Як інтегральний критерій оцінки екологічної напруженості, що пов’язана з природним або антропогенно зміненим розвитком горизонта-льних руслових деформацій на річках можна використовувати коефіцієнт стійкості русла – число Лохтіна. Визначені інтервали числа Лохтіна від-повідають, з одного боку, конкретним кількісним характеристикам інтен-сивності руслових деформацій, тобто швидкостям розмивів (намивів) бе-регів річок, періодичності їх розвитку, швидкостям зміщення форм русло-вого рельєфу (перекатів, осередків, побочнів). З іншого боку, балам еко-логічної напруженості, у тому числі за швидкостями розмивів берегів окремо для малих та великих (середніх) річок (табл. 11.3). Кількісні ха-рактеристики руслових деформацій на малих та великих річках різні при одних і тих самих значеннях стійкості. Так, висока екологічна напруже-ність на малих річках створюється при менших абсолютних значеннях швидкостей розмивів берегів. Швидкість розмиву берегу в 5 м/рік при ширині річки більше 100 м призводить до зміщення русла на 5 % його ши-рини, тоді як така ж сама швидкість на малій річці з шириною лише 10 м викликає її зміщення на 50 %.
Екологічна напруженість, що викликана несприятливими проявами природного гідрологічного режиму річок – сезонним пересиханням або промерзанням малих річок, а також змінами гідрологічного режиму під впливом водосховищ, промислового, комунального та сільськогосподар-ського водозабору у великих розмірах – оцінена в табл. 11.4. Антропо-генний фактор у даних випадках відображає потреби людей, господарсь-кої діяльності у використанні водних ресурсів у зв’язку з необхідністю виробітку електроенергії, водопостачання тощо.
Антропогенно зумовлена екологічна напруженість у руслах річок, кри-терії оцінки якої показані у таблицях 11.5 та 11.6, пов’язана з господар-ською діяльністю як на самій річці, так і у її басейні (замулення та дегра-дація малих річок внаслідок ерозії ґрунтів та при зведенні лісів). При цьо-му вона або є прямим наслідком зміни русел, спрямованості та характеру руслових процесів (замулення та деградація малих річок), або являє собою відображення цих змін у стані всієї річкової екосистеми та прирічкових територій. Це ж стосується й оцінки виникнення та розвитку екологічної напруженості на заплавах річок, зміни ландшафтного вигляду яких пов’язані з русловими процесами, як і з безпосереднім антропогенним впливом на них при сільськогосподарському освоєнні, меліорації заплав-них земель (табл. 11.7). Єдиний критерій оцінки екологічного стану на кожній ділянці великої (середньої) річки або її водозборі з малими річками розраховується шляхом підсумовування окремих балів з уведенням вагового коефіцієнта, що враховує роль кожного фактору у створенні еко-логічно несприятливої ситуації на річці (табл. 11.7).

comments powered by HyperComments