і для всіх учнів, складають інваріантну частину змісту середньої освіти. Серед обов’язкових загальноосвітніх предметів географія по–різному представлена у структурі профільного навчання.
Відомо, що у Концепції профільного навчання запропоновані такі основні напрями:
• суспільно–гуманітарний;
• природничо–математичний;
• технологічний;
• художньо–естетичний;
• спортивний.
У свою чергу кожен напрям поділяється на навчальні профілі. Так, у природничо–математичному напрямі профільного навчання передбачено географічний профіль, де на вивчення географії в 10–12 класах буде відводитися по 4 години на тиждень. Зміст географічної освіти у профільних класах реалізується на основі обов’язкового вивчення курсу „Економічна і соціальна географія світу”, який вивчатиметься в 10–х класах усіх напрямів, оскільки він входить до інваріантної складової змісту середньої освіти.
Для інших профілів провідні українські вчені–географи, зокрема П. Г. Шищенко та ін., пропонують такі профільні курси та курси за вибором:
– для суспільно–гуманітарного профілю – „Країнознавство”, „Демогеографія”, „Комерційна географія”, „Географія релігій”, „Суспільна географія”, „Геополітика” та ін.;
– для природничо–математичного профілю – „Глобальна географія”, „Геоекологія”, „Геологія”, „Геофізика”, „Геохімія”, „Біогеографія”, „Космічне землезнавство” та ін.;
– для технологічного профілю – „Конструктивна географія”, „Геологія”, „Географія людської діяльності”, „Геоінформатика”, „Природокористування” тощо;
– для художньо–естетичного профілю, враховуючи його спе-цифіку, – „Географія населення”, „Географія культури”, „Географія релігій”;
– для спортивного профілю, якщо школярі обирають, наприклад, спеціальність “Туризм”, – „Географія туризму”, „Медична географія”, „Рекреаційна географія”, „Види туризму” тощо.
У сучасних умовах профільні курси географії найбільше використовуються у таких профілях, як природничий, економічний, суспільно–гуманітарний.
Для поглиблення і розширення змісту профільних предметів, а також для забезпечення профільної прикладної і початкової професійної спеціалізації навчання пропонуються різноманітні профільні курси (інваріантна частина) та курси за вибором, які вивчаються за рахунок варіативної частини змісту освіти. Так, для суспільно–гуманітарного профілю це такі курси, як „Географія релігій”, „Географія населення”, „Географія культури”, „Демогеографія”, „Країнознавство” тощо. Учням–гуманітаріям цікава географія релігій, динаміка сучасної релігійної свідомості людей як в Україні, так і в інших країнах світу. Адже протягом тривалого часу населення нашої країни виховувалось у дусі атеїзму і негативного ставлення до релігії, тоді як сьогодні молоде покоління робить висновок про те, що релігія є важливим компонентом культури. Кожному громадянину важливо зрозуміти цінність світових релігій, географію їх поширення на земній кулі, враховувати особливості релігійних традицій християнства, ісламу, іудаїзму, буддизму.
Курс „Країнознавство” може стати логічним доповненням до основного курсу „Економічна і соціальна географія світу”. Він допоможе сформувати у старшокласників уявлення про цілісність політичної карти світу за допомогою комплексного вивчення окремих країн (їх природи, населення, господарства, культури).
Старшокласників цікавлять питання, що стосуються населення в цілому та демографічних процесів, що відбувалися у нашій країні раніше, а також тих, що характерні для наших днів. Це, насамперед, проблеми сім’ї, шлюбу, народжуваність, тривалість життя, міграції, демографічна ситуація минулого, що вплинула на сучасний демографічний стан у світі і в Україні. Вивченню цього сприятимуть курси “Географія населення” та “Демогеографія”.
Профільне навчання дозволяє найбільш органічно розкрити зв’язок людини з географічним середовищем, взаємозв’язки суспільства і природи, за допомогою впровадження курсу „Геоекологія”, що є поєднанням двох наук – географії та екології. Засвоєні знання спонукають старшокласників до розв’язання екологічних проблем, що набули у наш час значної гостроти.
Досить потрібним і цікавим для вивчення є курс „Географія культури”. Адже старшокласники на основі знань, здобутих у молодших класах про географічне середовище та закони його розвитку, можуть на прикладі різних країн зробити висновки про те, як залежать від географічного середовища спосіб життя і традиції населення, елементи матеріальної і духовної культури, мистецтво, звичаї, обряди, свята та господарська діяльність людини, тобто географічна культура загалом, яка визначається специфікою географічного положення і середовища.
