4 месяца назад
Нету коментариев

Sorry, this entry is only available in
Украинский
На жаль, цей запис доступний тільки на
Украинский.
К сожалению, эта запись доступна только на
Украинский.

For the sake of viewer convenience, the content is shown below in the alternative language. You may click the link to switch the active language.

Продуктивні сили суспільства, як відомо, являють со­бою знаряддя праці, засоби виробництва та людей, що здійснюють матеріальне виробництво. Вони є його най­більш рухомими елементами. Розвиток і зміна вироб­ництва починається завжди з розвитку і зміни продук­тивних сил і, в першу чергу, із зміни знарядь праці. Тому вивчення процесу становлення і розвитку продук­тивних сил є основним у розкритті процесу формування виробничих і всіх інших суспільних відносин.

Вивчення об’єктивних законів і функціональних зв’яз­ків між матеріальними факторами життя, матеріальною культурою, соціально-економічними явищами взагалі на будь-якому етапі розвитку стародавнього суспільства дозволяє археологам відтворити історію життя старо­давніх народів у всій його багатогранності. Вивчаючи виробництво давніх суспільств, дослідники передусім оцінюють значення таких компонентів продуктивних сил, як знаряддя праці і об’єкти праці, технологію виробни­цтва, виробничі пристрої та ін.

Досліджуючи зміст і значення знарядь праці кожної конкретної епохи, археологи враховують виробничі на­вики людей того часу. Кожну археологічну знахідку во­ни розглядають не тільки як категорію, але і як резуль­тат пізнання людиною в процесі життя тих або інших законів і явищ природи. Кожна археологічна знахід­ка — це матеріалізований згусток людської праці частка історії народу, працею якого був створений предмет.

Серед великої кількості археологічних знахідок різ. них епох визначне місце завжди займали знахідки дав­ньої металургії і металообробки. Металургія і метало­обробка, яким присвячена ця книга, залишилися про­відною галуззю, що визначала технічний рівень вироб­ництва. Під металургійним виробництвом слід розуміти два поняття: видобуток металу (металургія) і вироб­ництво речей з металу (металообробка). Рівень розвит­ку металургії і металообробки в значній мірі визначає ступінь технічного прогресу і впливає на характер сус­пільних відносин. З розвитком металургії ще виразніше, ніж в попередній час, спостерігається нерівномірність розвитку окремих регіонів, відбувається перехід старо­давнього населення від полювання та рибальства до землеробства і скотарства, а в суспільному житті — від матріархату до патріархату.

Розвиток металургії бронзи і поява значної кількості бронзових знарядь праці сприяли дальшому розвитку скотарства, землеробства та товарного обміну. Вже на початку бронзового віку, а в південних районах Східної Європи, Середземномор’я, Передньої Азії — мабуть, ще в кінці мідного віку, завершився процес виділення ско­тарських племен з маси інших, насамперед землероб­ських. Це був перший великий суспільний поділ праці, як писав з цього приводу Ф. Енгельс. Виділення скотар­ських племен знаменувало собою початок нагромаджен­ня багатств, насамперед худоби і товарів, одержаних в обмін на продукти скотарства, у руках окремих сімей всередині родових колективів.

Зміцнення патріархального ладу, зосередження ба­гатств у руках родової та племінної знаті, поява лишків продуктів і можливості використання додаткової праці людини привели до виділення з родових колективів ба­гатої майнової верхівки та появи примітивного рабства. Спочатку цей процес проходив у скотарських племен, а потім і серед землеробських. Він започаткував розклад первіснообщинного родового ладу.

Ще більші зміни в економічному і суспільному роз­витку давніх народів принесло виробництво заліза — металу, якому, за висловом Енгельса, не міг протистоя­ти жоден камінь, жоден з інших відомих тоді металів. Залізо сприяло швидкому розвитку землеробства і ско­тарства, ремесла і торгівлі. На основі цього прискорив­ся процес розкладу первіснообщинного ладу, виникла приватна власність і майнова нерівність, з’явилися кла­си й утворилися найдавніші рабовласницькі держави на території СРСР.

На сучасному рівні науки провідне місце в методиці вивчення давньої металургії, поряд з традиційним типо­логічним методом, відіграють нові методи досліджен­ня — структурний і спектральний аналіз, фізичне моде­лювання і хіміко-технологічний аналіз. Вони допомага­ють археологам визначити хімічний склад руд, дізнатись про техніку і технологію одержання металу і виготов­лення речей із нього, розкрити внутрішню будову та якість металів і сплавів. Це в цілому дає можливість ширше судити про ступінь технологічних навиків і про характер організації самого металургійного виробни­цтва.

Автори книги в тій чи іншій мірі застосували нові ме­тоди вивчення давньої металургії і металообробки. Це дало їм змогу по-новому вирішити ряд питань металур­гійного виробництва в Українських Карпатах. В дора­дянській літературі, присвяченій стародавній історії краю, зустрічаються голослівні твердження про те, що цей район в епоху міді — бронзи і заліза, знаходячись на значній відстані від давніх світових цивілізацій, вель­ми відставав як в економічному, так і культурному від­ношенні порівняно з іншими районами. Насправді ж вивчення археологічних джерел про кольорове і чорне металургійне виробництво, а також нові археологічні дослідження свідчать про цілком протилежне. В епоху бронзи і заліза північно-східний район Карпат стає од­ним із найбільших центрів бронзоливарного, залізодо­бувного і залізообробного виробництва Центральної Єв­ропи.

В основу книги лягло багаторічне вивчення колекцій мідних, бронзових і залізних знарядь праці, зброї, побу­тових речей і прикрас, які лині зберігаються у фондах Закарпатського краєзнавчого музею. Окрім цього, чи­тач у книзі знайде матеріали найновіших археологічних досліджень, які велись авторами за останнє десятиріч­чя і мають пряме відношення до вивчення давньої ме­талургії в Українських Карпатах. Книга охоплює знач­ний підрізок часу: від появи першого металу — міді — IV тис. до н. є. і до давньоруських металевих виробів ІХ—ХІ ст. В пій читач знайде систематизований і уза­гальнений фактичний матеріал, який характеризує одну із провідних галузей виробництва давнього населення Українських Карпат — кольорову і чорну металургію.