Кліматологічна розробка результатів метеорологічних спостережень
Загальнометеорологічні спостереження мають різне призначення. Про безпосереднє практичне застосування і використання їх скажемо в II частині книжки. Тут же лишається сказати коротко про значення цих спостережень для вивчення клімату.
З визначення клімату, поданого на стор. 21, ясно, що знати клімат — значить мати уявлення про те, як проходять у даному місці сезони (пори року), які умови погоди характеризують їх найчастіше, які відхилення (аномалії) можуть бути в окремі роки і як відбивається це на біологічних процесах.
В ідеалі опис клімату повинен являти свого роду безстроковий прогноз погоди для даної місцевості, і якщо таких описів ще немає, то причиною цього є недосконалість методів, якими ми користуємося.
За останні роки, особливо в зв’язку з великими будовами комунізму, виникло багато нових ідей, відбуваються палкі суперечки щодо способів вивчення і опису кліматів, проте єдиним загальноприйнятим лишається так званий «метод середніх».
Метод цей, дуже докладно розроблений, полягає ось у чому: зібрані за якнайдовший період матеріали спостережень зводять спочатку в так звані «річні висновки», які дають нам або середні річні значення для одних метеорологічних елементів (температури, вологості, швидкості вітру, хмарності і т. ін.), або суми — для других (опади, кількість годин сонячного сяяння) та повторюваності і переважні значення — для третіх.
Належно перевірені висновки ці підсумовують потім за весь період спостережень, після чого підсумки оброблюють приблизно тими ж методами, і в результаті здобувають багаторічні середні та інші значення, які нерідко називають «нормами».
У строгих визначеннях середнім величинам надають значення величин, навколо яких в окремі роки коливаються реальні значення метеорологічних елементів.
Прийнято вважати, що період, менший від десяти років, не дає можливості робити кліматологічних висновків, а особливо цінними вважають ряди спостережень, що охоплюють століття. При цьому мають на увазі, що такі ряди близькі до вичерпання головних можливостей, які криються в кліматі відповідного місця.
Проте в кліматичних нарисах використовують і короткі ряди, до 5—4—3-річних спостережень включно. Для цього математична метеорологічна статистика розробила спеціальні методи «зведення до одного періоду», на змісті яких ми спинитися не можемо.
Разом з цим за останні роки появились роботи, що висувають способи висвітлення кліматів і іншими методами, навіть і за короткими рядами спостережень, вдаючись до аналізу ходу окремих елементів, а також застосуванням емпіричних коефіцієнтів: коефіцієнта континентальності, волого-теплових індексів і т. ін.
Великого значення в кліматографії (описі кліматів) набувають характеристики циркуляційних процесів, тобто умов переміщення повітряних мас над континентами і океанами.
Основоположником цього методу, що має назву динамічного, в СРСР є проф. Б. П. Алісов.
Дуже істотною особливістю кліматів є гострота (глибина) перепадів, тобто різниць між умовами, що змінюються протягом діб, сезонів і років, та уявлення про характерні значення таких різниць можна мати і від аналізу порівняно коротких рядів спостережень; тим-то дослідженню навіть найкоротших рядів спостережень тепер надають більшого значення.
Проте практично метеорологам ще порівняно довго доведеться користуватися методом середніх, тому ми радимо:
1. Організувати в гуртку ознайомлення з рекомендованими в розділі І посібниками з кліматології.
2. Одержати через відповідні управління Гідрометеорологічної служби багаторічні середні для найближчої до школи місцевості.
3. Ввести в програму гуртків зіставлення місячних висновків із спостережень станції і складання за цими спостереженнями оглядів погоди за місяць, сезон і навіть рік.
Великою підмогою в цій справі можуть бути огляди погоди обласних органів Гідрометеорологічної служби, гідрометеорологічних бюро, опорних станцій та ін., зв’язок з якими має важливе значення і в цьому напрямі.
4. Дістати хоч би в тимчасове користування гуртка будь-який кліматичний атлас і організувати за ним читання кліматичних карт.
Схеми таких карт у вигляді ізотерм січня і липня, переважаючих напрямів вітру і морських течій є в багатьох підручниках, проте ми рідко зустрічали учнів, які вміли б розбиратися в них.
Тимчасом при уважному ознайомленні з кліматичними картами багато легше скласти собі уявлення про клімат неосяжних просторів нашої Великої Батьківщини.
5. Велику користь можуть дати зачитування в гуртку кліматичних нарисів району, області або постановка лекцій про них силами персоналу найближчих установ Гідрометеорологічної служби, краєзнавчих музеїв, відділів культосвітроботи і т. ін.