Профільне навчання сприяє підготовці учнів до вибору майбутніх професій, що найбільш характерні для конкретних регіонів чи для України в цілому. У зв’язку зі здобуттям нашою державою незалежності зростає необхідність у проведенні геологорозвідувальних робіт і виявленні нових родовищ корисних копалин. Тому цікавим предметом для технологічного профілю, особливо у гірничодобувних районах (Донбас, Карпати, Крим), може стати геологія. Це означає, що певна кількість шкіл буде зацікавлена у профільному вивченні основ геології, що дозволить значній частині школярів визначитись щодо обрання важкої, але потрібної професії геолога.
Під час запровадження профільного навчання важливо пам’ятати, що його основне завдання – не лише поглибити знання учнів, а й формувати новий погляд на все, що відбувається навколо, навчати аналізувати глобальні і регіональні проблеми сучасного світу.
Важлива у профільному навчанні й реалізація принципів послідовності і наступності. Вивчення окремих предметів та курсів у профільних класах старшої школи не повинно бути вилученим із загальної концепції географічної та економічної освіти у загальноосвітніх навчальних закладах. Певна неузгодженість за вертикаллю між середньою та старшою школою викликає непорозуміння у раціональному використанні навчального часу в 10–11-му класах. Зарубіжний досвід показує, що найефективніше освітній процес відбувається на основі принципу неперервності навчання. Дана неперервність може бути забезпечена застосуванням поетапного підходу до вивчення предметів.
Щодо курсу “Основи економіки”, то його вивчення у загальноосвітніх навчальних закладах економічного профілю раціонально розпочати з 5–7-му класах. На цьому етапі навчання в учнів формується певний мінімум головних економічних знань, який є вагомим стимулом до пошуку нових знань та закладає основи раціонального економічного мислення.
Для даного етапу сьогодні запропоновано низку навчальних програм та посібників. Серед них зазначимо навчальний курс “Подорож у світ економіки” (Програма для 5 – 6 кл. загальноосвітніх навчальних закладів. Автори Т.Г. Гільберг та ін.; Навчальний посібник. / Т.Г. Гільберг. – Кам’янець–Подільський: Абетка–НОВА, 2003.) Курс знайомить учнів з основами економічної грамотності, сприяє формуванню в них економічного мислення, цивілізованого та поміркованого підходу до явищ повсякденного життя, здатності орієнтуватись у ньому та приймати обґрунтовані рішення.
Наступний етап у економічній освіті охоплює 8–9 класи. У цей час з метою професійної орієнтації учнів, а також для підготовки до навчання у профільних класах старшої школи відбувається допрофільна підготовка. Вона передбачає вивчення низки елективних курсів та поглиблене вивчення окремих предметів за рахунок годин варіативного освітнього компонента. Поглиблене вивчення предметів здійснюється за спеціальними програмами і підручниками. Серед програм для курсів за вибором зазначимо:
– Основи споживчих знань. Програма для 8 –10–х кл.; автор І.В. Шебулдаєва.
– Ділова активність. Програма для 8 – 9 кл. загальноосвітніх навчальних закладів.
– Підприємництво у дії. Програма для 7–8 класів; “Джуніор Ечівмент Україна”, за редакцією І.Ф. Радіонової.
– Міжнародний ринок. Програма для 8–9 класів; “Джуніор Ечів-мент Україна”, за редакцією І.Ф. Радіонової.
До даних програм створено відповідні підручники та посібники:
– Основи споживчих знань: навчальний посібник / І.В. Шелбудаєва. – Кам’янець-Подільський: Абетка–НОВА, 2002;
– Ділова активність: методичний посібник з дидактичним напов-ненням для вчителів економіки та основ підприємницької діяльно-сті. – Львів: ТзОВ „Аз–Арт”, 2001.
– Підприємництво у дії: посібник для вчителів /Джуніор Ечі-вмент Україна. – К.: Видавничий дім “Альтернатива”, 2003.
– Міжнародний ринок: посібник для вчителів. /Джуніор Ечівмент Україна. – К.: Видавничий дім “Альтернатива”, 2003.
У шкільній географічній та економічній освіті ефективне використання допрофільного навчання є визначальним у формуванні професійних інтересів учнів для подальшого навчання у профільній старшій школі.
1. Інформаційно–методичний лист про вивчення географії у загальноосвітніх навчальних закладах у 2004–2005 навчальному році.
2. Інформаційно–методичний лист про вивчення економіки у загальноосвітніх навчальних закладах у 2004–2005 навчальному році.
3. Концепції профільного навчання в старшій школі // Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України, 2003. №24. С 3–15.
4. Круглик Л. І., Паламарчук Л. Б. Вивчення проблем соціальної географії в школі: Навч.– метод. посібник. – Кам’янець–Подільський: “Абетка–НОВА”, 2001. – 140 с.
