Будівництво сільських поселень на заплавах, попри небезпеку пос-тійних затоплень, поширене і викликане різними причинами. Вибір місця для поселення на заплаві або поза нею залежить від геоморфологічного типу заплави. За геоморфологічними особливостями виділяють кілька типів заплав: сегментні (утворюються при інтенсивному меандруванні русла, характеризуються дугоподібними гривами і міжгривовими знижен-нями); паралельногривисті (утворюються здебільшого при широких рус-лах під час переміщення річищ у напрямку одного зі схилів долини, хара-ктеризуються наявністю витягнутих вздовж русла паралельних пасм і знижень між ними); обваловані (поширені на річках похилих передгірних рівнин, відрізняються тим, що русло ріки заповнюється крупним алювієм і гіпсометрично лежить вище заплави, яку захищають від затоплення лише прируслові вали). Найбільш сприятливі для цього сегментні заплави меандруючих річок, де високі ступені гриви затоплюються дуже рідко. Основною проблемою існування сіл на заплавах залишається захист від повеней. Розв’язується вона по-різному: евакуація населення і худоби, будівництво захисних гребель, підвищення відміток грив, зайнятих буди-нками і господарськими спорудами, зведення будинків на палях і т.д. Проте в цілому вплив сільських поселень на заплави неістотний. Водно-час небезпека повеней, що зберігається, незважаючи на велику висоту заплав, збумовлює природні передумови високої екологічної напруженос-ті. До антропогенних її чинників належать звалища сміття, відходів тва-ринницьких ферм.
Пасовища – традиційний вид використання заплавних земель. При оптимальному співвідношенні площі луків і кількості худоби його випас нешкідливий для заплави. Проте через зростання навантаження на запла-вні луки цей вид використання також виявляється екологічно несприятли-вим. На заплавах, складених із поверхні суглинним заплавним алювієм із добрим природним зволоженням і могутньою дерниною перевипасання відображається тільки в зміні складу і збіднінні заплавної рослинності. На заплавах, складених з поверхні супісками і опіщаненими суглинками з широким розповсюдженням піщаних накладених прируслових валів і ре-ліктових дюн, копита тварин швидко розбивають малопотужну дернину, і на поверхні заплав утворюються великі піщані поля. Під час повеней по-верхня, майже не захищена дерниною, розмивається, а продукти розмиву відкладаються на навколишніх задернованих ділянках заплави, сприяючи їх опіщаненню і зниженню продуктивності заплавних лугів. У меженні періоди сухі відкриті піски і супіски легко розвіваються і також розсіва-ються на центральних ділянках заплав.