5. Паламарчук Л. Б. Географія релігій. 11 клас. – К.: КМПУ імені Б. Д. Грінченка, 2004. – 90 с.
6. Паламарчук Л. Б. Географія населення з основами демогра-фії. – К.: КМПУ імені Б. Д. Грінченка, 2004. – 74 с.
Відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту» ( 651–14 ) старша школа функціонує як профільна, а тому важливо вже тепер розпочати підготовку до навчально–методичного забезпечення шкільної географії в умовах профілізації. Зміст географічної освіти у профільних класах реалізується через обов’язкове викладання курсу «Соціально–економічна географія світу», курсів за вибором та факультативів.
Профільне навчання географії також забезпечується поглибленим вивченням близьких до географії предметів: економіки в суспільно–гуманітарному напрямі; біології, фізики та екології – у природничому.
У класах суспільно–гуманітарного профілю вивчається курс “Соціально–економічна географія світу” в 10-му класі та курс “Країнознавство” в 11-му класі. Курс є завершальним у географічній освіті школярів. Основне завдання географії у цьому профілі – формування в старшокласників сучасних уявлень про географічну картину світу через комплексне вивчення країн шляхом систематизації та узагальнення різнорідних даних про їх природу, населення, господарство, соціальну сферу та культуру.
Країнознавство охоплює історичні, культурологічні та екологічні аспекти, об’єднуючи та підсумовуючи різнобічні знання про ту чи іншу країну, отримані з географії, історії, літератури та іноземних мов.
У 10-му класі природничого профілю вивчається курс «Соціально-економічна географія світу», а в 11-му – «Геоекологія», що на основі системи географічних знань і методів дає знання про оптимальне природокористування і збереження географічного середовища.
У класах природничого напряму географічного профілю на-вчання у 10-му класі вивчається курс «Соціально-економічна географія світу», а в 11-му – курси «Країнознавство» та «Геоекологія».
Рівень профільної підготовки передбачає вивчення двох – трьох споріднених предметів (наприклад, курси географії та економіки), а решта предметів вивчається за програмою загальноосвітнього рівня. Крім запропонованих вище курсів, для поглиблення й розширення змісту профільних предметів або забезпечення профільної прикладної і початкової професійної спеціалізації на-вчання пропонуються курси за вибором, які викладаються за рахунок варіативного компонента змісту освіти і враховують інтереси, здібності та життєві плани учнів з одного боку, і відповідають профілю школи – з іншого. Для суспільно–гуманітарного профілю – це такі курси за вибором, як “Географія населення”, “Географія культури”, “Географія релігій”, “Демогеографія”, “Географія світового господарства з основами економіки”; для естетичного профілю – курс “Географія культури”, для природничого профілю – курси “Глобальна географія”, “Геоекологія”, “Географія з основами природокористування”, “Біогеографія”, “Конструктивна ге-ографія”; для спортивного – “Географія туризму”, для медичного – “Медична географія” тощо. Пропонуються також курси за вибором для шкіл природничо–географічного профілю: “Загальна географія”, “Основи природокористування”, “Землезнавство з основами геології”, «Рекреаційна географія» тощо.
Значна частина навчального часу в усіх класах має бути від-ведена на практичні роботи – уроки–спостереження, дослідження, уроки практичної діяльності безпосередньо в природі. При цьому основні географічні курси мають викладатися на краєзнавчому матеріалі. Вивчення більшості тем у всіх класах варто доповнювати роботою з географічними картами та іншими джерелами географічної інформації тому, що саме карти, таблиці, специфічна географічна наочність дедалі ширше використовуються у глобальних інформаційних мережах, вплив яких на форми освіти постійно зростатиме.
Надзвичайно важливу роль під час переходу до профільного на-вчання у старшій школі повинні відігравати обласні інститути післядипломної педагогічної освіти, оскільки саме вони мають підготувати вчителів до викладання нових географічних курсів. Основною перепоною для більш глибокого вивчення географії в школі завжди була йі залишається обмежена кількість годин, відведених на вивчення предмета, а тому саме профілізація старшої школи дає необмежені можливості для вивчення тих географічних курсів, які сприятимуть поглибленню та поширенню географічних знань. Тому непересічною тут залишається роль особистості вчителя, який є основним пропагандистом гео-графічних знань у школі.
Під час вивчення географії рідного краю слід використовувати лише ті регіональні підручники, які мають відповідний гриф Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. Значну допомогу в підготовці до уроків вчителям надають журнал «Географія та основи економіки в школі» та газета «Краєзнавство. Географія. Туризм».